МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Пізнання – це процес особливої взаємодії між суб’єктом (людиною) і об’єктом (певною частиною світу), основним результатом якого є знання.План лекції Пізнання як філософська проблема 1. Пізнання як різновид людської діяльності 2. Сутність, особливості та призначення пізнання 3. Суб’єкт-об’єктне відношення у пізнанні 4. Пізнання як процес.
Людська діяльність різноманітна, різноспрямована, визначається передусім метою, цілями, задля яких вона реалізується. Одним із найбільш характерних шляхів діяльнісного способу самореалізації людини є пізнання. Процес пізнання залежить від методів його здійснення. Метод – спосіб досягнення мети, певним чином впорядкована діяльність. Діалектика та метафізика є альтернативними способами мислення та методами пізнання. Діалектика і метафізика пройшли а своєму розвитку ряд історичних форм, в яких завжди відтворювались зміни а науковій картині світу. Першою історичною формою діалектики була стихійна діалектика античної філософії. Це ще, можна сказати, діалектика в зародку. Геракліт казав: «Світ… був, є і буде вічно живим вогнем, що закономірно спалахує і закономірно згасає». Все існує і в той же час не існує, все знаходиться в постійному процесі виникнення та зникнення. Такий погляд на світ не спирався на науку, а складався, як результат безпосереднього споглядання природи. З ім’ям Гегеля пов’язана друга історична форма діалектики (кінець ХVІІІ ст.) – ідеалістична діалектика. Гегель був першим філософом, який зобразив увесь світ у вигляді процесу, тобто в безперервному русі, зміні та розвитку. Він відкрив закони діалектики т розробив її категорії. Вихідний пункт гегелівської системи діалектики становить його положення про те, що розвиток світу є втіленням саморозвитку абсолютного духу. Третя історична форма діалектики – матеріалістична діалектика. Її виникнення було обумовлене розвитком наукового пізнання. В науці було здійснено відкриття, що дали природничо-наукове обґрунтування діалектико-матеріалістичного погляду на природу: у фізиці – відкриття закону збереження та перетворення енергії, котрий обґрунтував взаємозв’язок багатоманітних форм руху матерії; у біології – створення клітинної теорії, що розкрила структурну єдність всієї живої природи, та еволюційної теорії Дарвіна, котра обґрунтувала ідею розвитку стосовно всієї живої природи. Матеріалістична діалектика – філософська теорія розвитку та універсальний метод теоретичного та практичного освоєння дійсності. Предмет діалектики як теорії розвитку поєднує три аспекти: 1) онтологічний – діалектика об’єктивного світу; 2) логічний – діалектика мислення суб’єкта (діалектична логіка); 3) гносеологічний – діалектика пізнання суб’єктом об’єктивного світу (теорія пізнання). Читайте також:
|
||||||||
|