Джерела до історії старої філософії.

Б. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

Грецький духовий світ значно відрізняється від того Сходу, серед якого він прийшов до духової дозрілости. Суто практичні стремління східніх народів, релігійна закраска цілого думання, що часто підлягає авторитетові і, шукаючи "доказів" та обгрунтування, задоволення "приблизними" результатами — все це не відповідало прагненням греків, як ми їх пізнаємо в межі 7/6 віків до Р. X. Замість практичних потреб їх Стремлінням до пізнання керував суто теоретичний інтерес; замість підлягання авторитетові (релігійному або традиції) вони бажали будувати усе знання на логічних аргументах (або й на досліді) — все доходити і, не задовольняючись приблизними результатами, хотіли досягнути знаття, теоретично досконалого до останнього ступня (пор. грецьку геометрію або астрономію зі східною). Навіть у псевдонауковій сфері нпр. (астрологія!) греки перероблювали східні традиції в тому самому суворо науковому стилі. Подиву гідна також здібність греків перетворювати, перетоплювати елементи чужих культур у форми, властиві грецькому культурному стилеві: тому дуже важко, майже неможливо з'ясувати, що в печатках грецької культури є оригінальне, а що перейняте, запозичене з інших культурних сфер. Є лише непевні здогади про те, що греки в філософії запозичили від інших східних народів.

Наш виклад ми починаємо з того моменту історії грецької філософії, (коли) зустрічаємо замість авторитетом традиції підпертого міту вже твердження теоретичного характеру, оперті не на авторитеті, а на власній думці "філософів".

Самі греки приписували різні дотепні або й дійсні глибокі "сентенції", вислови, прислів'я різним "мудрецям" ("сім мудреців"). І цей історичний цікавий матеріял залишаємо тут на боці, — не практична життьова "мудрість", а теоретичне думання є те, що нас цікавить.

Розуміється, мусимо в першу чергу користатися творами самих філософів. Але творів цих залишилося не так то вже багато. До того — значна кількість того, що залишилось, походить з пізніших часів. Чим час пізніший, тим більше творів маємо. Небагато з тих творів належить авторам другорядним, від кількох, здебільша найстарших авторів першорядного значення (Сократ) не маємо ані одного писаного рядка. Доводиться користатись тими викладами, що їх подають часто автори пізнішої доби; як всякі історичні свідоцтва, і такі згадки завжди належить піддати критиці та перевірити. На щастя, пізніші автори подають досить часто цитати зі старших, незрідка цитати досить великі. Дещо залишилось до нас у збірках афоризмів та сентенцій; часто з значно пізнішого часу (пізні, вже християнських часів) збірки, а т. зв. "Бджоли" було перекладено на Україні десь в XIII в. на слов'янську мову. Так чимало цитат з грецьких філософів прийшло на Україну. Деякі відомості були й раніше в хроніці Гамартола. Окремі твори (або й цитати) збереглися лише в перекладах — не лише латинських, але і в арабських, вірменських і т. д. Отже, доводиться рештки нашого матеріялу шукати трохи не по цілій старій літературі.

На щастя, в останні десятиліття знайдено нові джерела дальшого матеріялу. Це рештки старих папірусів, з пізніх часів Єгипту, коли там панувала грецька мова ("койне"), — в рештках староєгипетських смітників або на тих листах папірусу, з яких поклеювано коробки для мумій (не лише людей, але й тварин — котів, крокодилів), знайдено чимало окремих, здебільша коротеньких, уривків, старогрецьких філософічних творів.

Іноді щастило знайти й більші уривки (нпр. дуже цінні з творів софіста Антіфона), а зовсім зрідка — цілі твори (найважливіша знахідка — твір про атенську конституцію Арістотеля). Ціла бібліотека філософських творів, на жаль, мало цікавих (твори другорядних епікурейців) і в досить жахливому стані знайшлися в руїнах містечка Геркулянум, що згинуло разом з Помпеєю при вибуху Везувія: напівобвуглені "книги" ("сувої") спочатку вчені прийняли за дрова.

Щоб дати уявлення, як мало залишилось оригінальних текстів від декого з філософів, згадаємо, скільки фрагментів маємо від "досократиків":

Талес	ані одного	Анаксимандр
Анаксимен		Геракліт
Пітагор	ані одного	Ксенофан
Парменід		Зенон
Емпедокл		Анаксагор
Левкіп		Демокрит

До цього, щоправда, можна часто додати більшу кількість збудованих на читанні оригінальних творів філософів викладів їх поглядів в античних або й візантійських письменників. Але такі виклади часто все ж не дуже сполегливі. Досить вказати на те, як по-різному викладають погляди Сократа ті старі філософи, що особисто його знали та вважають себе його "учнями", його послідовниками, зокрема Платон та Ксенофонт.

Почали в старовину писати вже й "історії філософії", але з них залишилось, на жаль, лише небагато, почасти теж лише уривки, та й то не з ліпших творів, а цілі твори, що дійшли до нас (зокрема біографії філософів Діогена Лаерція) почасти зовсім маловартні.

1. ФІЛОСОФІЯ "ДОСОКРАТИЧНА"

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Значення історії філософії для богословія	\|	Пітагорейці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.