Система нормативів і норм праці

З метою забезпечення більш-менш рівної інтенсивності праці на різних за змістом та складністю роботах розробляють єдину нормативну базу. На її основі визначають норми праці.

Норматив є первинним і універсальним, а норма – вторинною і локальною.

Норматив – це функція, що встановлює залежність між багатьма нормами та впливаючими на них факторами.

Норма – це конкретне значення даної функції за фіксованих значень факторів.

Нормативні матеріали – це комплекс довідкової інформації, необхідної для визначення норм затрат праці для конкретних трудових процесів аналітично-розрахунковим методом.

Різноманітність трудових процесів зумовлює необхідність існування значної кількості нормативних матеріалів. Їх класифікують за різними ознаками:

· за призначенням і сферою використання розрізняють загальнопромислові, галузеві та місцеві нормативи;

· за мірою укрупнення – диференційовані, укрупнені та ін.;

· за видами – нормативи режимів роботи устаткування, нормативи часу, нормативи обслуговування, нормативи чисельності, нормативи підлеглості.

Нормативи режимів роботи устаткування – це регламентовані кількісні характеристики режимів роботи виробничого устаткування, що забезпечують найдоцільніше його використання.

Нормативи часу – це науково обгрунтовані показники затрат часу на виконання окремих елементів трудового процесу. Їх використовують для визначення норм затрат праці на машинно-ручних і ручних роботах.

Нормативи обслуговування – це регламентовані величини, які характеризують співвідношення між кількістю персоналу, що виконує функції обслуговування певних об’єктів, та кількістю цих об’єктів. Вони використовуються для встановлення норм обслуговування кількості одиниць обладнання, робочих місць, виробничих площ одним чи групою працівників.

Нормативи чисельності – це регламентовані величини, що визначають кількість працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідну для якісного виконання одиниці або певного обсягу роботи. Їх використовують для встановлення чисельності працівників на роботах, де її визначення через інші нормативи утруднене (чисельності спеціалістів, технологів, економістів).

Нормативи підлеглості – це регламентовані величини, що визначають співвідношення між кількістю керівників та кількістю підпорядкованих їм працівників. Найчастіше їх використовують для визначення кількості керівників первинних ланок – бригадирів, майстрів, старших майстрів та ін.

Якщо роботи на підприємстві виконуються за типовою технологією, що вже відпрацьована в раціональних організаційно-технічних умовах на певній кількості підприємств, які мають такі самі види робіт, на ці роботи розробляють типові норми. Вони відіграють роль еталона для підприємств, що освоюють дану технологію.

Конкретні норми праці для певного трудового процесу визначають безпосередньо на підприємстві на основі одного або кількох трудових нормативів.

Норми праці також класифікують за такими ознаками:

· за призначення – норми часу, виробітку, обслуговування, чисельності, підлеглості, співвідношення кількості працівників, нормовані завдання;

· за сферою поширення – міжгалузеві, галузеві, районні, місцеві;

· за періодом дії – разові, тимчасові, сезонні, тривалі;

· за мірою деталізації – деталізовані (мікроелементні, елементні, операційні) та укрупнені (комплексні, типові, єдині).

Норма часу – це кількість робочого часу, об’єктивно необхідна для виконання конкретної роботи (трудової операції) в певних організаційно-технічних умовах. Розрізняють норми підготовчо-завершального часу, часу обслуговування робочого місця, оперативного, штучного, штучно-калькуляційного часу, часу на відпочинок та особисті потреби, часу на партію виробів.

Норма виробітку – це кількість продукції в натуральних показниках, яку необхідно виробити за одиницю часу в конкретних організаційно-технічних умовах.

Норма обслуговування – це кількість виробничих об’єктів (машин, механізмів, робочих місць, виробничої площі), які повинен якісно обслуговувати працівник або бригада за одиницю робочого часу.

Норма чисельності – це розрахована для конкретних організаційно-технічних умов кількість працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для якісного виконання одиниці або певного обсягу роботи за визначений період часу.

Норма підлеглості – це розраховані для конкретних організаційно-технічних умов величини, що визначають оптимальну кількість безпосередньо підпорядкованих одному керівникові працівників.

Нормоване завдання – це розрахований для конкретних умов асортимент і обсяг роботи, який повинен виконати працівник (колектив) за певний робочий період (зміну, місяць, рік). На відміну від норм виробітку нормовані завдання можуть встановлюватися не лише в натуральних одиницях, але і в нормо-годинах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Об’єкти нормування праці	\|	Методи нормування трудових процесів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.