• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Раціональне харчування. Харчування і маса тіла.

Останні десятиліття характеризуються значним зростанням інтересу до проблеми харчування людини, тому що правильне харчування забезпечує нормальний перебіг процесів росту і розвитку організму, обмінних процесів, збереження здоров'я.

Одноманітне харчування, при якому виключаються окремі компоненти збалансованого харчового раціону викликає порушення обміну речовин.

Концепція збалансованого харчування може бути в цілому зведена до наступних принципів:

Ø відповідність енергоспоживання енергетичним витратам людини;

Ø дотримання досить суворих взаємин між численними незамінними факторами харчування, кожному з яких в обміні речовин належить специфічна роль;

Ø певний режим харчування.

Для нормальної життєдіяльності людині необхідно в потрібній кількості і в оптимальному співвідношенні всі компоненти харчових продуктів: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, вода.

Білковий обмін.

Білок складається з амінокислот, які є не тільки джерелом синтезу нових структурних білків, ферментів речовин, а й джерелом енергії. Багато білкових структур побудовано з неповторних комбінацій тільки 20 амінокислот. Одні з них можуть синтезуватися в організмі (гліцин, аланін тощо), інші (аргінін, лізин та ін.) не синтезуються і повинні обов'язково надходити з їжею. Білки, що містять повний набір незамінних амінокислот називаються біологічно повноцінними.

За добу в організм дорослої людини має надходити з їжею близько 70-90 грам білка (1 г білка на 1 кг маси тіла), причому 30 грам білка повинно бути рослинного походження.

Кількість білка, що надходить залежить і від виконуваного фізичного навантаження. При середньому навантаженні людина повинна отримувати 100-120 г білка в добу, а при важкій фізичній роботі - близько 150 г.

На регуляцію білкового обміну впливає нервова системи, гормони гіпофіза, щитовидної залози, надниркових залоз.

Вуглеводний обмін.

В організмі людини до 60% енергії задовольняється за рахунок вуглеводів. Споживання вуглеводів складає 400-500 грамів на добу. Засвоюваність вуглеводів досить висока: залежно від харчового продукту і характеру вуглеводів, які входять до його складу, вона коливається від 85 до 98% (хліб засвоюється на 95% , цукор - 99% , овочі - 85%).

Вуглеводи поділяються на прості і складні :

Ø прості вуглеводи (сахара): глюкоза, фруктоза, лактоза, сахароза;

Ø складні вуглеводи ( полісахариди): крохмал, глікоген, пектинові речовини, клітковина.

Встановлено, що при надмірному споживанні цукру посилюється перетворення на жир всіх харчових речовин (крохмалу, жиру, а частково і білка). Таким чином, кількість цукру, який надходить в організм, може служити до певної міри фактором, що регулює жировий обмін. Прості вуглеводи відносяться до легкозасвоюваних і їх надлишок сприяє посиленому розвитку жирової тканини.

На відміну від сахарів, крохмал і глікоген повільно всмоктуються і розщеплюються. У зв'язку з цим доцільно задовольняти потреби у вуглеводах за рахунок вуглеводів, які повільно всмоктуються.

Жировий обмін (ліпідний обмін).

Ліпіди - складні органічні речовини, однією з провідних функцій яких є енергозабезпечення організму. В енергетичному відношенні окислення жирних кислот дає в 2 рази більше енергії, ніж білки, вуглеводи. Дорослій людині щодня необхідно 70-80 грам жиру. Частина жиру накопичується в клітинах жирової тканини як нейтральний запасний жир, кількість якого становить 10-30% маси тіла, а при порушенні обміну речовин і більше.

Жир поряд з білками використовується в якості пластичного матеріалу, наприклад, для побудови клітинних мембран. Ліпіди служать вихідним матеріалом для синтезу ряду гормонів в організмі. Таким чином, жири в помірній кількості необхідні для нормальної життєдіяльності організму, їх дефіцит веде до серйозних її порушень.

Проте зайве надходження жиру сприяє ожирінню, розвитку серцево-судинних захворювань, атеросклерозу, інсульту.

Обмін ліпідів тісно пов'язаний з обміном білків і вуглеводів. При збільшенні надходження в організм білки і вуглеводи можуть перетворюватися в жири.

Дослідження показують, що переважне харчування тваринною їжею призводить до збільшення ймовірності атеросклерозу і пов'язаних з ним захворювань серцево-судинної системи.

У регуляції ліпідного обміну значну роль відіграє центральна нервова система, а також залози внутрішньої секреції (статеві, щитовидна залоза та ін.).

Водний і мінеральний обмін.

Вода є важливою складовою частиною будь-якої клітини, рідкою основою крові та лімфи. У середньому вода становить 70% маси тіла.

Вода виконує в організмі ряд функцій:

Ø розчиняє хімічні речовини;

Ø бере участь у процесах обміну;

Ø з нею виділяються продукти обміну з організму;

Ø сприяє процесам терморегуляції.

Доросла людина в звичайних умовах вживає близько 2,5 літра води, втрачає близько 1,5 л води у вигляді сечі, 0,9 л шляхом випаровування через легені і шкіру (без потовиділення) і приблизно 0,1 л з калом. Таким чином, обмін води в звичайних умовах не перевищує 5% маси тіла на добу.

Мінеральні речовини надходять в організм з продуктами харчування і водою. Є макроелементи (7 елементів): кальцій, фосфор, натрій, сірка, калій, хлор, магній. Вони необхідні для формування скелета і для осмотичного тиску біологічних рідин.

Однак організму необхідно ще 15 елементів, загальна кількість яких становить менш 0,01% маси тіла. Вони називаються мікроелементами. Це: залізо, кобальт, мідь, цинк, молібден, марганець, кремній, фтор, йод, нікель, ванадій, олово, миш'як, селен та ін. У більшості випадків це складова частина ферментів, гормонів, вітамінів.

Вітаміни.

Вітаміни - це органічні речовини, яким властива інтенсивна біологічна активність. Вони відрізняються за своєю структурою. Не синтезуються організмом або синтезуються недостатньо, тому повинні надходити з їжею.

Вітаміни - це регуляторні речовини. Джерелом вітамінів служать харчові продукти рослинного і тваринного походження. В даний час відомо близько 40 вітамінів. Вони діляться на жиророзчинні (А, Д, Е, К) і водорозчинні (В₁, В₅, В₆, В₁₂, С, РР та ін.)

Джерелом жиророзчинних вітамінів є продукти тваринного походження, рослинні масла і частково зелене листя овочів. Носії водорозчинних вітамінів - харчові продукти рослинного походження (зернові і бобові, овочі, свіжі фрукти, ягоди) і меншою мірою продукти тваринного походження.

Недостатнє надходження в організм добової дози одного або групи вітамінів викликає порушення обміну речовин і приводить до захворювання.

Харчування і маса тіла.

В даний час в багатьох країнах є актуальною проблема підвищення маси тіла у населення.

Основні фактори, що сприяють збільшенню маси тіла, це:

Ø перевищення енергетичної цінності їжі над енерговитратами, тобто надходження в організм калорій перевищує їх витрату;

Ø недостатність в раціоні незамінних поживних речовин.

Також сприяє ожирінню:

Ø зловживання солодкою, солоною їжею, спеціями, алкоголем;

Ø надмірне вживання жирів тваринного походження;

Ø малорухливий спосіб життя;

Ø перехід від великого фізичного навантаження до низького, наприклад, припинення занять спортом, ліжковий режим;

Ø природна закономірність, згідно з якою після 25 років активність обмінних процесів в організмі знижується на 7-8% за кожні 10 років життя, а кількість споживаної їжі і апетит залишаються колишніми, а часом навіть зростають.

Величина основного обміну у чоловіків на 10-15% вище, ніж у жінок, тобто жінки повинні їсти менше;

Ø спадкова схильність до ожиріння і огрядності (дітям з моменту їх народження не слід давати більше їжі, ніж належить за віком).

Для людини збалансоване харчування включає білки, жири і вуглеводи в масових співвідношеннях: 1:1:4. Якщо необхідно знизити масу тіла, то слід обмежити кількість вживаємих вуглеводів. При важкій м'язовій роботі руйнується багато білків, тому необхідно збільшити їх надходження з їжею в організм людини.

При старінні основний обмін знижується на 18-22%. На тлі зниження рухової активності це призводить до суттєвого зменшення загального обміну. Тому енергоємність їжі при старінні повинна поступово знижуватися - в середньому на 30% у період від 30 до 70 років.

У похилому і старечому віці оптимальне співвідношення білків, жирів і вуглеводів повинно бути 1:0,8:3,5.

Контроль маси тіла.

Для визначення належної ваги людини в даний час використовується такий показник як "індекс маси тіла ( ІМТ)". Він являє собою: відношення ваги (в кг) до квадрату зросту (в м).

ІМТ = вага (кг) / рост² (м).

Нормальним вважається показник в інтервалі від 18,5 до 24,9. Показники нижче свідчать про недостатню масу тіла, а вище - про надмірну вагу. Показники вище 29,9 свідчать про ожиріння. Так, показник від 30,0 до 34,9 - свідчить про ожиріння I ступеня.

Читайте також:

1. Алгоритм розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва нового та реконструкції діючих підприємств харчування.
2. Антигени. Антитіла. Серологічні реакції .
3. Баланс основних продуктів харчування в Україні, тис. т
4. Безпека харчування
5. Будівлі підприємств громадського харчування
6. Види підприємств харчування|харчування| і принципи організації їх діяльності.
7. Відображення операцій з обліку продуктів харчування у бухгалтерії бюджетних установ на синтетичних та аналітичних рахунках бухгалтерського обліку
8. Господарства на підприємствах харчування
9. Додержання закону щодо прав осіб, взятих під варту, їх матеріально-побутового, медичного забезпечення та харчування.
10. Експрес методи визначення вмісту радіонуклідів у продуктах харчування
11. Енергетична цінність деяких продуктів харчування
12. Забезпечення працівників певних категорій лікувально -профілактичним харчуванням та іншими рівноцінними продуктами

Переглядів: 2727