Поняття принципів управління і їх розвиток у рамках класичного підходу до управління

ТЕМА 3 ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ

1. Поняття принципів управління і їх розвиток у рамках класичного підходу до управління.

2. Умови формування та особливості принципів управління у планово-адміністративній системі господарювання.

3. Сучасні принципи управління та методологія їх розробки

4. Система методів управління, їх сутність та особливості

Поняття принципів управління і їх розвиток у рамках класичного підходу до управління. Принципи управління Ф. Тейлора, Г. Емерсона, А. Файоля.

Умови формування та особливості принципів управління у планово-адміністративній системі господарювання. Сучасні принципи управління та методологія їх формування.

Система методів управління, їх сутність та особливості. Економічні, адміністративні, соціально-психологічні та правові методи управління і сфери їх ефективного застосування.

Принципи управління - це правила, норми управлінської діяльності, відповідно до яких має створюватися, функціонувати і розвиватись система менеджменту організації (підприємства).

Принципи управління були сформульовані на основі спостережень і досліджень, тому вони є узагальненням практичного позитивного управлінського досвіду і ґрунтуються на певних законах і закономірностях суспільного розвитку. Їх використання в управлінській діяльності дає свого роду ефект "прокладеної лижні", коли відомо, що треба робити для того, щоб уникнути невдач. Тому знання і врахування принципів управління у сучасному менеджменті є важливою умовою його ефективності.

Першим звернув увагу на необхідність дотримання певних раціональних правил в управлінні виробництвом Ф. Тейлор. У 1911 р. він опублікував результати своїх досліджень під назвою "Принципи наукового управління", де виділив чотири принципи управління індивідуальною працею робітників:

1) науковий підхід до виконання кожного елементу роботи;

2) науковий підхід до підбору, навчання і тренінгу робітника;

3) кооперація з робітниками;

4) розподіл відповідальності за результати роботи між менеджерами і робітниками.

Ці принципи стали відправною точкою для наступних досліджень у даній сфері, оскільки використання їх дозволило значною мірою підвищити ефективність управління виробничими процесами. Продовжив і збагатив дослідження Ф. Тейлора Г. Емерсон, ввівши низку фундаментальних положень менеджменту, а саме:

• підлеглий існує для того, щоб продовжувати і розширювати особу керівника;

• керівник існує тільки для того, щоб зробити продуктивнішою роботу підлеглого;

• компетентні фахівці повинні формулювати основні справи, навчати всіх і кожного їх застосуванню і постійно стежити за всіма відхиленнями;

• кожен вищий рівень управління існує не для задоволення тих, хто стоїть вище, а для обслуговування тих, хто стоїть нижче;

• кожна операція в організації повинна обслуговуватись усіма знаннями і вміннями, які тільки є у світі.

Означені принципи вже більшою мірою стосувалися не порядку планування і контролю за виконанням роботи, як у Ф. Тейлора, а визначали роль і місце менеджера у організації. Ще далі пішов у цьому напрямку представник адміністративної школи менеджменту -- А. Файоль. Він поставив перед собою завдання сформулювати універсальні принципи управління, які б стосувалися будь-яких сфер управлінської діяльності. Тому першим його кроком у напрямку розробки ефективної системи управління було виділення основних управлінських функцій і встановлення взаємозв'язків між ними, що дозволило розглядати управління як безперервний процес. А далі, вивчаючи зміст цих функцій, А. Файоль дійшов висновку, що ефективне управління неможливе без раціональної побудови структури організації і управління працівниками.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фактори, що забезпечують успіх організації	\|	Сучасні принципи управління та методологія їх розробки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.