МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Поняття принципів управління і їх розвиток у рамках класичного підходу до управлінняТЕМА 3 ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ 1. Поняття принципів управління і їх розвиток у рамках класичного підходу до управління. 2. Умови формування та особливості принципів управління у планово-адміністративній системі господарювання. 3. Сучасні принципи управління та методологія їх розробки 4. Система методів управління, їх сутність та особливості
Поняття принципів управління і їх розвиток у рамках класичного підходу до управління. Принципи управління Ф. Тейлора, Г. Емерсона, А. Файоля. Умови формування та особливості принципів управління у планово-адміністративній системі господарювання. Сучасні принципи управління та методологія їх формування. Система методів управління, їх сутність та особливості. Економічні, адміністративні, соціально-психологічні та правові методи управління і сфери їх ефективного застосування. Принципи управління - це правила, норми управлінської діяльності, відповідно до яких має створюватися, функціонувати і розвиватись система менеджменту організації (підприємства). Принципи управління були сформульовані на основі спостережень і досліджень, тому вони є узагальненням практичного позитивного управлінського досвіду і ґрунтуються на певних законах і закономірностях суспільного розвитку. Їх використання в управлінській діяльності дає свого роду ефект "прокладеної лижні", коли відомо, що треба робити для того, щоб уникнути невдач. Тому знання і врахування принципів управління у сучасному менеджменті є важливою умовою його ефективності. Першим звернув увагу на необхідність дотримання певних раціональних правил в управлінні виробництвом Ф. Тейлор. У 1911 р. він опублікував результати своїх досліджень під назвою "Принципи наукового управління", де виділив чотири принципи управління індивідуальною працею робітників: 1) науковий підхід до виконання кожного елементу роботи; 2) науковий підхід до підбору, навчання і тренінгу робітника; 3) кооперація з робітниками; 4) розподіл відповідальності за результати роботи між менеджерами і робітниками. Ці принципи стали відправною точкою для наступних досліджень у даній сфері, оскільки використання їх дозволило значною мірою підвищити ефективність управління виробничими процесами. Продовжив і збагатив дослідження Ф. Тейлора Г. Емерсон, ввівши низку фундаментальних положень менеджменту, а саме: • підлеглий існує для того, щоб продовжувати і розширювати особу керівника; • керівник існує тільки для того, щоб зробити продуктивнішою роботу підлеглого; • компетентні фахівці повинні формулювати основні справи, навчати всіх і кожного їх застосуванню і постійно стежити за всіма відхиленнями; • кожен вищий рівень управління існує не для задоволення тих, хто стоїть вище, а для обслуговування тих, хто стоїть нижче; • кожна операція в організації повинна обслуговуватись усіма знаннями і вміннями, які тільки є у світі. Означені принципи вже більшою мірою стосувалися не порядку планування і контролю за виконанням роботи, як у Ф. Тейлора, а визначали роль і місце менеджера у організації. Ще далі пішов у цьому напрямку представник адміністративної школи менеджменту -- А. Файоль. Він поставив перед собою завдання сформулювати універсальні принципи управління, які б стосувалися будь-яких сфер управлінської діяльності. Тому першим його кроком у напрямку розробки ефективної системи управління було виділення основних управлінських функцій і встановлення взаємозв'язків між ними, що дозволило розглядати управління як безперервний процес. А далі, вивчаючи зміст цих функцій, А. Файоль дійшов висновку, що ефективне управління неможливе без раціональної побудови структури організації і управління працівниками.
Читайте також:
|
||||||||
|