Система управління людськими ресурсами

Рис.1. Складові людського фактору в організації

Таким чином, не зростання технічного рівня визначає зараз економічний потенціал підприємств, а людський фактор. Тому основною проблемою є проблема активізації людського фактора завдяки формуванню процесу управління ним.

На даний час можна виділити три напрямки активізації людського фактору:

- спроба впровадити системи управління і заохочення за кінцеві результати роботи в дусі американської раціональної школи управління;

- вивчення прикладів впровадження японських систем управління на підприємствах;

- здійснення розробки теорії організаційної культури як самостійної європейської теорії управління колективом працівників.

Всі ці напрямки поєднуються в тому, що питання про управління людськими ресурсами розглядається як обов’язкова функція керівників підприємств.

Таким чином поняття “людський фактор” відображає особливий статус особистості в сучасному суспільстві який знаходиться в певних взаємостосунках з технічними, економічними факторами виробництва. Але при цьому, робоча сила це особливий фактор виробництва, який:

- може відмовитись від умов праці

- може звільнитись за власним бажанням

- може бастувати і протестувати

- може змінювати ефективність праці без зв’язку з її умовами

- може переучуватись, змінювати спеціальність

- прив’язаний територіально

- має соціальну неоднорідність

- знає, що втрати на робочу силу – предмет переговорів

- взаємозамінний з капіталом.

В цілому в державі система управління людськими ресурсами включає в себе такі підсистеми (Рис.2.):

1. Управління трудовими ресурсами – забезпечує процеси формування кадрового потенціалу за рахунок організації:

А) управління демографічними процесами (оптимальне відтворення населення, планування трудових ресурсів, соціальне прогнозування)

Б) управління освітою (загальноосвітня підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації) і професійною орієнтацією

В) управління соціальним розвитком (покращання праці і побуту, піклування про здоров’я людей, використання вільного часу)

2. Управління робочою силою – забезпечує процеси розподілу людським ресурсів за рахунок організації:

А) управління зайнятістю (створення робочих місць, первинний розподіл і перерозподіл трудових ресурсів)

Б) управління працею (оплата праці, раціоналізація робочих місць, матеріальне і моральне стимулювання, організація і умови праці)

В) управління соціальною роботою (соціальне забезпечення, турбота про пенсіонерів, ветеранів праці)

3. Управління персоналом забезпечує процеси раціонального використання людських ресурсів в конкретній організації, регіоні, галузі за рахунок організації підбору, підготовки, розміщення і виховання персоналу робочих, службовців, спеціалістів і керівників.

4. Управління кадрами забезпечує ті ж процеси але тільки відносно постійного кваліфікованого складу працівників

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Трудовий потенціал організації: поняття і структура	\|	Структура персоналу організації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.