Система профорієнтації молоді

План.

1. Система профорієнтації молоді.

2. Організація профорієнтаційної роботи в школі.

3. Робота навчально-методичного кабінету профорієнтації.

4. Об’єднання зусиль школи, ПТУ, технікумів, ВНЗ з метою профорієнтації учнів.

Література:

1. Боровский А.Б., Потапенко Т.М., Щекин Г.В. Система, методов профессиональной ориентации. Кн. 1. Основы профессиональной ориентации: Учеб.-метод. пособие. — К.: МЗУУП, 1993 — 164 с.

2. Захаров Н. Н., Симоненко В. Д. Профессиональная ориентация школьников. — М.: Просвещение, 1989. — 192 с.

3. Професійна діагностика / Упорядник Т.Гончаренко. – 2-ге вид., стереотипне. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. – 120 с.

Конкретний стан суспільного поділу праці визначає взаємозв'язок людини і діяльності. У будь-які часи тип цього взаємозв'язку залежав від існуючого набору видів праці. Якщо розглядати даний процес історично, то видно, що з розвитком суспільного поділу праці кількість професій безупинно збільшувалася. Зазнала змін і якісна сторона професій - у залежності від складності технології, форм організації праці й умов підготовки працівника.

Кількісне збільшення видів праці і їхня якісна зміна є наслідком безперервного, що розвивається швидкими темпами, ускладнення виробництва, його інтеграції. За деякими підрахунками, більше 50% існуючих у наші дні професій і спеціальностей були невідомі ще 30 років тому.

Професійна орієнтація в наші дні стає важливим фактором, що сприяє ефективному використанню трудових ресурсів.

Повне розкриття задатків людини можливо, якщо вона правильно підготується до майбутньої професійної діяльності, обере професію, оцінить свої здібності, визначить свою придатність, глибоко усвідомить можливості професійного росту у визначеній сфері з огляду на потреби суспільства і свої інтереси. Однак, поки ще багато випускників шкіл вступають у життя, не маючи достатнього представлення про світ сучасних професій і зазнаючи серйозних труднощів на початку трудової діяльності.

Допомогти молоді обрати життєвий шлях, адаптуватися до професії, вплинути на раціональний розподіл трудових ресурсів покликана система профорієнтації.

Професійна орієнтація - це цілісна система, що складається з взаємозалежних компонентів, об'єднаних загальністю мети і єдністю управління, яка включає: професійну освіту; розвиток інтересів, схильностей школярів у різних видах діяльності (ігровій, пізнавальній, трудовій); професійну психодіагностику; професійну консультацію; професійний добір (підбір); професійну адаптацію і професійне виховання.

Професійна освіта передбачає озброєння учнів визначеною сукупністю знань про особливості різних професій, умови правильного вибору однієї з них; виховання позитивного відношення школярів до різних видів професійної і суспільної діяльності; формування мотивованих професійних намірів, в основі яких лежить усвідомлення соціально-економічних потреб суспільства і психофізіологічних особливостей особистості. Без професійної освіти неможлива ефективна підготовка учнів до свідомого вибору професії. Важливість цього компонента із соціальної точки зору полягає в тому, що завдяки йому розширюються межі вибору професії: чим більше знає молода людина про різні види виробництва і професії, про умови праці, про те, де можна навчитися тій або іншій спеціальності, тим усвідомленіше буде її вибір.

Професійна освіта у свою чергу включає професійне інформування, мета якого: повідомлення школярам визначених зведень про найбільш розповсюджені професії, про способи й умови оволодіння ними, про сучасний стан ринку праці і професії, у яких вони відчувають потребу.

Неправильне інформування спричиняє моральні втрати. Якщо підліток одержує помилкову, не відповідну його можливостям орієнтацію, але вибере відповідно до цього професію, він ніколи не буде робити свою справу так, як воно того вимагає.

Система профоінформаційної роботи включає наступні елементи:

· профінформаційний урок, задачами якого є: активізація інтересу в учнів до вивчення і вибору професій; виховання в підлітків відповідального й активного відношення до свідомого вибору професії; виявлення і формування правильної мотивації вибору професійної діяльності; сприяння розвитку пізнавальної активності і самостійності учнів; стимулювання до самовиховання професійно значимих якостей з метою професійного самовизначення і становлення особистості.

· професіографічна зустріч є одним зі шляхів вивчення професій учнями і являє собою зустріч представника визначеної професії зі школярами. У ході професіографічної зустрічі учні разом із представником професії проводять психологічний аналіз змісту професійної праці, описують вимоги професії до психологічної сфери особистості. За допомогою учнів представник розкриває соціально-економічні і технологічні аспекти професійної діяльності, а також психологічну структуру своєї професії, і аналізує себе як фахівця, для чого відповідає на поставлені їм же питання: а) чим йому подобається професія; б) завдяки чому йому вдається домагатися високої продуктивності в праці; в) чому ця професія подобається не кожній людині; г) чому в цьому виді професійної праці деякі люди не справляються з окремими завданнями або справляються з ними погано;

· професіографічна екскурсія, задача якої полягає в тому, щоб, з одного боку, ознайомити учнів зі структурою сучасного виробництва, його технікою, технологією, організацією праці, із застосуванням і використанням у технології виробництва знань про різні природні закономірності, а з іншого боку - навчити їх самостійно проводити аналіз професій у профорієнтаційних цілях;

· професіографічне дослідження ґрунтується на організації самостійної діяльності учнів і припускає самостійне добування інформації про дану професію визначеними групами школярів з метою складання профорієнтаційної характеристики даного виду професійної діяльності. Професія вивчається по п'ятьох аспектах, відповідно яким учні розбиваються на п'ять груп: 1-а досліджує загальні зведення про професії; 2-а - характеристику процесу праці; 3-я - санітарно-гігієнічні умови праці; 4-а - вимоги професії до фізичної і психологічної сфери людини; 5-а - вимоги до професійної підготовки.

На розвиток інтересів і схильностей учнів у різних видах професійної діяльності значно впливає цілеспрямовано здійснюване трудове навчання і суспільно корисна праця учнів. Не просто теоретичне знайомство із широким колом різноманітних професій, але й оволодіння деякими знаннями та уміннями, необхідними для одержання найбільш масових спеціальностей, прилучення до життя виробничих колективів дозволяють учням свідомо підійти до вибору професії. Але для ефективності даної діяльності особливу увагу важливо приділяти індивідуальній роботі з учнями: необхідно кожному знайти визначене заняття, що максимально відповідає його особистим якостям і можливостям.

Під професійним вихованням розуміється виховання у школярів професійно важливих якостей особистості: професійного боргу і честі, відповідальності, професійній гордості, етики та ін.

Метою професійної психодіагностики є вивчення особистості школяра з метою профорієнтації. У процесі професійної діагностики вивчають характерні риси особистості: ціннісні орієнтації, інтереси, потреби, схильності, здібності, професійні наміри, професійну спрямованість, риси характеру, темперамент, стан здоров'я.

У школі використовують лише окремі елементи попередньої психодіагностики з метою професійної консультації, і в цьому випадку психодіагностика є складової профконсультування.

Професійна консультація має на меті установлення відповідності індивідуальних психологічних і особистісних особливостей специфічним вимогам тієї або іншої професії. Розрізняють наступні види консультацій:

- довідкові, у ході яких учні з'ясовують канали працевлаштування, вимоги до прийому на роботу і навчання, можливості освоєння різних професій, терміни підготовки, систему оплати праці, перспективи професійного росту;

- діагностичні, спрямовані на вивчення особистості, інтересів, схильностей, здібностей з метою виявлення відповідності їх професії, що обирається, або близької до неї професії;

- формуючі, ціль яких здійснювати керівництво, корекцію вибору професії учнем, вони розраховані на тривалий період часу, припускають систематичну реєстрацію змін особистості школяра у відношенні професійного самовизначення;

- медичні, що мають метою виявлення стану здоров'я школяра, його психофізіологічних властивостей по відношенню до професії, що обирається; якщо необхідно, переорієнтацію в іншу або близьку до неї область діяльності, якій будуть найбільше відповідати психофізіологічні дані особистості.

Професійний підбір - це система роботи з надання допомоги людині щодо прийняття нею рішення про такий вид конкретної діяльності, який би максимально відповідав суб'єктивним і об'єктивним умовам професійного самовизначення, перспективам наступного розвитку даної особистості і її успішної реалізації в професійній діяльності.

Варто розрізняти профвідбір та профпідбір. При проведенні профпідбору підбирають відповідну даній особистості професію, тобто йдуть від особистості до професії, а при профвідборі підбирають найбільш відповідну даній професії особистість, тобто йдуть від професії до особистості. У першому випадку фільтруються і певним чином дискримінуються професії, у другому - фільтруються і дискримінуються люди.

Завершальним компонентом профорієнтації є професійна адаптація, що представляє собою активний процес пристосування молодої людини до виробництва, новому соціальному оточенню, умовам праці й особливостям конкретної спеціальності. Успішність професійної адаптації - один з головних критеріїв правильного вибору професії, оцінка ефективності всієї профорієнтаційної роботи. Успішна професійна адаптація характеризується збереженням і подальшим розвитком схильностей до конкретної професійної діяльності, збігом суспільної й особистої мотивації праці. Професійна адаптація здійснюється в єдності із соціальною.

Усі компоненти профорієнтації тісно пов'язані між собою, функціонування їх визначається закономірностями системи в цілому, поза нею вони втрачають свою функціональну спрямованість.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правові основи послуг соціального характеру на підприємстві	\|	Компоненти готовності майбутнього вчителя початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.