• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Планування виробничої програми в гірничовидобувній галузі

Виробнича програма - результат узгодження наступних завдань підприємства:

- отримання максимального прибутку;

- врахування реальних фінансових та інших можливостей;

- максимально повне задоволення потреб ринку.

Взаємозв’язок виробничої програми з іншими планами підприємства представлено на рис. 7.1.

Рис. 7.1. Взаємозв’язок виробничої програми з іншими планами підприємства

В основі планування виробничої програми покладено реальну потребу у високоякісній продукції та її відповідність наявним матеріальним і трудовим ресурсам підприємства.

На першому етапі планування виробничої програми формується інформаційна база, яка містить:

- перелік та обсяг продукції, що випускається підприємством протягом останніх років;

- прогноз потреби у продукції підприємства, який складається на підставі досліджень змін ринкових елементів у часі, тобто попиту, пропозиції, цін, кількості конкурентів тощо;

- потенційна та фактична виробнича потужність за період, який аналізується;

- основні виробничі фонди підприємства;

- чисельність персоналу основної діяльності за технологічними переділами;

- витрати на виробництво продукції;

- капітальні вкладення та джерела їх фінансування.

На другому етапі розробляється економіко-математична модель технологічного процесу на основі отриманих даних.

На третьому етапі - шляхи оптимізації ресурсного забезпечення виробничої програми.

План виробництва промислової продукції на гірничорудних підприємствах складають у натуральному та вартісному виразі.

У натуральному виразі встановлюється плановий обсяг виробництва товарної продукції: товарної руди, концентрату, агломерату, обкотишів та інших видів продукції визначеної якості. Для забезпечення випуску планового обсягу товарної продукції розраховують необхідні обсяги видобутку сирої руди, проведення гірничопідготовчих робіт (ГПР), нарізних і розвідувальних виробок.

Річний план виробництва розподіляється за рудниками, кар’єрами та шахтами, що входять до складу виробничого об’єднання (комбінату).

Необхідний обсяг видобутку сирої руди визначають за формулою:

(7.2)

де - річний обсяг виробництва товарної продукції,
тис. т; b - вміст корисної речовини в товарній продукції, %; α – вміст корисної речовини у сирій руді, %; k_і – коефіцієнт видобутку корисної речовини в товарну продукцію.

При виробництві декількох видів концентрату з поліметалічних руд необхідний обсяг видобутку сирої руди розраховується за товарною продукцією кожного виду окремо і в плані приймається найбільший обсяг з метою забезпечення виробництва всього асортименту товарної продукції в плановому обсязі.

Для кожного рудника, кар’єру, шахти розраховують обсяги видобутку руди з очисних та гірничопідготовчих робіт, обсяги проведення ГПР, розкривних, нарізних та розвідувальних виробок.

У загальному вигляді розрахунок проводиться за формулою:

(7.3)

де Q_річ – річний обсяг видобутку руди при визначеній системі розробки; К_пр – коефіцієнт, що враховує обсяг видобутку руди при проведенні гірничо-капітальних виробок.

(7.4)

де Q_гпр – обсяг додатково видобутої руди при проведенні ГПР у блоці; Q_бл – загальні запаси руди у блоці, т.

Плановий обсяг ГПР та нарізних робіт розраховується, виходячи з умов забезпечення фронту очисних робіт та залишків підготовлених та готових до виїмки запасів у межах установлених нормативів. На кожному гірничому підприємстві цей норматив визначається з урахуванням умов видобутку руди. Орієнтовно його можна визначити за формулами:

- норматив забезпеченості шахти готовими до виїмки запасами:

(7.5)

де 0,5 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність обробки блоків на початок планового періоду; Q_міс- середньомісячний видобуток руди на шахті, т; Т_ов- тривалість очисної виїмки камери блока, міс.; К_р - коефіцієнт резерву, що становить для системи підповерхового обрушення 1,5, для інших систем розробки – 1,2;

- норматив забезпеченості шахти підготовленими до виїмки запасами:

(7.6)

де Т_нр – час, необхідний для проведення нарізних робіт, міс.

Для планування обсягів ГПР і нарізних робіт визначають наступні показники:

- питома вага ГПР на 1000 т підготовлених запасів:

(7.7)

- питома вага нарізних робіт на 1000 т запасів (визначається аналогічно попередньому показнику);

- річний плановий обсяг ГПР:

(7.8)

де Q_пр – обсяг підготовлених запасів на початок планового року, т; Q_пл – річний плановий обсяг видобутку руди, т; р – коефіцієнт розубоження руди; К_і- коефіцієнт витягу руди;

- річний плановий обсяг нарізних робіт:

(7.9)

Обсяг бурових розвідувальних робіт визначається за формулою:

(7.10)

L_бур- довжина пробурених розвідувальних свердловин,
м. пог.

Розбивку річного планового обсягу гірничих робіт за кварталами проводять пропорційно кількості робочих днів у кварталі з урахуванням уведення та виведення виробничих потужностей, а на кар’єрі враховуються сезонні коливання продуктивності устаткування.

План гірничих робіт складають для кожного горизонту в горизонтальній та вертикальній проекціях у масштабі 1: 2000. За необхідністю вони можуть бути складені і в більшому масштабі. На план креслиться очікуване (фактичне) положення гірничих робіт на 1 січня планового року (пунктиром для очікуваного і безперервною лінією для фактичного положення гірничих робіт). Розвиток гірничих робіт (очисних та підготовчих) на плановий період зазначають з розбивкою за кварталами.

Після затвердження плану видобутку руди складають графік уведення та вибуття блоків і встановлюють терміни їх підготовки й обробки. Для цього визначають:

1) кількість блоків, що одночасно знаходяться в стадії очисної виїмки:

(7.11)

де Q_д - добова виробнича потужність шахти, т; Р₃- змінне навантаження на вибій; n_з – кількість вибоїв у блоці, що знаходяться в одночасній обробці;n_зм- кількість робочих змін вибою;

2) кількість оброблюваних блоків за рік для забезпечення планового видобутку:

(7.12)

3) кількість блоків, що знаходяться одночасно в стадії підготовки:

(7.13)

де Т_п – час підготовки блока, міс.

На основі плану виробництва продукції у натуральному вираженні визначають виробничу програму у вартісному виразі за показниками товарної та реалізованої продукції.

Товарна продукція гірничорудного підприємства – це річний обсяг продукції, призначеної для реалізації споживачам, вартість робіт та послуг промислового характеру, наданих іншим підприємствам та власному капітальному будівництві, а також вартість капітального ремонту основних фондів. До складу товарної продукції включають готову продукцію комбінату, а саме: товарну руду, концентрат, агломерат, залізні обкотиші, послуги іншим організаціям, постачання електроенергії, пари, стисненого повітря, води; послуги і роботи, виконані для власного будівництва, капітальні ремонти основних фондів.

Товарна продукція розраховується в діючих оптових цінах за формулою:

(7.14)

де Q_{і –} обсяг продукції і-го виду в натуральному виразі; Ц_і – оптова ціна і-го виду продукції; n – номенклатура продукції; П – вартість послуг іншим підприємствам.

Реалізована продукція – це продукція, виготовлена, відвантажена та сплачена споживачам. На плановий період до її складу входить продукція, підготовлена за попередній період і готова продукція на початок року.

Реалізована продукції, як і товарна визначається в діючих оптових цінах і корегується на величину залишків готової продукції на складі та відвантаженої споживачам:

(7.15)

де ГП_пр, ГП_кр- відповідно залишки готової нереалізованої продукції на початок і кінець планового року; Q_пл – обсяг виробництва продукції в плановому році.

До залишків готової продукції на початок та кінець року включають фактичні або очікувані залишки готової продукції на складі, а також відвантажену продукцію, час оплати якої не настав.

Розбивка плану реалізації продукції за кварталами здійснюється у відповідності до плану виробництва продукції та її залишків на складі на початок і кінець року, кількості днів у кварталі та укладених договорів на постачання продукції.

Планування виконання виробничої програми здійснюється за наступним алгоритмом (рис. 7.2).

1. Розподіл виробничої програми за плановими періодами.

Розподіл річних завдань по кварталам (місяцям) необхідно здійснювати з урахуванням наступних факторів:

- установлених договорами строків постачання продукції споживачам;

- збільшення випуску продукції за рахунок приросту та покращення використання виробничих потужностей і основних фондів, а також за рахунок заходів, передбаченими планом інновацій;

- строків уведення в дію нових потужностей і устаткування;

- забезпечення рівномірного завантаження всіх виробничих підрозділів;

- кількості робочих днів у кожному кварталі;

- сезонності та змінності роботи;

- сезонності збуту продукції; можливості вибуття основних фондів, а також зупинки окремих агрегатів, дільниць і цехів для ремонту устаткування

План Виробництва в

Робочий календар розрізі планових

Строки постачання періодів

Системи оперативно - Плани

календарного виробництва

планування структурних

підрозділів

Типові методи

організації Оперативно-

виробництва календарні

Нормативні плани

Коефіцієнт

Дійсний фонд часу завантаження

Станкомісткість Пропускна

програми спроможність

Резерв (дефіцит)

устаткування

Рис. 7.2. Технологічна схема планування виконання виробничої програми

2. Доведення виробничої програми до структурних підрозділів.

У відповідності до встановленої спеціалізації та внутрішньовиробничої кооперації план виробництва продукції в натуральному вираженні доводиться до виробничих одиниць підприємства та самостійно господарюючих суб’єктів, що входять до складу виробничого об’єднання. Структура і показники виробничих завдань залежать від діючої на підприємстві системи ОКП.

3. Вибір методу планування виробничої програми.

Планування способу виготовлення визначає, як буде організовано виробничий процес у просторі і часі. Розрізняють поточний, партійний та одиничний способи виготовлення виробів.

Основними завданнями аналізу виконання плану у звітному та попередньому періодах є:

- перевірка виконання плану випуску і реалізації продукції за всіма вартісними, натуральними, умовно-натуральними і трудовими показниками;

- вивчення причин, що позитивно чи негативно впливають на виконання планових показників;

- виявлення резервів подальшого росту та підвищення ефективності виробництва;

- розробка заходів з використання резервів, що були виявлені й умов збільшення обсягу випуску продукції й підвищення її якості;

- установлення календарних строків упровадження окремих заходів, призначення підрозділів та посадових осіб, які відповідатимуть за їх виконання, а також визначення ефективності цих заходів.

Важливе значення при аналізі виконання виробничої програми має аналіз ритмічності виробництва, яка характеризує рівномірність випуску продукції (виконання робіт, надання послуг), що встановлюється планом виробництва. Для виміру ритмічності випуску використовується коефіцієнт ритмічності, що визначається діленням суми фактично виготовленої продукції на плановий випуск продукції за період, що аналізується. Також розраховується коефіцієнт аритмічності як сума додаткових і від’ємних відхилень у випуску продукції від плану за відповідний період. Чим ритмічніше працює підприємство, тим вищим повинен бути коефіцієнт ритмічності та нижчим коефіцієнт аритмічності (у межах від 0 до 1). Закінчується аналіз виконання плану оцінкою якості продукції. Аналіз може проводитися за наступною системою показників:

- узагальнюючі показники (питома вага нової продукції у загальному випуску, питома вага сертифікованої продукції та ін);

- одиничні і комплексні показники, що характеризують властивості продукції (корисність, надійність, технологічність, естетичність);

- непрямі показники (втрати від браку, штрафи за неякісну продукцію та ін.).

У сучасних умовах господарювання для забезпечення ефективного планування і використання ресурсної бази підприємства важливим завданням є формування оптимальної виробничої програми, яка забезпечить найвищий рівень використання виробничих ресурсів та виробничих потужностей підприємства. Підприємства гірничовидобувної галузі, починаючи з 1990 року опинилися в кризовому стані. Так, виробництво концентрату за 1990-2002 роки зменшилось в 1,7 рази, агломерату – у 2 рази, обкотишів – в 1,9 рази. Протягом останніх шести років ситуація дещо стабілізувалась і обсяги виробництва залізорудної продукції стали поступово зростати.

Послідовність раціональної розробки виробничої програми зображено на рис 7.3.

Номенклатура, асорти­мент, ритмічність, якість		Аналіз виконання плану виробництва		Резерви
		▼
Структура, ефективність		Аналіз портфеля замовлень		Вибір покупця
		▼
Трудомісткість, фонд часу, склад обладнання, режим роботи, виробники		Розрахунок виробничої потужності		Виробнича потужність
		▼
Виробнича потужність, портфель замовлень, залишки продукції		Планування випуску продукції в натуральному виразі		Виробнича програма
		▼
Ціни, виробнича програма		Планування випуску у вартісному виразі		План виробниц­тва і реалізації продукції
		▼
Норма рентабельності		Оцінка виробничої програми		Ефективність виробничої програми
		▼
Баланс потужностей		Розробка заходів з реалізації програми		План організа­ційно-технічних заходів

Динаміка ресурсного забезпечення виробничої програми, а саме зміни вартості основних фондів та чисельності персоналу основної діяльності свідчать, що за останні роки спостерігається відтворення втрачених виробничих потужностей.

Узагалі виробнича потужність гірничорудних підприємств – один з найважливіших параметрів, який визначається точністю гірничо-економічних розрахунків, вибором способів розробки корисних копалин, використовуваними технікою та технологією проведення гірничих робіт, ефективністю методів планування та управління підприємством.

На стадії проектування встановлюється проектна потужність – це визначені в проекті обсяги видобутку корисних копалин за одиницю часу.

Виробничу потужність можна також розглядати як видобувну спроможність, яка змінюється із проведенням техніко-організаційних заходів та зміною умов виробництва.

Виробнича потужність гірничого підприємства може бути вищою за проектну за рахунок модернізації устаткування, удосконалення організації виробництва та праці.

Планові та фактичні обсяги випуску продукції визначаються економічно доцільною потужністю підприємства або його продуктивністю, тобто здатністю до виробництва продукції відповідно до умов, що складаються як на самому підприємстві, так і на ринку в цілому.

Продуктивність – це поняття ширше за виробничу потужність, що характеризує загальні можливості випуску продукції, а не «пропускні», визначені у відповідності до гірничо-геологічних та техніко-організаційних умов виробництва.

На основі виробничої програми повинні бути сформовані інші розділи комплексного плану підприємства.

Читайте також:

1. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
2. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
3. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
4. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ
5. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ СПОРТУ
6. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
7. Алгоритм створення тренінгової програми
8. Аналіз галузі
9. Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
10. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу
11. Аналіз якості виробничої інформації
12. Анімаційні програми

Переглядів: 1447