• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Система права та її елементи.

Система права – це система всіх чинних юридичних норм певної держави.

Структурні елементи системи права: норми права, інститути права, галузі права

Галузь права — це система юридичних норм, які регулю­ють певну сферу суспільних відносин специфічним методом правового регулювання.

Критерії поділу норм за галузями

- предмет правового регулювання (сукупність суспільних відносин, які врегульовані правом);

- метод правового регулювання (специфічний спосіб влад­ного впливу держави на суспільні відносини, здійснюва­ний за допомогою правових норм та інших юридичних засобів).

Основні галузі сучасного права: конституційне (державне), адміністративне, фінансове, земельне, цивільне, сімейне, трудове, кооперативне, сільськогосподарське, соціально-забезпечувальне, цивільне-процесуальне, кримінальне, кримінально-процесуаль­не, виправно-трудове.

Інститут права — це система юридичних норм, які регулю­ють певну групу однорідних суспільних відносин. Серед інсти­тутів розрізняють галузеві та міжгалузеві (наприклад, інсти­тут відповідальності за екологічні правопорушення).

3. Юридичні відносини: поняття, види та елементи (суб’єкти, об’єкти та зміст правовідносин).

Юридичне (правове) відношення — це передбачене юридичною нормою ідеологічне суспільне відношення, яке виражається у взаємних юридичних правах і обов'язках суб'єктів права.

Види правовідносин

1)за галузевою ознакою — конституційні, цивільні, трудові, сімейні, кримінальні та ін.;

2) залежно від визначеності кількості суб'єктів — загальні (кількість уповноважених або зобов'язаних суб'єктів не визначе­на), конкретні (кількість зазначених суб'єктів точно визначена);

3) за кількісним складом суб'єктів — прості (правовідноси ни лише між двома суб'єктами), складні (правовідносини між трьома і більше суб'єктами);

4) залежно від елемента юридичної норми (диспозиції або санкції), на основі якого виникають правовідносини, — регуля­тивні, охоронні;

5) за характером поведінки зобов'язаного суб'єкта — ак­тивні (зобов'язаний суб'єкт мусить вчинити певні дії), пасивні (зобов'язаний суб'єкт повинен утриматися від вчинення тих чи інших дій);

6) залежно від розподілу прав та обов'язків між сторонами право-відношення — односторонні (кожна зі сторін має або пра­ва, або обов'язки), двосторонні (кожна зі сторін має як права, так і обов'язки).

Елементи правовідносин: суб’єкт, об’єкт, зміст (це сукупність прав та обов’язків суб’єкта).

Суб’єкт правовідносин — це правоздатний суб'єкт сус­пільного життя, який є носієм юридичних прав і обов'язків. Юридичною передумовою набуття учасником суспільного життя статусу суб'єкта правовідносин є наявність у нього принаймні правоздатності, а щодо певних правовідносин — ще й дієздатності. Види суб’єктів правовідносин:

1) люди (фізичні особи) — громадяни даної держави, іноземці (громадяни інших держав), біпатриди (громадяни двох держав), апатриди (особи без громадянства будь-якої держа­ви);

2) об'єднання — державні (держава в цілому, її організації — органи держави, державні установи, підприємства), громадські (громадські організації, рухи, органи громадської самодіяльності, громадські підприємства й установи);

3) соціальні спільноти — народ (нація), територіальні спільності (за адміністративно-територіальними одиницями, виборчими округами тощо), трудові колективи

Об’єкт правовідношення— це певне особисте або соціаль­не благо, для здобуття і використання якого встановлюють­ся взаємні юридичні права та обов'язки суб'єктів. Саме ними ви­значається у кожному випадку цінність право­відношення.

Види об’єктів правовідносин

Юридичний факт— це передбачена гіпотезою правової нор­ми конкретна обставина, з настанням якої виникають, зміню­ються або припиняються правові відносини.

Види юридичних фактів (за наявністю волі – дії і події)

1) за юридичними наслідками— правостворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі;

2) за складом— прості, складні (юридичні склади);

3) за характером тривання в часі— одноактні (диск­ретні) — наприклад, купівля-продаж речі; триваючі (процесу­альні), тобто так звані юридичні стани (наприклад, перебуван­ня в шлюбі);

4) за наявністю волі— дії (відбуваються як результат воле виявлення відповідних осіб), події (трапляються незалежно від волі суб'єктів).

Юридичні факти, які є діями, залежно від відповідності їх приписам правових норм поділяються на:

- правомірні (тобто дії, які відповідають юридичним припи­сам):

а) юридичні акти, тобто правомірні дії, які чиняться зі спеці­альною метою викликати певні юридичні наслідки (наприклад, прийняття судом рішення у справі, складання людиною запо­віту);

б) юридичні вчинки, тобто правомірні дії, які такої мети спе­ціально не мають (скажімо, малювання художником картини для особистого користування, відправлення листа поштою);

- неправомірні (дії, які суперечать юридичним приписам):

а) винні, тобто правопорушення (злочини, різноманітні про­ступки);

б) безвинні — так звані правові аномалії;

5) за онтологічним статусом — факти (акти), які обґрунто­вані обставинами: а) реальними і б) уявними (презумпціями)

Правова презумпція — це закріплене в законодавстві при­пущення про наявність або відсутність певних юридичних фактів, яке може призвести до виникнення, зміни або припи­нення правовідносин. Види правових презумпцій:

- презумпції, що не можуть бути спростовані (неспрос­товні), — це такі припущення щодо існування певного факту, які не потребують доведення і не підлягають сумнівам, спросту­ванню (наприклад, презумпція недієздатності неповнолітньої особи);

- презумпції, що можуть бути спростовані (спростовні), — це такі припущення щодо існування певного факту, які мають юридичне значення доти, доки щодо цього факту не буде вста­новлено інше (наприклад, презумпція невинності особи, презум­пція батьківства).

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
3. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
4. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
5. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
6. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
7. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
8. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
9. VI. Узагальнення та систематизація знань
10. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
11. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
12. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.

Переглядів: 794