Міжнародний рух технологій: предмет і сучасні тенденції

Науково-технічна та інформаційна політика в системі пріоритетів міжнародної економічної діяльності

Сучасний характер міжнародного співробітництва відзначається значним поширенням обміну високотехнологічними товарами, так званої невидимої торгівлі з приводу надання технологічних послуг (за поширеним міжнародним класифікатором до категорії високотехнологічних належать товари, у вартості яких витрати на НДДКР становлять не менше 3,5 %; якщо цей показник перебуває в межах 3,5—8,5 %, то товари належать до категорії «техніки високої якості», а якщо перевищує 8,5 %, то вони вважаються «технікою вищої якості»).

Можна констатувати і подальше розширення бази виробничого кооперування, поглиблення спеціалізації та диверсифікацію факторного руху, передусім завдяки переміщенню технологій як уособлення капіталу. Нарешті, відбувається глобалізація усієї системи відносин з приводу відтворення дедалі більш технологічно насиченого господарського життя. Причому по всіх напрямах інтернаціоналізованої економічної діяльності визначальну роль відіграють взаємини у зв’язку з прогресивними технологіями, новими формами науково-технічного прогресу — сучасними реаліями міжнародних кооперації та поділу праці.

Технологічний розвиток не просто є складовою загального прогресу людства. Він випереджає зміни в інституційній сфері, під нього «підлаштовуються» відносини між економічними агентами, які реалізуються як на національних ринках, так і на рівні глобалізованого ринкового середовища.

Що ж таке технології як рушій прогресу, предмет та динамізуюча субстанція сучасних міжнародних економічних відносин?

Технології — це знання, які можна використовувати для виробництва товарів та послуг з економічних ресурсів, або наукові методи досягнення практичних цілей господарської діяльності.

Відбувається постійне збільшення частки товарів, які є носіями інформаційних технологій, прямими або опосередкованими продуктами прикладних наукових розробок. У сфері невидимої торгівлі передання технологій уже впевнено посіло системовизначальне місце, формуючи провідні тенденції міжнародної економічної діяльності країн — лідерів науково-технічного поступу. Щодо факторного руху, в основі якого лежить технологічний розвиток, можна зазначити активну міграцію наукових кадрів протягом 80—90-х років ХХ ст., виникнення технологічних ніш для прямого інвестування капіталів за кордоном.

Але, розглядаючи рух факторів виробництва, варто враховувати відому умовність самої класичної концепції факторів виробництва. Адже дедалі більшою мірою технології стають фактором виробництва, причому таким, що визначає характер та напрями його подальшого розвитку. Крім того, технологічний прогрес змінює уявлення про такі «класичні» фактори виробництва, як праця та капітал, оскільки внаслідок поступу НТП сама праця концентрується в технологічних сферах виробництва. Щодо капіталу, який раніше трактувався як уречевлена вартість та результат попередніх циклів від-
творення, то нині він набуває рис «неуречевленості». Капітал своєрідно переноситься у сферу знань, інформаційних технологій.

Міжнародна економічна діяльність з приводу розвитку технологій виникає як уособлення їх руху, передання технологій у міжнародному масштабі в тій або іншій своїй формі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відповідно до інструментів мзахистуінтелектуальної власності	\|	Постіндустріальні тенденції світової економіки як фактор міжнародного співробітництва

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.