• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Конструктивные особенности электролизеров 6 страница

Третій рівень міжнародної економічної інтеграції — це функ­ціонування інтеграційного угруповання окремих країн ЄС. На ньому формується система відносин з кожним учасником інтег­рації, з третіми країнами, міжнародними економічними організа­ціями. Інтеграційне угруповання є якісно вищим порівняно з пе­ршими двома рівнем розвитку міжнародної економічної інтегра­ції і в межах світового господарства є цілісним економічним утворенням. Оскільки міжнародна економічна інтеграція є про­довженням розвитку інтернаціоналізації господарського життя, економічного співробітництва країн світового співтовариства, необхідно зазначити відмінності цих процесів.

Основні відмінності міжнародної економічної інтеграції по­рівняно з традиційним економічним співробітництвом:

· На етапі міжнародної економічної інтеграції країни вико­нують такі нові завдання:

- зміна структури галузей економіки;

- встановлення міжгалузевих зв'язків між державами;

-формування міжнародного господарського комплексу, що включає самостійні, відтворювальні, галузеві, регіональні й управлінські органи.

· Зростає рівень об'єднання різних ресурсів країн з метою спільного вирішення соціально-економічних проблем.

· Створюється загальний господарський простір для вироб­ників і споживачів продуктів та послуг інтегрованих країн.

2.Міжнародна економічна інтеграція здійснюється на основі розробки довгострокових цільових програм господарської взає­модії зацікавлених країн. Розглядаються основні форми міжна­родної економічної інтеграції:

Таблиця 13.2.

Ключові характеристики форм МЕІ

Преференційні торговельні угоди укладаються на двосторонній основі між окремими державами або інтеграційними угрупуваннями.

Вони передбачають надання більш сприятливих умов учасникам угод, ніж третім країнам.

Зона преференційної торгівлі — зона з пільговим торговельним режимом, коли дві або декілька країн зменшують взаємні тарифи з імпорту товарів, зберігаючи рівень тарифів в торгівлі з іншими країнами. Найбільшим показовим історичним прикладом такої форми інтеграції є преференційна система Британського співтовариства (з 1932 р.), що об'єднує 48 держав.

Зона вільної торгівлі є інтеграційним об'єднанням держав у сфері торговельних відносин, в якому скасовано мита, що регу­люють їх господарські зв'язки. При цьому країни-учасниці зони вільної торгівлі зберігають митні бар'єри, спрямовані проти кра­їн, що не входять до такої зони. Приклади зони вільної торгівлі:

- зона вільної торгівлі між США, Канадою і Мексикою;

- Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ);

- Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі (ЛАВТ, існу­вала до 1980р.).

Митний союз - угода групи країн про скасування між ними національних митних тарифів і введення загального митного тарифу і єдиної системи нетарифного регулювання торгівлі по відношенню до третіх країн. Митний союз поширюється лише на зовнішньоторговельну політику країн-учасниць. Як і зона вільної торгівлі, митний союз — це по­чаткова форма міжнародної економічної інтеграції. Приклади ми­тного союзу:

- Центральноамериканський спільний ринок (ЦАСР);

- Співтовариство і спільний ринок країн Карибського басейну (КАР1КОМ);

- Андська група (Болівія. Чилі, Колумбія, Еквадор та ін.).

Спільний ринок – угода групи країн про вільне пересування між ними не лише товарів і послуг, а й факторів виробництва – капіталу і робочої сили. Такі умови взаємодії в цілому характерні для Європейського союзу.

Економічний союз – угода групи країн, що передбачає поряд із загальним митним тарифом і вільним пересуванням товарів та факторів виробництва також координацію макроекономічної політики і уніфікацію законодавства у валютній, грошовій і бюджетній сферах. Приклад економічного союзу — здійснення в країнах ЄС з 1999 р. єдиної грошової політики і запровадження спільної грошової одиниці — евро. Це полегшує взаєморозрахунки і сприяє погли­бленню інтеграційних процесів у межах ЄС.

Політичний союз – передбачає передачу національними урядами більшої частини своїх функцій у стосунках з третіми країнами наддержавним органам. Прикладом політичного союзу є створення Європейського парламенту, метою якого є ще більше об'єднання Європи (мірне співіснування, господарське співробітництво).

3.У сучасному світі існує понад двадцяти міжнародних інтеграційних угрупувань. На них припадає 2/3 світового ВВП.

Сьогодні існують декілька великих регіональних угрупувань:

13) Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛАІ), в її рамках утворені: Андьска група, Лаплатська група, Амазонський пакт

14) Карибське співтовариство (КАРИКОМ), раніше Карибська асоціація вільної торгівлі

15) Центрально-американський спільний ринок

16) Латиноамериканська економічна система (ЛАЕС)

17) МЕРКОСУР (інтеграція країн південного конуса)

Серед всіх угрупувань можна виділити 4 групи:

- класичні торгові союзи (ЗВТ), наприклад, КАРИКОМ;

- багатонаціональні промислово-координаційні і консультаційні організації (основна увага приділяється: виробнича інтеграція, розробка спільних скоординованих планів розвитку енергетики, нафтовидобувній промисловості, станкобудування; приклад — ЛАЕС;

- об'єднання, які спільними зусиллями розробляють окремі проекти, наприклад Лаплатська група, що займається питаннями економіки і екології басейну рік Ла-Плата, переходить до комплексних програм;

Активно розвивається прикордонна інтеграція, як в АТР (трикутники зростання), приклад: Чилі - Колумбія, Чилі - Венесуела, Колумбія - Еквадор - Венесуела (ці країни входять в ЗВТ);

Латиноамериканська інтеграція

ЛАІ - велике інтеграційне угрупування, створене в 1980р, замінило ЛАСТ, яка проіснувала з 1961 по 1980р. Мета ЛАІ: створення латіноамериканського загального ринку на базі існування, що вже склалося в роки ЛАСТ (ЗВТ).

Членами організації є 11 країн, що поділяються на 3 угрупування:

більш розвинені (Аргентина, Бразілія, Мексіка);

середній рівень (Венесуела, Колумбія, Перу, Уругвай, Чілі);

найменш розвинені (Болівія, Парагвай, Еквадор).

Члени ЛАІ уклали між собою угоду про преференційну торгівлю і менш розвиненим країнам з боку більш розвинених надаються преференції.

Вищим органом ЛАІ є Рада міністрів закордонних справ, виконавчий орган - Конференція оцінок і зближення - вивчає рівні економічного розвитку, можливі напрями інтеграції, її вплив на економіку, розробляє стадії і задачі інтеграційних процесів; збирається 1 раз на рік. Пост. орган - Комітет представників. Штаб-квартира - в Монтевідео (Уругвай).

Андське угрупування - субрегіональне угрупування, створене в 1978р. Угода набрала чинності в 1980р.

Учасники: Болівія, Бразілія, Венес., Гайана, Колумбія, Перу, Сурінам, Еквадор.

Мета: спільне вивчення, освоєння, використання Амазонії, охорона її ресурсів; між країнами здійсн. рівний розподіл, на основі рівних квот, фін. вкладень.

Найбільші успіхи досягнуті в області екології. Створена андськая система екологічної інформації.

Крім цього був прийнятий документ “Загальний режим відносно іноземного капіталу, товарних марок, патентів і ліцензій" (рішення 24-х). Цей документ направлений на створення умов для використання іноземних прямих капіталовкладень в умовах великого зовнішнього боргу. При цьому латіноамериканські країни різко підвищили вимоги по екологічній безпеці проектів.

Лаплатська група - створена в 1969р в рамках ЛАІ.

Мета: гармонізація розвитку і охорона прир. ресурсів басейну рік Ла-Плата.

Штаб-квартира - в Буенос-Айресі.

Амазонський пакт - створений в 1978р.

Пріоритет цього угрупування - регіон. співпраця в області екології, спільне вивчення і освоєння ресурсів Амазонії.

ЛАЕС Особливість цієї організації полягає в тому, що вона є загальноконтинентальною організацією (в ЛА всього 37 держав, члени - 26).

Мета: розробка скоординованої політики в області с\г, в-ва продовольства, розробка і реалізація заг. планів розвитку енергетики, машинобудування, вал-фін інтеграції (утворений Латиноамериканський банк). ЛАЕС виступає за загальну стратегію розвитку зовнішньоек зв'язків з США.

КАРІКОМ Найбільш стійким угрупуванням є КАРІКОМ створений в 1973р, на основі договору, підписаного в Трінідад і Тобаго. Включає 16 країн Карібського басейну і на відміну від всіх інтеграційних угрупувань об'єднує не тільки незалежні держави, але і залежні території. Заснований на раніше створеній ЗВТ. У ньому існують різні субрегіональні відділення; найбільш просуненими з точки зору регіональної інтеграції є:

Карібський загальний ринок в рамках КАРІКОМ, де повністю ліквідовані торгові обмеження між Барбадосом, Трінідадом і Тобаго, Гайаной, Ямайкою і Антігуа. Ці країни схвалили єдиний митний тариф по відношенню до товарів третіх країн, тобто це фактично митний союз, в основі якого лежать промислово-сировинні товари. Третина взаємної торгівлі - нафтопродукти.

Східно-карібський загальний ринок, що включає в себе найменше розвинені країни; тенденція до створення загальної валюти і спільного ЦБ.

1995 рік - вільне переміщення громадян, скасування паспортного режиму.

МЕРКОСУР У 1980-х роках Аргентина і Бразілія підписали акт про інтеграцію, до якого пізніше приєдналися Парагвай і Уругвай. У березні 1991р 4 країни підписали Асунсьонський договір, який легалізовував МЕРКОСУР. Населення 4-х країн - 200 млн. Сумарний ВВП - 1 млрд.$. При цьому на Бразілію доводиться: 80% населення, 43% торгівлі, біля 60% експорту і 30% імпорту.

Мета МЕРКОСУР: вільний рух чотирьох ВФ; єдина митна політика щодо третіх країн; забезпечення координації макроекономічної політики, політики в області с/г, податковій і грошовій системах; провести координацію законодавства відносно економічної політики; різко збільшити конкурентноздатність країн-учасниць.

МЕРКОСУР відрізняється великим динамізмом: 1991р - внутрішня торгівля становила 3 млрд. доларів, 1993р - вже 6 млрд. доларів

Створені институціональні структури, наднаціональні органи:

Рада загального ринку - законодавчий і консультативний орган, Група загального ринку - виконавчий орган, Арбітражний суд

Мито знижене на 75% за період з 1991 по 1994р. Передбачалося, що в 1995р буде введений загальний тариф на товари третіх країн.

Недоліки МЕРКОСУР: різнорідна політ структура країн-учасниць, зміна політ режимів.

Північна Америка (НАФТА)

Інтеграційний процес в Північній Америці розвивався в умовах поступового зближення національних економік США, Канади, Мексиканських Сполучених Штатів. Особливість цього процесу полягала в тому, що його передумови створювалися приватним капіталом, ТНК переважно США, які досить активно проникали як в канадську, так і в мексиканську економіку.

Кроком до об'єднання континентальних масштабів була американсько-канадська угода про вільну торгівлю між двома державами, укладена в 1988р. Пізніше починається переговорний процес між США і Мексикою з приводу подібної ж угоди, до якого згодом підключається і Канада. В результаті тривалого переговорного процесу у грудні 1992р. була підписана тристороння угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі, НАФТА, згідно з якою із січня 1994р. розпочато формування найбільшого у світі ринку на території в понад 21млн.кв.км, з населенням більше 370 млн.чол. - потенціальних споживачів і сумарним обсягом ВВП в 6,8 трлн.дол. Північноамериканське інтеграційне об'єднання перевищує в багатьох економічних показниках ЄС, а в поєднанні з поширенням зони вільної торгівлі і на латиноамериканський регіон підводить базу під створення найбільшого у світовій практиці спільного ринку товарів та послуг.

Специфічність північноамериканської зони вільної торгівлі характеризують такі риси: -континентальні масштаби об'єднання: йдеться про угрупування лише трьох, але великих за територією і економічним потенціалом країн; -центром зони вільної торгівлі є США - світовий лідер з величезним економічним, науковим і технологічним потенціалом та конкурентоспроможною економікою; -зовнішня торгівля Канади і Мексики зорієнтована на США, - НАФТА майже рівновіддалена від Західної Європи і АТР, що дає можливість рівномірно розвивати ек зв'язки з обома світовими економічними центрами; - існує реальна можливість переростання НАФТА в міжконтинентальну, з поширенням і на Центральну та Південну Америку, тобто в Єдину зону вільної торгівлі в Західній півкулі.

Мета: створення не спільного ринку західноєвропейського зразка, а зони вільної торгівлі, що дала б можливість кожному з її учасників без перешкод і обмежень розвивати ек. стосунки з іншими державами і регіонами. Мова не йде про погодження торгово-ек. політики кожного із членів з будь-якими наднац. структурами. Більше того, створення подібних структур просто не передбачено. Щоправда, передбачено, створення тристоронніх комісій з вирішення суперечок між країнами-партнерами у сфері трудових відносин та збереження довкілля.

Згідно з угодою передбачено: -поетапне, протягом 15р, скасування мита, а також нетарифних обмежень у взаємній торгівлі; -лібералізація інвестиційного режиму, включаючи надання фін. послуг; -забезпечення високого рівня захисту інтелектуальної власності, розробка спільної програми боротьби із забрудненням довкілля.

Угода дає можливість практичного розв'язання важливих питань співробітництва, зокрема -у митній сфері: всі країни-інтегранти зробили суттєвий крок у скасуванні митних обмежень -США на 84% і Канада на 79% мексиканського експорту (за винятком нафтопродуктів); Мексика ліквідувала митні обмеження на 43% товарів із США і на 41% товарів із Канади. Через 15 років такі обмеження будуть ліквідовані повністю; -в інвестиційній сфері: запроваджений інвестиційний режим не передбачає будь-яких обмежень в діяльності іноземних інвесторів; при цьому гарантується конвертованість нац. валюти і перекази грошових засобів за кордон; -у виробничій сфері: угодою передбачається створення РНС місцевим фірмам; -в невиробничій сфері: запроваджено РНС у взаємовідносинах між державами-інтегрантами; -у фінансовій сфері: вся система розрахунків залишається під контролем держав.

Для розв'язання спірних питань узгоджено механізм дії інститутів трьох рівнів: міжурядові консультації, комісія з вільної торгівлі, арбітраж.

Цілі країн: США: -посилити могутність північноамериканського ек. «центру» і його вплив на світове господарство; -розширити безмитний ринок реалізації продукції власних товаровиробників; -закріпити позиції національного капіталу, ТНК в економіці Мексики і Канади, - збільшити доступ до мексиканських і канадських ек ресурсів; - через Мексику посилити вплив на всю Латинську Америку. Канада: -позбавитися протекціоністських обмежень з боку законодавства США і підвищити конкурентоспроможність товарів своїх виробників на ринках США, -суттєво збільшити товарооборот з Мексикою; - через США і Мексику вийти на ринки країн латиноамериканського регіону, -через активізацію зв'язків в межах інтеграційного об'єднання пожвавити ек. в країні. Мексика: -одержати доступ до досягнень науково-техн. прогресу для модернізації нац. ек-ки; -вигідні умови експорту продукції нац. виробників до США і Канади; -залученням додаткових інвестицій і новітніх технологій в нац. в-во, що має забезпечити значне збільшення кількості робочих місць, підвищення к.с. товарів нац. в-ва.

Особливість НАФТА полягає в тому, що це торговельне інтеграційне угрупування об'єднує 3 країни з різними ек. і наук.-техн. потенціалами. Мексика протягом 15-ти р. буде користуватися пільгами в реформуванні митної системи щодо партнерів по НАФТА, Мексиці надано більш пільговий порядок оподаткування її експорту; Мексиці гарантовано повний суверенітет щодо нафтової промисловості, Мексиці надано безмитний режим експорту до США і Канади мексиканських легкових автомобілів; США та Канада значно послабили також режим митного оподаткування мексиканського експорту с\г продукції.

Перспективи розвитку пов'язують з його поширенням на всю Західну півкулю. Більше того, в цьому процесі досить виразно прослідковується зв'язок сучасності з давнішньою доктриною «панамериканізму».

ТЕМА 14.

ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО СИСТЕМИ СВІТОГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ’ЯЗКІВ

План лекції

1. Сутність сучасної зовнішньоекономічної політики України.

2.Вступ України до СОТ та спрямування на євро інтеграцію.

1. Участь колишнього СРСР у МПП була обмеженою. А відтак, й економіка України розвивалась, майже не беручі участі у МПП. Зумовлено це було такими чинниками:

- ідеологічні засади радянській економіці;

- економіка СРСР була закритою, неринковою. Тому вихід її на світовий ринок був ускладнений особливостями формування цін, використанням прогресивних форм, зовнішньої економічної діяльності, тощо;

- у Радянському Союзі існувала командно-адміністративна система господарства, тобто монополія державної власності; держплан без врахування ефективності використання ресурсів; монополізація багатьох галузей виробництва.

Після здобуття незалежності України отримала можливість активної участі в МПП. Цьому сприяють:

- зміна економічних відносин;

- прийняття необхідних законів, указів Президента про зовнішньоекономічну діяльність;

- прискорення світового науково–технічного прогресу;

- необхідність участі у вирішенні глобальних проблем людства: демографічної, продовольчої, економічної, роззброєння тощо;

- структурна перебудови галузей національного господарства України;

- входження України в міжнародні організації.

Для України вкрай важливі вступ до таких міжнародних організацій як СОТ – Світова організація торгівлі (спостерігач з 1995 р.). Наскільки це важливо свідчить такий приклад: якщо б Німеччина не була членом організації, їй необхідно було б укласти з своїми партнерами 5 тис. двосторонні торговельні економічні угоди.

Вступ України до СОТ покладе край ізольованості України на світовому ринку, допоможе нам добитися відміни дискримінаційних заходів, розширить промисловий експорт України у розвинені держави світу.

Важливо вже сьогодні усі законодавчі акти, які приймає ВР, узгоджувати з вимогами СОТ. Зовнішньоекономічні структури і механізми в Україні треба створювати на відповідних засадах. В Україні створений Національний інформаційний центр ГАТТ – СОТ із стандартизації та сертифікації. Головне його завдання полягатиме у забезпеченні міністерств, відомств, установ, усіх суб’єктів зовнішньоекономічних відносин інформацією про нормативну документацію із стандартизації та сертифікації країн – учасниць СОТ.

2. Світова організація торгівлі (СОТ) - правова та інституціональна основа світової торговельної системи. Штаб-квартира розташована у Женеві (Швейцарія). До СОТ входять 150 країн світу. Бюджет СОТ перевищує 150 млн. швейцарських франків.

СОТ було створено у 1994 році згідно з угодою, підписаною у Марракеші (Марокко). Вона почала діяти з 1 січня 1995 року. Основні положення СОТ містяться у Генеральній угоді про тарифи та торгівлю (ГАТТ – General Agreement on Tariffs and Trade – GATT). Базові положення ГАТТ було розроблено наприкінці Другої світової війни з використанням давніх принципів, які вже були включені до багатьох міжнародних торгових договорів.

Процес приєднання України до системи ГАТТ/СОТ розпочався 17 грудня 1993 року, коли було подано офіційну заявку уряду України про намір приєднатися до ГАТТ.

Для нарощування експортного потенціалу України необхідно:

- удосконалити структуру експорту, збільшити в ньому частку наукомістких, високотехнологічних, конкурентоспроможних товарів;

- поглиблювати багатостороннє співробітництво з країнами СНД, зокрема шляхом реалізації положень угоди про зону вільної торгівлі.;

- лібералізувати торговельні відносини з Росією;

- збільшити обсяг торгівлі з країнами Азії та Африки;

- розширити експортну інфраструктуру українських підприємств за кордоном: створювати нові представництва, сервісні центри, склади, тощо.

Які наслідки для Харківської області матиме вступ України до СОТ?

По-перше, неминуче зниження митних тарифів. Це призведе до змін в обсягах імпорту і часткового скорочення власного виробництва.

По-друге, відбудуються певні зміни в обсягах виробництва супутніх галузей.

По-третє, посилиться реструктуризація економіки Харківського регіону в бік посилення її інфраструктурної складової та сфери послуг.

По-четверте, зміниться чисельність і структура зайнятості населення, його доходи і, як наслідок, рівень життя людей.

В Харківській області високий рівень розвитку вторинного сектору економіки з машинобудівною спеціалізацією в промисловості й переробною – в агропромисловому комплексі. Через цю спеціалізацію і велику залежність економіки Харківщини від імпорту вона більш уразлива (порівняно з іншими регіонами) з боку іноземних виробників при вступі України до СОТ. У харківському регіоні посилиться конкуренція із закордонним тракторобудуванням, турбобудуванням, підшипниковим виробництвом, верстатобудуванням, моторобудуванням, приладобудуванням і тому подібним.

Навіть у такій галузі, як літакобудування, виникають проблеми. При вступі України до СОТ треба буде приєднатися до міжнародної угоди з авіатехніки. А вона встановлює нульові ставки митного імпорту на авіатехніку. Зі зниженням митних тарифів з новими труднощами зіткнуться меблева, хімічна, фармацевтична та інші галузі промислового комплексу Харківської області. Особливу тривогу викликають перспективи цукробурякового виробництва. Тенденція в світовому виробництві цукру – скорочення обсягів його виробництва з цукрових буряків (вони зараз складають лише 15% і продовжують знижуватися) і збільшення – з цукрової тростини, як дешевшого у виробництві.

До позитивних наслідків вступу України до СОТ відносять:

- оздоровлення бізнес-середовища;

- покращиться інвестиційний клімат;

- відбудеться зростання капіталовкладень в економіку регіону;

- прискориться її модернізація;

- активізується іноземний банківський капітал;

- підвищиться ефективність фінансового посередництва в економіці;

- покращиться страхування.

Харківська область за рекреаційним потенціалом займає 4-5 місце в державі. Однак, ефективність його використання сьогодні низька не вистачає коштів. Приплив іноземних інвестицій у регіональну індустрію відпочинку й туризму може зробити її прибуткового галуззю сфери послуг.

Особливе значення для регіону мають транспортні послуги. Харків розміщується в фокусі транспортно-економічних зв’язків, де сходять найважливіші міжнародні шляхи. Вони з’єднують північ, південь, захід і схід євразійського материка. Тому наш обласний центр був і залишається найважливішим транспортним вузлом України.

Після вступу до СОТ будуть скасовані будь-які перешкоди для іноземних перевізників по території України. Це позитивно позначиться на розвитку даного виду послуг і його рентабельності.

Відкриються додаткові можливості для одержання фінансових засобів і зайнятості робочої сили.

Деякі галузі економіки вже сьогодні успішно працюють на зовнішньому ринку. Це передусім чорна металургія та основна хімія. Із вступом України до СОТ очікується додаткова активізація їх закордонної діяльності.

Аналіз іноземного інвестування в економіку України показує, що інвесторів з далекого зарубіжжя (США, Західну Європу) цікавлять насамперед харчова промисловість (особливо тютюнове виробництво та пивоварство) і внутрішня торгівля.

Інвесторів з близького зарубіжжя (насамперед, Росію) в більшій мірі цікавлять об’єкти базових галузей української економіки: металургії, паливно – енергетичного комплексу, машинобудування, металообробки, частково – банківсько-фінансовий сектор. Причинами таких уподобань є наступне:

Намагання відтворити і замкнути виробничі технологічні ланцюги, що існували до розпаду СРСР. Це дозволить росіянам не витрачати кошти на будівництво нових підприємств.

Російський капітал, на відміну від західного, не дуже боїться можливих змін у внутрішній політиці України. Тому він надходить у виробництво з відносно нешвидким поверненням коштів, але прибутковим в середній і довгостроковій перспективі;

Певну роль відіграє спільність характерів підприємців обох країн, схожість умов роботи, відсутність мовних бар’єрів;

Політичні цілі.

На сучасному етапі основними завданнями для України є:

створення належної бази для набуття Україною повноправного членства в ЄС;

вступ до СОТ;

формування в суспільстві про європейської більшості.

Для цього необхідно вжити такі заходи:

- з’ясувати можливі наслідки вступу України до СОТ та визначити шляхи підвищення конкурентоспроможності економіки України в умовах членства в СОТ;

- завершити переговори щодо вступу України до СОТ;

- отримати статус країни з ринкового економічного в рамках антидемпінгового законодавства ЄС;

- наблизити законодавство України до законодавства ЄС та норм і стандартів СОТ;

- розробити нову Угоду про партнерство і співробітництво України та ЄС;

- щорічно гармонізувати не менше як 500 національних стандартів з міжнародних (зокрема європейська);

- широко інформувати громадян України щодо інтеграції України до ЄС.

ТЕМА 15

ЕКОНОМІЧНА ЄДНІСТЬ СВІТУ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА І МЕВ

План лекції

1. Формування економічної єдності світу;

2. Глобалізація економічного розвитку і роль МЕВ у формуванні глобальної економіки.

1. На початку XXI ст. глобальні процеси значно прискорилися і не тільки впливають прямо або опосередковано на економічний, соціальний і політичний розвиток усіх країн світу, а й визначають історичні долі багатьох держав на всіх континентах. З’явилося навіть нове поняття - ”глобальне мислення”. Дійсно, в умовах посилення взаємозалежності інтернаціонального і національного, щоб ефективно діяти необхідно глобально мислити!

Термін “глобалізація” (від лат. «globus» - куля) у науковий обіг увійшов нещодавно. На основі іменника globus – куля з’явився французький. прикметник global, тобто “стосується всієї земної кулі” (або повний, всеохоплюючий, всеосяжний). В англійських словниках термін “глобалізм” з’явився у 1961 р. і вживається у значенні “постінтернаціоналізм”. На основі поняття глобалізм з’являється пізніше термін глобалізація.

У 80-ті роки ХХ ст. термін глобалізація значно поширюється в різних науках: політичних, економічних, соціальних, культурологічних та інших.

Говорячи про економічну глобалізацію, глобалізацію економічної діяльності, розуміємо саме “постінтернаціоналізацію”, тобто таку стадію економічного розвитку, якій передують інтеграція та інтернаціоналізація.

Зауважимо ще й таке: термін “глобалізація” ширше сфери сучасних міжнародних , економічних відносин (процесів). Цей термін є узагальненням багатьох сфер сучасного суспільного життя, починаючи з глобальної модернізації і закінчуючи планетарною злочинною діяльністю (міжнародним тероризмом).

Серед науковців сьогодні немає єдиного підходу до визначення сутності глобалізації. Представники різних країн, регіонів, віросповідань, наукових шкіл, різні верстви населення по-різному сприймають цей універсальний термін.

Деякі “скептики” підкреслюють той факт, що сьогодні у світі існує багато народів, які зовсім виключені з глобальних процесів.

Ми розглядаємо сьогодні економічну глобалізацію як нову фазу прискорення розвитку світо господарських зв’язків у кількісному та якісному відношенні.

Читайте також:

1. I. ОБРАЗОВАНИЕ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ 14 страница
2. А. В. Дудник 1 страница
3. А. В. Дудник 10 страница
4. А. В. Дудник 11 страница
5. А. В. Дудник 12 страница
6. А. В. Дудник 2 страница
7. А. В. Дудник 3 страница
8. А. В. Дудник 4 страница
9. А. В. Дудник 5 страница
10. А. В. Дудник 6 страница
11. А. В. Дудник 7 страница
12. А. В. Дудник 8 страница

Переглядів: 576