МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||
Суть вчення Епікура про пізнанняЕпікуреїзм, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм. Занепад класичної античної філософії Сутність вчення Арістотеля про пізнання 1) основа досвіду – у відчуттях, пам’яті та звичках; 2) відчуття сприймають форму предметів без їх матерії, а розум сприймає загальне в одиничному; 3) формами істинно наукового пізнання є поняття, які досягають сутності речі; 4) ціль пізнання - відшукання причин існування кожної речі. Вперше у філософію вводиться проблема теології – вчення про сутність і діяльність бога (першотворця), про доцільність світу. Приклади доцільності він бачив в процесі росту організмів, в яких філософ бачив закономірний процес розкриття внутрішньо притаманних живим тілам особливостей їх побудови, різні прояви інстинкту тварин, взаємну пристосованість їх органів та ін. В цілому вчення Арістотеля є об’єктивним ідеалізмом, але застосування логіки і діалектичних підходів свідчить, що його ідеї були важливим кроком у розвитку античної філософії. У стародавньому Римі філософія виникла значно пізніше, ніж в Греції, і на початку вона підпала під суттєвий вплив грецької філософії. Епікуреїзмвиник на межі старої і нової ери, найвидатнішими представниками цього напрямку є грецький філософ-матеріаліст Епікур (341-270 рр. до н.е.) і римський філософ Лукрецій Кар ( 99-55 рр. до н.е.). Епікурзаперечував втручання богів у справи світу і визнав вічність матерії, яка володіє внутрішнім джерелом руху. Розвиваючи атомістичні вчення Левкіпа і Демокріта, він привніс до них оригінальні зміни. Так, для пояснення можливості зіткнення атомів, які рухаються в порожньому просторі з однаковою швидкістю, він вводить поняття спонтанного відхилення атомів від прямої лінії. Це був перший крок до розуміння таких категорій, як випадковість і необхідність. 1) відчуття самі по собі істинні, тому що виникають з реальної дійсності; 2) помилки виникають із тлумачення відчуттів; 3) відчуття виникають таким чином: від поверхні тіл виходить безперервний потік найдрібніших часток, які проникають в органи чуття і викликають образи речей; 4) пізнання звільняє людину від неуцтва, жаху перед богами і смертю, приводить людину до щастя. Етика Епікура ґрунтується на розумних насолодах, ухиленні від страждань і досягненні спокою і радості ( гедонізм).
Його послідовником став у 1 ст. н.е. римський філософ Лукрецій Кар,який створив геніальний філософський твір «Про природу речей», який побудований на матеріалістичних засадах. Задачу філософії він вбачає в тому, щоб створити теорію, яка б надала людині спокій в існуванні, позбавила її перед жахом смерті, пекла та втручання в життя людини богів. Це можна подолати за рахунок просвітництва, знання, філософії, які повинні довести, що втручання богів у людське життя і потойбічне існування неможливі. Але Лукрецій не заперечує повністю існування богів, бо вважає, що вони існують в проміжних місцях між світами та ведуть блаженний спосіб існування. Вони не можуть ані допомагати, ані шкодити, бо природа виникла не в результаті створення богами і управляється не їхньою волею. Сутність вчення Лукреція Кара про буття: 1) ніщо не народжується з нічого, усі речі виникають з насіння (атоми), які вічні; 2) усі світи виникають внаслідок руху потоків численних, невидимих і неосяжних часток речовини, яка є першоосновою або насінням усіх речей; 3) з насіння речей складаються усі тіла і душі, вони виникають за природною необхідністю; 4) душа, як і тіло, складається з атомів, але вони більш дрібні, округлі, гладкі та рухливі. Зчеплення цих атомів існує до того моменту, доки існує зв’язок атомів тіла. Після смерті людини вони розлітаються, також як і атоми душі; 5) Всесвіт безмежний, він не має ані початку, ані кінця. В сфері етики Лукрецій відстоює принципи щасливого життя, засобом досягнення якого є пізнання. Таким чином, епікуреїзм, який будувався на засадах матеріалізму, так і не став матеріалізмом в сучасному розумінні цього слова, бо припускання існування богів, душі свідчить, що в античну добу виникли тільки зародки матеріалістичного розуміння світу. Стоїцизм, як філософський напрямок, існував з ІІІ ст. до н.е. до ІІІ ст. Першими стоїками були сирійці Зенон Китионський з Кіпру, Клеанф, Присип, до пізніх стоїків відносяться римські філософи Плутарх, Цицерон, Сенека, Марк Аврелій та ін., праці яких дійшли до нас у вигляді повних книг.
Характеризуючи різні властивості душі, стоїки особливу увагу приділяли феномену волі. Розвиток природи вони трактували в релігійному дусі, вважаючи, що все визначене від початку. Бог не віддільний від світу, він – душа світу. Принцип всезагальної доцільності має в усьому свій смисл. Навіть комарі корисні, оскільки вони допомагають людині пробуджуватися вранці і не лежати довго у ліжку. Як фаталісти, стоїки вважали, що в житті людина нічого змінити не може, тому вона повинна покірно переносити життєві труднощі. Читайте також:
|
||||||||||||
|