Суть, фактори, типи і види професійного відбору.

План

Тема ІІ.5. ПРОФЕСІЙНИЙ ВІДБІР І МЕТОДИКА ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ

1. Суть, фактори, типи і види професійного відбору.

2. Основні етапи професійного відбору: суть і характеристика.

3. Організація професійного відбору.

4. Пропедевтичний профвідбір учнів у процесі трудової підготовки.

Література: 30, 57, 60, 80, 91, 100, 104, 115, 128, 170, 176, 207, 241.

В останні роки спостерігається становлення ряду значних науково-практичних проблем, пов’язаних із всебічним врахуванням фізичних, фізіологічних, психологофізіологічних особливостей і можливостей (обмежень) людини, вписаної в рамки системи людина - техніка - середовище. До числа таких проблем безперечно відноситься проблема професійного відбору спеціалістів, яка сформувалася на стику фізіології, психології, психофізіології, соціології, педагогіки, медицини, математичної статистики. Теорія професійного відбору базується передусім на теоретичних основах цих та інших наукових дисциплін. Разом з цим на сьогодні створена власна методологія прогнозування професійної придатності людини до різних видів трудової діяльності.

Під професійною придатністю розуміють сукупність психологічних і психофізіологічних особливостей людини, необхідних і достатніх для досягнення нею, при наявності спеціальних знань, умінь і навичок, суспільно прийнятної ефективності праці; до поняття профпридатності входить також задоволення, яке переживає людина в процесі праці і при оцінці її результатів. Профпридатність не вроджена якість: вона формується безпосередньо в трудовій діяльності людини.

При вивченні проблеми профпридатності необхідно взяти до уваги ряд факторів, від яких залежить успіх в опануванні професією. Так, профпридатність залежить: по-перше - від мотивації, тобто бажаності професійної діяльності, ступеня задоволення, який вона надає, потреби займатися цим видом діяльності; по-друге - від кваліфікації, тобто від рівня отриманих знань. умінь, ступеня підготовки до діяльності; по-третє - від індивідуально-психологічних особливостей особистості, від тих природних і набутих властивостей, якостей, станів, які визначають успішність виконання професійної діяльності. У різних професіях і при різних рівнях майстерності кожний з цих факторів має різну питому вагу в загальній картині профпридатності людини. Таким чином, не підлягає сумніву доцільність здійснення професійного відбору. І в той же час з питання дослідження профпридатності єдиної точки зору немає.

Так, В.С.Мерлін вважає, що високі виробничі показники можуть бути досягнуті однаково всіма людьми завдяки виробленню кожним робітником індивідуального стилю діяльності. Це твердження ґрунтується на тому, що людина формує систему своєрідних методів, прийомів організації праці, яка ніби компенсує недостатній розвиток важливих для певної професії властивостей і якостей.

Підходи і погляди на проблему можливостей та здібностей особистості не єдині. По різному оцінювалося значення природних та набутих властивостей і проявів здібностей в різних сферах діяльності. Одні дослідники вважали, що людина народжується з визначеними здібностями, які вже склалися, і ніяке виховання та тренування не можуть заповнити їх відсутність. Інші гадали, що людина народжується з задатками в рівній мірі всіх здібностей і вихованням можна досягнути досконалості будь-якої здібності. Третя точка зору на розвиток здібностей дана в працях І.П.Павлова: “Здібності - це структура досить стійких, хоча звичайно, і змінних під впливом виховання, індивідуально-психологічних якостей особистості.” Таким чином, ця точка зору враховує значення як вродженого біологічного початку, так і набутого, соціального.

Не існує єдиної точки зору і в поглядах на категоричність вимог до людини, які висуває професія. Так, деякі дослідники вважали, що кожна людина може оволодіти будь-якою професією, хоча не завжди володіє в потрібній мірі необхідними для цієї професії якостями. Це відбувається за рахунок компенсації одних якостей іншими.

Іншу точку зору розвиває К.М.Гуревич. Він вважає, що існує два типи професій. Перший тип висуває до особистості вимоги обов’язкової наявності якої-небудь антропометричної чи психофізіологічної властивості (наприклад, швидкість реакції для пілота), які не компенсуються. В цьому випадку повинна бути абсолютна професійна придатність, що робить необхідним ретельний професійний відбір. Другий тип професій висуває до трудової особистості вимоги, які можуть компенсуватися різними властивостями. Наприклад, люди з різною швидкістю розумових процесів можуть успішно оволодіти однією і тією ж професією: один швидко і легко справляється з роботою за рахунок значної швидкості розумових процесів, а інший, тратячи більше часу на розумовий процес, також добре робить цю роботу за рахунок ретельності. До цього типу відносять, як правило, масові професії. Однак, незважаючи на можливість компенсації одних властивостей іншими, не всі ті, які оволоділи професією, можуть досягнути вершин майстерності. Отже, в цьому випадку компенсаторні можливості обмежені і бажано провести відбір. Цей висновок підтверджується тим, що досить великий відсоток (до 25%) здорових людей не можуть оволодіти рядом різноманітних за складністю професій через перенапруження нервової та серцево-судинної систем, які в них виникають. Таким чином, при профвідборі необхідно враховувати не тільки наявність властивостей, які забезпечують професійну майстерність і можливість їх компенсації, але й затрати організму на оволодіння професією та повсякденну діяльність у вибраній сфері праці.

Часткова чи повна профнепридатність може проявитися на різних етапах оволодіння професійними навичками і при виконанні професійних обов’язків. Так, у процесі навчання люди, властивості яких відповідають вимогам майбутньої професії, швидше і з меншим зусиллям оволодівають професійними навичками, чим люди, які не володіють комплексом властивостей для цієї професії. Останні також можуть оволодівати професійними навичками ( компенсацією іншими властивостями, якщо це можливо), однак витрачають при цьому набагато більше зусиль і часу.

У звичайних умовах трудової діяльності в другому типі професій, за К.М.Гуревичем, відмінність у властивостях не виявить різких розбіжностей в показниках трудової діяльності. Відмінність психофізіологічних властивостей чітко виявляється в незвичайних, стресових умовах. Стресова напруга може бути викликана трудністю завдання (високі вимоги до точності та швидкості виконання, робота з дефіцитом часу тощо), більшою ймовірністю чи наявністю аварійної ситуації, присутністю факторів, які відволікають та ін. Невідповідність оптимальному комплексу властивостей сприяє надмірній нервовій напрузі, внаслідок чого може виникнути хронічне захворювання. Перелічені фактори (звичайно з урахуванням економічної та соціальної потреби) вказують на необхідність та доцільність професійного відбору.

У широкому розумінні під професійним відбором розуміється комплексне дослідження особистості з метою прогнозування професійної придатності на основі наявних у неї фізичних і психічних відмінностей. Пiд ним також розумiють спецiально органiзований дослiдницький процес, мета якого - виявити i визначити за допомогою науково обґрунтованих методiв ступiнь i можливiсть психофiзiологiчної i соцiально-психологiчної придатностi претендентiв на навчання i роботу за складними вiдповiдальними професiями. За своєю суттю i критерiями оцiнки ефективностi профвiдбiр є соцiально-економiчним заходом, а за методами - медикобiологiчним i психолого-педагогiчним. Профвiдбiр подiляють на два типи: констатувальний – передбачає розв’язування питання про придатнiсть до професiї тiєї чи iншої особи в формi «придатний» або «непридатний», i органiзуючий (професiйний пiдбiр) – виявити i оцiнити iндивiдуальнi особливостi людини, якi є показниками не до однiєї, а до декiлькох професiй, що у великiй мiрi вiдповiдає потребам i завданням професiйно-навчальних закладiв, пiдприємств, органiзацiй i взагалi ринку працi. Зміст і методика проведення роботи з цього компонента буде розглянута нами в подальшому.

Виділяють декілька видів профвідбору:

- медичний відбір виявляє тих осіб, стан здоров’я і рівень фізичного розвитку яких дозволяють успішно у встановлений термін оволодіти спеціальністю, ефективно працювати за нею досить тривалий час без шкоди для здоров’я;

- соціально-психологічний відбір призначений для вияву тих соціально обумовлених психологічних властивостей особистості, які необхідні для успішної роботи людини в колективі, відображають її готовність та прагнення виконувати виробничі завдання, свої професійні обов’язки в будь-яких умовах, а також сприяє появі почуття задоволення своєю працею;

- педагогічний відбір (освітній) призначений для виявлення в претендента знань, умінь, навичок, необхідних для подальшого навчання за вибраною спеціальністю;

- психофізіологічний відбір призначений для виявлення у претендентів тих професійно важливих психофізіологічних властивостей, які необхідні для успішного оволодіння професійними знаннями, уміннями та навичками, які визначають успішність навчання у встановлений термін та єфективність подальшої професійної діяльності за конкретною спеціальністю.

Для профвідбору на більшість спеціальностей, особливо в сфері людина – техніка, найважливіше місце займає саме психофізіологічній відбір. Тому розглянемо його детальніше.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ситуація ІІІ. Є професійний план при відсутності нахилів.	\|	Основні етапи професійного відбору: суть і характеристика.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.