Система оплати праці характеризує взаємозв’язки елементів заробітної плати: тарифної частини, доплат, надбавок і премій.

Форми і системи оплати праці

Форми і системи заробітної плати ─ це механізм установлення розміру заробітку залежно від кількості та якості праці і її результатів. Обираючи певну форму і конкретну систему формування заробітку, роботодавець управляє інтенсивністю та якістю праці конкретних працівників.

Відповідно до норм Закону України „Про оплату праці” та Кодексу законів про працю України:

─ оплата праці робітників на підприємствах здійснюється за погодинною або відрядною формами оплати праці, а також за системами оплати праці, до яких належить проста погодинна, погодинно-преміальна, пряма (індивідуальна) відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма відрядна, акордна;

─ форми і системи оплати праці встановлюються підприємством у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевою (регіональною) угодами;

─ якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язані погодити це питання з профспілковим органом, а у разі його відсутності ─ з іншим уповноваженим на представництво колективним органом.

Форма заробітної плати характеризує спосіб установлення залежності між витратами робочого часу, продуктивністю праці і розміром заробітної плати.

Найчастіше застосовують відрядну і погодинну форми заробітної плати. При погодинній формі оплати мірою праці виступає фактично відпрацьований час і заробіток визначається за тарифною ставкою чи окладом робітника і фактично відпрацьованим часом. При відрядній формі мірою праці виступає кількість виготовленої продукції (виконаної роботи), а оплата праці здійснюється за відрядними розцінками (розміром оплати за одиницю продукції). Тому основою відрядної форми оплати є нормування праці, а її ефективність визначається якістю трудових норм.

Форми оплати праці будуть ефективними, якщо вони відповідають конкретним організаційно-технічним умовам виробництва: рівню технічного оснащення виробництва, характеру технологічного процесу та організації виробництва і праці, ступеню використання виробничих потужностей і устаткування, стану нормування праці тощо.

Кожна з форм оплати праці має ряд систем, що діють у різних організаційно-технічних умовах виробництва.

За формами вираження й оцінкою результатів праці системи оплати поділяють на:

─ індивідуальні, що базуються на оплаті праці окремого робітника;

─ колективні, що передбачають оплату колективної праці.

За кількістю оціночних показників системи поділяють на однофакторні або прямі та багатофакторні або преміальні.

За характером впливу робітників на результат праці системи бувають прямі та непрямі. Форми заробітної плати повинні відповідати таким загальним вимогам: найповніше враховувати результати праці, створювати передумови для постійного зростання ефективності та якості праці, сприяти підвищенню матеріальної зацікавленості працівників у постійному виявленні і використанні резервів підвищення продуктивності праці та якості продукції.

Погодинна форма оплати праці передбачає використання наступних систем: проста погодинна та погодинно-преміальна.

За простої погодинної системи оплати праці розмір заробітної плати визначається за тарифною ставкою (Тс) або окладом (То) працівника і фактично відпрацьованим часом (Тф):

або , (3.1)

де Тн ─ час роботи за графіком у розрахунковому місяці.

Погодинно-преміальна система передбачає не тільки оплату за відпрацьований час, але й виплату премії (П) за досягнення кількісних і якісних показників (дострокове виконання завдань; економія сировини, матеріалів та енергії; дотримання технологічних режимів; якісне обслуговування виробничих підрозділів; відсутність аварій, простоїв машин і агрегатів з вини робітників) або за підсумками роботи структурного підрозділу в цілому:

або (3.2)

де Зпп ─ заробітна плата за погодинно-преміальною системою.

Сума премії розраховується від тарифної заробітної плати за відпрацьований час:

(3.3)

де Пв ─ процент премії за виконання показників преміювання.

Погодинно-преміальна система оплати праці може передбачати використання тарифних ставок за відповідним розрядом роботи (машиністи екскаваторів на роботах з зачищення вибоїв, розрізання горизонтів, будівництва траси і відвальних тупиків виробничих екскаваторних дільниць у кар’єрі та на відвальних дільницях кар’єру), тарифних ставок (окладів) присвоєних розрядів робітників (електрогазозварювальники на різанні та ручному зварюванні, слюсарі й електрослюсарі чергові та з ремонту устаткування, слюсарі-інструментальники, інші гірничі робітники в кар’єрі і на поверхні, контрольний машиніст бурової установки, гірничі робітники на геологічних та маркшейдерських роботах, робітники дільниць з ремонту устаткування, механічних майстерень, водовідливу в кар’єрі, котельних, господарських бригад кар’єрів та рудоуправління тощо).

Погодинно-преміальна система оплати праці з використанням нормованих завдань передбачає доведення до робітників конкретних обсягів робіт, обов’язкових для виконання в розрахунковому періоді (частіше місяці).

Уведення погодинно-преміальної оплати з використанням нормованих завдань за тарифними ставками присвоєних робітникам розрядів супроводжується посиленням нормування праці і впроваджується тільки за наявності розрахунків нормативної чисельності робітників.

Результати виконання нормованих завдань враховуються під час нарахування премії. Основою для нарахування премії робітникам є підтверджене документально виконання в установлені строки всього складу робіт і послуг з задовільною (як мінімум) оцінкою якості. Нарахування премії здійснюється на місячний плановий явочний тарифний фонд бригади і може розподілятись між членами бригади згідно із установленими радою бригади і погодженими з керівником дільниці (служби) коефіцієнтами трудової участі.

При використанні нормованих завдань використовуються доплати за роботу з неповним штатом (за виконання обов’язків тимчасово відсутнього робітника) або з трудовими витратами, меншими запланованих.

Наприклад, з використанням змінних нарядів-завдань за тарифною ставкою присвоєного розряду робітників здійснюється оплата праці робітників технологічних змін дробильних фабрик рудоуправлінь та механічних і електричних служб з ремонту підземного устаткування в кар’єрі. Доплати за роботу з неповним штатом в технологічних змінах дробильних фабрик кар’єрів складають 30-50% тарифних ставок відсутніх робітників.

На деяких підприємствах використовується погодинно-преміальна система, за якої при виконанні місячного нормованого завдання з високою оцінкою („добре”) якості робіт та з чисельністю або з трудовими витратами, меншими запланованих, невикористана сума фонду заробітної плати в межах 10-20% місячного планового тарифного фонду бригади може використовуватись як доплата за збільшення обсягів робіт (або за виконання обов’язків тимчасово відсутнього робітника). Якщо фактична чисельність бригади (дільниці або служби більша або ж кваліфікація робітників вища, ніж заплановано нормованим завданням, у результаті чого перевитрачається тарифна частина фонду оплати праці, то компенсація цієї перевитрати здійснюється за рахунок премії, нарахованої за виконання нормованого завдання.

На металургійних підприємствах спостерігається переведення робітників технологічних бригад (на агрегатах і пов’язаних з ними дільницях металургійних і коксохімічних цехів, на збагачувальних фабриках, в агломераційних цехах та цехах з виробництва обкотишів) з відрядно-преміальної системи оплати праці (так званою системи „норма-план”) на погодинно-преміальну систему з установленням нормованих завдань на місяць.

Відрядна заробітна плата знаходиться у прямій залежності від результатів праці і стимулює підвищення кваліфікації та зростання обсягів трудових досягнень робітників.

Умови застосування відрядної форми оплати праці:

─ наявність і можливість точного обліку кількісних показників виробітку або роботи, що безпосередньо залежать від конкретного працівника;

─ реальна можливість у працівників збільшувати виробіток чи обсяг робіт у реальних організаційно-технічних умовах виробництва;

─ необхідність стимулювання зростання виробітку чи обсягів робіт або зменшення чисельності працівників конкретного виробничого підрозділу;

─ можливість нормування праці;

─ відсутність негативного впливу відрядних систем на рівень якості продукції, ступінь дотримання технологічних режимів, якість обслуговування устаткування, раціональність витрат матеріально-технічних ресурсів та вимог техніки безпеки.

Якщо відсутні такі умови, доцільно використовувати погодинну форму оплати праці. Слід підкреслити, що в умовах ринкової економіки на багатьох підприємствах з’являється тенденція до заміни відрядної оплати на погодинну. В цьому випадку потрібно задіяти всі можливі заходи, щоб застосування погодинної оплати не призвело до зниження ефективності роботи, що недопустимо в умовах ринкової конкуренції.

Для забезпечення ефективності праці при використанні погодинної форми оплати необхідно підтримувати високий рівень нормування праці. Показниками, що враховують результати праці робітників-погодинників можуть бути: нормовані виробничі завдання чи планові норми (завдання) з обсягів виробництва бригади (ланки), дільниці, цеху. Норми праці зазначеним робітникам можуть встановлюватись у вигляді ступеня дотримання технологічних режимів і параметрів виробничого процесу; норм витрат сировини, матеріалів, енергії тощо; графіків виконання конкретних робіт. Широке застосування погодинної оплати вимагає також чіткої організації забезпечення виробництва сировиною, матеріалами, енергією, технічним обслуговуванням, інформацією тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ринкові чинники формування заробітної плати.	\|	Структура системи преміювання робітників

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.