МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Завдання до заняттяМета заняття. ПЛАН Питання до самоконтролю Завдання до заняття · Підготуватися до заняття за матеріалами лекції та рекомендованими джерелами.
ІІ. Індивідуальна робота студента 1. Підготувати презентацію, яка висвітлює життєвий шлях та педагогічну діяльність М.О. Корфа (робота у групах).
1. Охарактеризуйте фактори професійного становлення земського вчителя у Північному Приазов’ї. 2. Яким було матеріальне становище земського вчителя у Бердянському повіті? 3. Якою була підготовка вчительських кадрів у Північному Приазов’ї? Рекомендована література: 1. Шумілова І.Ф. Розвиток земських шкіл Північного Приазов’я: історико-педагогічний аспект: Монографія. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2008. – 206 с. 2. Бердянского уездного земского собрания с 1866 по 1908 гг. В ІІІ-х т., Т. ІІ. – Москва : Типография Московского товарищества Н.Л. Казецкого. – 1910. – 887 с. 3. Очерки деятельности Бердянского уездного земства по народному образованию (1866 – 1896 гг.). – Бердянск, 1897. – 54 с.
Тема семінарського заняття з педагогічного краєзнавства №6. Відомі діячі Північного Приазов’я кінця ХІХ – початку ХХ століть І. Теоретичні положення теми заняття 1. Учні Бердянської чоловічої гімназії. 2. П.П. Шмідт – червоний адмірал. 3. Всесвітньо відомий бактеріолог В.А. Хавкін. 4. Викладач Бердянського педагогічного технікуму – К.М. Зіньківський. Навчальна –прищеплювати студентам любов до педагогічного фаху, формувати ідеал вчителя на основі прикладів життя відомих педагогів рідного краю та висвітлених у їх творах вимог до вчительської професії. Розвивальна – розвивати активність, самостійність у процесі оволодіня програмним матеріалом, формувати прагнення підвищувати педагогічну майстерність. Виховна – виховувати у майбутніх учителів риси, необхідні для майбутньої роботи з учнями. Студент повинен знати:імена історичних діячів рідного краю, детермінованість освітніх процесів економічними, політичними, культурними та соціальними чинниками; закономірності та тенденції розвитку освітнього процесу у Північноприазовському регіоні. Студент повинен уміти: аналізувати, порівнювати і зіставляти освітні явища та процеси, формулювати і висловлювати власну точку зору в усній і письмовій формі щодо закономірностей та тенденцій розвитку педагогічних явищ і процесів, що відбувалися у Північноприазовському регіоні та в Україні в ХІХ на початку ХХ століть. · Підготуватися до заняття за матеріалами лекції та рекомендованими джерелами. · До теоретичних питань заняття дібрати матеріали періодичних видань, де б висвітлюються додаткові відомості про відомих діячів рідного краю. Зробити висновки. ІІ. Індивідуальна робота студента 1. Розробити текст екскурсії за методичними рекомендаціями з підготовки до екскурсії. Зразок методичної розробки екскурсії 1. Маршрут: вул. П.Шмідта. 2. Об’єкти показу: Будівля БДПУ – меморіальний будинок-музей ім. П.П. Шмідта – гімназія «Надія». 3. Час: 20 – 30 хв. 4. Мета екскурсії: навчальна, розвивальна, виховна. 5. Найменування підтем і перелік основних питань: підтеми: 1. Парк ім. П.Шмідта. 2. Бердянський державний педагогічний університет. 3. Меморіальний будинок-музей ім. П.П. Шмідта. 3. Гімназія «Надія». 6. Методичні вказівки: використовувати прийом репортажу, представляючи будівлю кінця ХІХ століття – Бердянський державний педагогічний університет. Дотримуватись синхронності розповіді і показу об’єктів, які розташовані на вулиці ім. П.П. Шмідта. Характеризуючи вигляд вулиці кінця ХІХ ст., використовувати для показу її планування і забудову. Використовувати у розповіді назви провулків, за яким проходить маршрут задля метою характеристики минулого. Методичні рекомендації підготовки до бесіди-аналізу екскурсії 1. Короткий вступ. 2. Аналіз змісту матеріалу. 3. Аналіз універсальних і специфічних засобів виразності. 4. Узагальнення змісту матеріалу. При розробці бесіди-аналізу екскурсії до музею слід продумати, як підвищити виховний вплив, а саме визначити: 1. Мету бесіди-аналізу згідно з віковими особливостями та інтересами учнів. 2. Варіанти зосередження уваги учнів на обговорюваному об’єкті в момент початку бесіди. 3. Умови створення невимушеної атмосфери сприйняття поданого матеріалу учнями. 4. Елементи дискусій, діалогів у обговоренні екскурсії. Загальна структура бесіди-аналізу екскурсії Для посилення уваги учнів на обговорюваному об’єкті або експонаті можна запропонувати такі питання: Перша група питань допомагає зрозуміти тематичний задум екскурсії: «Про що розповідав екскурсовод?» або «Про що була екскурсія?» Друга група питань допомагає зрозуміти ідейний зміст екскурсії, ставлення екскурсовода до відображених подій або осіб: «Яка головна думка викладеного матеріалу?», «Як екскурсовод ставиться до описуваних подій?», «Для чого Ви прослухали екскурсію і подивились експонати?». Третя група питань допомагає спрямувати учнів на розуміння єдності змісту і форми викладення матеріалу: «Якими словами екскурсовод зображує події минулого?» Четверта група питань використовується для уточнення оцінки учнями запропонованого матеріалу (змісту) екскурсії: «Чи сподобалась Вам екскурсія?», «Чому?», «Що Ви можете взяти для себе, які приклади?», «Що б Ви хотіли перейняти у людей, яким присвячено екскурсію?».
Читайте також:
|
||||||||
|