МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Предмет етики.Лекція 1. Етика – це філософське вчення, об’єктом і предметом вивчення якого є мораль як одна з найважливіших сторін життєдіяльності людини, специфічне явище суспільного буття. Етика з’ясовує місце моралі в системі суспільних відносин, аналізує її генезис, внутрішню структуру, вивчає історичний розвиток моралі і теоретично обґрунтовує ту чи іншу її нормативну систему. Мораль не складає спеціальної сфери людського життя, проте присутня в усіх людських відносинах (ставлення до оточуючих людей, до самого себе, до природи та тварин). Етика тісно пов'язана із науками про людину – психологією, культурологією, педагогікою, історією. «Батьком» етики вважається Арістотель, саме він дав назву цієї науки, а також написав декілька найважливіших трактатів з етики (Нікомахова етика, Евдемова етика, Велика етика). Слово «етика» було утворене Арістотелем від слова «етос», котре мало кілька значень. Етос – це звичне місце проживання, житло, звірине лігво. Пізніше воно стало означати стійку природу якого-небудь явища, звичай, просто звичку, характер, темперамент. Специфіка етики полягає у тому, що вона надає загальнолюдського масштабу проблемам окремої людини, тому пропоновані рішення можуть розповсюджуватися на будь-якого іншого індивіда, який зіштовхується з такими ж питаннями. Етика – це дослідження фундаментальних цінностей та цілей людського життя (добро і зло, щастя, любов і т. д.), а також аналіз поняття моралі. Первісно поняття «етика», «мораль» і «моральність» були тотожними, тобто позначали сферу поглядів, звичаїв, загальноприйнятих правил поведінки. Пізніше вони стали роз’єднаними. Етика – це теорія, мораль і моральність – це реальні явища у життя людини і суспільства. Іноді поняття «мораль» і «моральність» вживають як синоніми, але існує традиція (що йде від Геґеля) розділяти їхнє значення. Згідно з цією традицією, моральність – поведінка, яка відповідає загальноприйнятим звичаям, традиціям, цінностям і нормам. У моральності індивід автоматично чинить «як усі», як послушний член соціуму. Він дотримується правил, традицій та норм. Отже, моральність людини є умовою входження людини у соціум, вона не вимагає оригінальності, творчості, інтенсивного раціонального мислення, індивідуального вибору; навпаки, вона передбачає виконання загальноприйнятої норми, підпорядкування традиційному зразку. Мораль – особливе явище, що виникло (паралельно з правом) у західній цивілізації. Вона з’являється із розвитком індивідуальної самосвідомості (античні мудреці), особистісного, самостійного початку, з появою самостійно мислячих особистостей, здатних на свідоме рішення та вибір. Етика виникає там і тоді, де й коли з’являється мораль як сфера самостійного вибору, що ґрунтується на раціональному розмірковуванні. Етика – наука, яка говорить про те, як «повинна» чинити людина (формулює моральні норми і принципи). Читайте також:
|
||||||||
|