• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методологія історії науки й техніки

Будь-яке дослідження починається з

Часу виникнення

По ступені формалізації

По місцю зберігання

Джерела традиційно класифікуються по групах і видам.

· Етнографічні

· Усні

· Лінгвістичні

· Фотокіноматеріали

· Речовинні

· Письмові й ін.

· Архівні

· Музейні

· Бібліотечні й ін.

· Повністю або частково формалізовані

· Не піддаються формалізації

· Стародавність

· Античність

· Середньовіччя

· Новий час

· Новітнє

· пошуку джерел,

· відбору й

· критичного аналізу джерел.

Критичний аналіз джерел проводиться з метою виявлення дійсності джерела, вірогідності інформації, що втримується в джерелі, обґрунтування використання джерела й інформації, що втримується в ньому, у дослідженні.

Варто розрізняти поняття факт і джерело

Факт – це дійсна, невигадана подія, явище, твердо встановлений знання, дані досвіду, що служать для якого-дибо висновку, висновку, перевірки пропозиції.

Історичне джерело - це документ, представлений на різних носіях інформації, або речовинний предмет, за допомогою якого здійснюється процес вивчення історії людського суспільства.

Пам'ятник історії науки й техніки - це об'єкт, що становить частину культурного надбання країни, народу, людства. Пам'ятники класифікуються

1. речовинні пам'ятники

2. писемні пам'ятки

3. образотворчі пам'ятники

4. фотопам’ятники

5. пам'ятні місця.

Різноманіття цілей і завдань історії науки й техніки, широта її досліджень, визначають великий вибір застосовуваних методів. Головна вимога до досліджень - науковість (об'єктивність).

Методологія являє собою вчення про структуру, логічну організацію, методах і засобах діяльності. Історик науки й техніки у своїй роботі опирається на загальні методологічні принципи, серед яких виділяються загальні, загальнонаукові й приватнонаукові. Загальнонаукові як правило застосовуються на двох рівнях: емпіричному й теоретичному.

Емпіричний рівень наукового пізнання характеризується безпосереднім дослідженням реально існуючих, почуттєво сприйманих об'єктів. Його функціональними частинами є: нагромадження інформації, проведення різнобічних експериментів, первинна систематизація, установлення емпіричних закономірностей.

Теоретичний рівень наукового пізнання характеризується роботою з узагальнення й розкриття зв'язків, закономірностей, законів, властивим досліджуваним явищам, об'єктам. Складовими частинами цього процесу є

· висування гіпотез

· побудова теорій розвитку

· розкриття закономірностей і законів розвитку.

До загальнонаукових методів емпіричного пізнання ставляться наукове спостереження й експеримент. Де першим розуміється почуттєве відбиття предметів і явищ зовнішнього миру, що характеризуються цілеспрямованістю й активністю. Експеримент - цілеспрямований контрольований вплив дослідника на досліджуваний об'єкт для виявлення й вивчення властивостей і зв'язків об'єкта. У ході проведення експерименту його невід'ємною частиною є виміри - процес визначення кількісних і якісних значень тих або інших властивостей досліджуваного об'єкта, явища за допомогою спеціальних пристроїв, приладів.

До загальнонаукових методів теоретичного пізнання ставиться:

· абстрагування - уявне відволікання від яких або менш значимих властивостей, ознак досліджуваного об'єкта з одночасним виділенням , формуванням однієї або декількох істотних сторін, властивостей, ознак становить основне змісти абстрагування.

· Ідеалізація – уявне внесення певних змін у досліджуваний об'єкт відповідно до мети дослідження, можливе спрощення або навіть наділення об'єкта неіснуючими в чистому виді ознаками.

· Формалізація – використання спеціальної символіки, що описує явища, об'єкт його поводження, що дозволяє відволіктися від вивчення реальних об'єктів і умов.

· індукція й дедукція – два методи теоретичного пізнання. Індукція як метод ґрунтується на формально-логічному умовиводі, що приводить до одержання висновку на базі приватних посилок. На принципах загального індукційного підходу були сформульовані частки: метод єдиної подібності, метод єдиного розходження, сполучний метод подібності й розходження, метод супровідних змін, метод залишків. Дедукція полягає в одержанні часткових висновків на підставі знання загальних положень.

Існує ряд загальнонаукових методів, застосовуваних як на емпіричному, так і на теоретичному рівні. Це методи аналізу, синтезу, аналогії й моделювання. Під аналізом розуміється уявний або реальний поділ об'єкта на складові частини з метою їхнього окремого вивчення. Синтез – подумки або реальне з'єднання окремих складових частин і вивчення їх на рівні об'єкта. Аналіз і синтез спільно використовуються на різних етапах дослідження. Аналогія як метод будується на переносі з одного об'єкта на інший властивостей, явищ, в основі яких лежить подоба, подібності ознак або відносин у різних у цілому об'єктів. Моделювання можна розглядати як метод вивчення реального об'єкта по його моделі, що має однозначну відповідність властивостей оригіналу. Логічним є прагнення наукового пізнання до системного підходу, до системної методології.

Історично-технічні дослідження використовують і приватно наукові методи наукового пізнання:

· історично-генетичний,

· порівняльний

· типологічний

· структурний

· структурно-функціональний

· статистичний

· методи фізичного й математичного моделювання

· кількісні й математичні

· методи природнонаукових, гуманітарних і технічних дисциплін.

Останнім часом особлива увага приділяється системному підходу. Це напрямок методології наукового пізнання й соціальної практики, в основі якого лежить розгляд цілісності об'єкта, виявлення різноманітних типів зв'язків у ньому й відомість їх у єдину теоретичну картину. Системний підхід реалізується за допомогою порівняльного аналізу (протікання процесів), логічного (розвитку ситуації) і історичного (існування проблем).

При проведенні історично-наукових і історично-технічних досліджень досить часто встають завдання реконструкції подій, фактів, матеріальних носіїв і ін. При цьому існує певна послідовність рішення завдань.:

· постановка чіткого завдання реконструкції,

· пошук і первинний відбір джерел,

· систематизація джерел,

· виявлення вірогідності джерела,

· висування гіпотези

· коректування й конкретизація завдання

До завдань реконструкції можна віднести:

· відновлення джерела, його ідентифікацію

· моделювання джерела: а)натуральне, б)масштабне, в)повне, г)часткове

· символічне, у тому числі математичне, моделювання джерела

· логічне конструювання імовірнісних моделей досліджуваного факту

· аргументоване обґрунтування запропонованої моделі

· створення наукової теорії, методів

· створення приладів, машин, механізмів

· постановка наукового експерименту

· пропозицію й реалізацію технології

· натурне моделювання

· хронологічне структурування

· установлення причинно-наслідкових зв'язків.

При проведенні наукової, дослідницької діяльності вчений зіштовхується з етичними проблемами. Етиканауки – дисципліна, що вивчає моральні основи наукової діяльності. Вона включає дві сфери: професійну й соціальну відповідальність ученого. Учений повинен керуватися рядом положень: універсалізм, загальність, незацікавленість і організований скептицизм.

· Універсалізм – орієнтація не на суб'єктивні, особисті, групові, національні й ін. інтереси, а на пошук об'єктивного знання

· Загальність – результати й досягнення вченого є надбанням усього суспільства: учений не вправі розглядати їх як особисту власність

· Незацікавленість – прагнення одержати знання шляхом безкорисливої цікавості й при цьому не керуватися особистою вигодою,

· Організований скептицизм – критичне відношення вченого до своїх і чужих результатів.

Читайте також:

1. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
2. АГД як галузь економічної науки
3. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
4. Актуальність курсу історіософії історії України
5. Актуальність курсу «Історіософія історії України».
6. АЛЬТЕРНАТИВНІСТЬ В ІСТОРІЇ
7. Антропологічна періодизація первісної історії
8. Асортимент оргтехніки
9. Б. Обчислювальні науки
10. Базові поняття про класифікацію медичної техніки
11. В історії Стародавньої Греції важливу роль відіграли два поліси: Афіни і Спарта.
12. В рамках святкування Всесвітнього Дня Туалету (19 листопада 2013р.) Музей Історії Туалету оголошує конкурс робіт молодих художників та скульпторів

Переглядів: 1010