• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ ПІДПРИЄМСТВ

План

МЕТА

МЕТА

ПОНЯТТЯ ПІДПРИЄМСТВА

І останній аспект, підприємство обов'язково повинно бути юридичною особою, тобто повинно мати у власності відокремлене майно, може від свого імені придбати майнові й особисті права нести відповідальність і т.д.

Виходячи з цього, можна сформулювати основні ознаки підприємства:

- суб'єкт, що господарює, (займається тим чи іншим видом
діяльності, повинне мати визначену систему організації колективу працівників, свою структуру, технологію і порядок керування); -

- організаційна єдність (усе повинно бути відповідним чином оформлене і відображено в установчих документах);

- майнова відповідальність (відповідальність за свої дії і зобов'язання);

- власне ім'я (назва) - це, здавалося б, чисто формальна зовнішня ознака, є дуже істотною. Під певною назвою підприємство здійснює свої функції, зовнішні зв'язки й угоди, і виступає в судових органах як позивача і відповідача.

Центральною ланкою господарського механізму в торгівлі виступає торгове підприємство. Торгове підприємство є самостійним господарським статутним суб'єктом, що має права юридичної особи і здійснює комерційну, виробничу, інвестиційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку.

Діяльність підприємства здійснюється, як правило, на основі Статуту, що затверджується власником майна. У Статуті підприємства вказується назва підприємства, його місце розташування, предмет і мети діяльності, органи керування підприємством, порядок їхнього формування, компетенція і повноваження трудового колективу, порядок утворення майна, характер організації трудових відносин, членства, умови реорганізації і припинення діяльності підприємства.

Підприємство як організаційна одиниця, що здійснює господарсько-фінансову діяльність, існує в усіх економічних системах і типах економічних відносин. Однак характер функціонування підприємства і його організаційно-правовий статус істотно відрізняється

ОСНОВНІ ВІДМІННІ РИСИ ДВОХ ВИДІВ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Командно-адміністративна економіка являє собою жорстку економічну систему, в якій практично всі види діяльності регулюються державою. Характерними рисами економічних відносин є: високий ступінь державного регулювання, тотальне державне планування, стимулювання ділянок господарського процесу не за реальні результати діяльності, а за виконання планових завдань, перевага державної власності.

Ринкова економіка, переваги якої доведені світовим досвідом, характеризується вільним підприємництвом суб'єктів, що господарюють. Основним принципом регулювання діяльності підприємств є саморегулювання з мінімально-необхідним (у залежності від ступеня зрілості і розвиненості ринкових відносин) ступенем державного регулювання. Переважаючим видом власності є колективна власність, а основною цільовою функцією діяльності - одержання прибутку.

Таким чином, підприємства в умовах ринку є незалежною одиницею, що господарює, діяльність якої передбачає свободу власників підприємства в розподілі і використанні отриманого прибутку, розпорядженні майном і капіталом.

Господарчий кодекс України законодавчо закріпляє нові принципи функціонування підприємств, що відповідають умовам ринкової економіки, цілком змінив їхні права і повноваження у всіх аспектах життєдіяльності підприємств.

Відповідно до Закону підприємство самостійно:

- планує свою діяльність і визначає перспективи її розвитку, виходячи з попиту на свою продукцію (послуги), рівня конкурентноздатності;

- здійснює матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітального будівництва через систему прямих угод (контрактів) з постачальниками;

- реалізує свою продукцію, інші матеріальні цінності на основі прямих угод зі споживачами, через товарні біржі, мережу власних торгових підприємств і ін.;

- самостійно або на договірній основі встановлює ціни на свою продукцію, роботи, послуги, майно, крім випадку державного регулювання цін па особливо значущі види продукції;

- визначає чисельність і структуру працівників;

- вибирає форми і системи оплати і стимулювання їхньої праці, з огляду на встановлені мінімальні соціальні гарантії і співвідношення розрахункових кредитних і касових операцій, визначається характер і умови використовування своїх вільних грошових коштів.

- здійснює (за наявності відповідних ліцензій) зовнішньоекономічну діяльність, отримує і використовує валютну виручку, а при необхідності – кредити від іноземних партнерів;

- проводить різні операції з цінними паперами (випуск, реалізація, покупка);

- визначає напрямок і об’єм використання отриманого прибутку.

Функціонування підприємства на ринку пов’язано з багатьма обмеженнями, які визначають можливість і ефективність його господарсько-фінансової діяльності.

Основними обмеженнями є:

- обмеження, обумовлені попитом:

- обмеження, обумовлені ресурсами:

- фінансові обмеження:

Описані обмеження мають місце під час функціонування підприємства в будь-який економічній системі, однак характер і ступінь їхнього впливу на господарську діяльність підприємства істотно відрізняються.

Ринкова економіка, що надає підприємствам всю свободу господарювання, вимагає від них неухильного виконання описаних правил. Підприємство може розрахувати тільки на власні можливості в утворенні і отримані фінансових ресурсів, а при використанні найомних – чітко контролювати можливості їх погашення. Фінансові обмеження визначають необхідний рівень ефективності господарської діяльності і є стимулом до його росту.

Таким чином, найважливішими вимогами пред'явленими до діяльності підприємства в сучасних умовах є:

- самооплатність, рентабельність і самофінансування свого розвитку;

- матеріальна відповідальність за результати господарювання;

- законопослушність діяльності.

Підприємство несе всю повноту відповідальності за прийняття рішення, ризикуючи всім своїм майном у випадку неправильно прийнятого рішення. Формами матеріальної відповідальності за порушення договірних зобов'язань, кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, вимог до якості продукції є штраф, пеня, а також відшкодування заподіяних збитків.

Література: Головінов М.І. с. 11-18

Мазаракі А.А. с. 7-14

Шваб Л.І. с. 10-17

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ:

1. Дати визначення поняття «підприємство».

2. Перелічити основні ознаки підприємства і дати їм характеристику.

3. Які особливості характерні для функціонування підприємства в різних економічних системах?

4. Назвати права підприємства, дані йому законодавством України .

5. Дати характеристику економічних обмежень, які визначають можливість і ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства.

6. Визначити основні вимоги, які характерні для діяльності підприємства в сучасних умовах.

ЛЕКЦІЯ № 2

ТЕМА «ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

ФУНКЦІОНУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ПІДПРИЄМСТВ»

1. Класифікація видів підприємств.

2. Характеристика ринку діяльності підприємств.

3. Економічні особливості діяльності різних видів підприємств.

Законодавство України допускає організацію і функціонування таких видів підприємств .

У залежності від форм власності розрізняють:

1. Підприємства, засновані на приватній власності.

Право приватної власності виникає на основі одержання громадянином доходів від участі в суспільному виробництві, від індивідуальної праці, вкладення засобів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також у майно, отримане в результаті успадкування чи укладання інших угод, не заборонених законом.

Об'єктами приватної власності є:

- індивідуальні підприємства, засновані на особистій власності фізичної особи і винятково на його праці;

- сімейні підприємства, засновані на власності і праці громадян України - членів однієї родини, що проживає разом;

- приватні підприємства, засновані на власності окремого громадянина України, із правом наймання робочої сили;

- сільські (фермерські) господарства;

- підприємства, засновані на власності іноземних
громадян.

2. Підприємства, засновані на колективній власності.

Право колективної власності виникає на основі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для утворення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; перетворення державних підприємств в акціонерні й інші товариства; державних субсидій; інших цивілізовано-правових угод.

оформлення особливого інтер’єру

Вищим органом керування суб'єктів колективної власності є загальні збори, конференція, з'їзди і т.д.

Суб'єктами права колективної власності є:

- орендні підприємства;

- організації орендарів;

- товариства покупців;

- кооперативи;

- колективні підприємства, у тому числі й колективні сільськогосподарські підприємства;

- господарські товариства;

- загальні підприємства;

- об'єднання недержавних підприємств (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни й ін. об'єднання).

3. Підприємства, засновані на загальнодержавній власності.

Обсягом загальнодержавної власності є майно державних підприємств, а суб'єктом - держава в особі Верховної Ради України.

4. Підприємства, засновані на комунальній власності.
Суб'єктами права комунальної власності є:

- Автономна республіка Крим в особі її Верховної Ради;

- адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, міських, районних, селищних, сільських рад народних депутатів.

У залежності від організаційно-правової форми ведення підприємницької діяльності виділяються 14 скільки ????? організаційно-правових форм господарювання підприємств, перелік і характеристика яких приведена в таблиці 2. Підприємництво в Україні здійснюється в яких-небудь

У залежності від обсягів діяльності і чисельності працівників підприємства (незалежно від форми власності) виділяють великі, середні і малі підприємства.

До малих підприємств відносять підприємства, чисельність яких не перевищує:

- у промисловості і будівництві - 200 чоловік;

- в інших галузях виробничої сфери - до 50 чоловік;

- у науці і науковому обслуговуванні - до 100 чоловік;

- у галузях невиробничої сфери - до 25 чоловік;

- у роздрібній торгівлі - до 15 чоловік.

У залежності від рівня уніфікації майна:можуть утворюватися і функціонувати самостійні підприємства, до складу яких входять на різних умовах дві чи більше юридичні особи.

Можуть бути організовані наступні види об'єднань: Асигнація - договірне об'єднання, утворене з метою постійної координації господарської діяльності. Не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність якого-небудь з її учасників.

Корпорація - договірне об'єднання, утворене на основі об'єднання виробничих, наукових і комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з її учасників.

Консорціум - тимчасове статутне об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення загальної мети.

Концерн - статутне об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі і т.д. на основі повної фінансової залежності від одного чи групи підприємців.

Об'єднання - інші об'єднання підприємств по галузевих, територіальних і інших принципах.

Усі перераховані види підприємств мають однакові права й обов'язки, що визначені законодавством. У той же час організаційно-економічний механізм діяльності окремих видів підприємств має істотні особливості.

Економічні особливості різних видів підприємств :

- підприємства різних організаційно-правових форм
господарювання можуть мати різні джерела формування
статутного фонду:

а) засоби державного бюджету;

б) власні засоби одного засновника (фізичної особи);

в) засоби декількох засновників - юридичних чи фізичних осіб.

- підприємства використовують різний механізм формування і поповнення статутного фонду:

- для знову утвореного підприємства;

а) шляхом перерахування коштів (або внесення готівки)
на розрахунковий рахунок підприємства;

б) шляхом передачі майна по оцінній вартості;

в) шляхом випуску і придбання акцій підприємства чи за кошти в іншій погодженій формі;

- при перетворенні чи продажі підприємства

а) шляхом викупу підприємства його трудовим колективом;

б) шляхом покупки підприємства новим власником у результаті конкурсу, чи на аукціоні безпосередньо у власника;

- правовий статус персоналу. Персонал підприємств окремих організаційно-правових форм складають не тільки наймані робітники, але і співвласники (власники акцій і пайовики) підприємства, а також його кредитори (власники облігацій чи цільових внесків);

Механізм формування уставного фонду

Правовий статус персоналу

Особливості стимулювання робітників підприємства

Порядок розміщення прибутку (специфіка формування фондів)

- мають місце особливості в організації колективного стимулювання працівників підприємства:

а) участь у капіталі (поширення акцій підприємства

серед працівників і відповідна виплата дивідендів);

б) участь у прибутку (виплата бонусів, тобто додаткових
премій за результатами діяльності компаній);

в) участь у результатах росту продуктивності праці
(гнучкі системи оплати праці, що встановлюють залежність збільшення заробітної плати від росту продуктивності праці);

- відмінні риси, характерні механізму розподілу і використанню прибутку:
а) фонд виплати дивідендів по акціях і інших цінних

папера

б) фонд відрахувань на пайові внески і фонди стимулювання

пайовиків;

в) фонд «участі в прибутках» працівників підприємства;

г) підприємства, що формують фонди участі працівників у
прибутку.

Мають місце і відмінності в обов'язковості формування за рахунок чистого прибутку резервного фонду. В акціонерних товариствах він формується в обов'язковому порядку в розмірі, що не перевищує п'яти відсотків чистого прибутку. На підприємствах інших видів він утворюється в порядку, передбаченому Статутом підприємства.

Підприємство в умовах ринкової економіки є суб'єктом ринку і працює в його визначеній структурній частині - відповідному сегменті ринку.

Ефективність підприємницької діяльності торгового підприємства повною мірою визначається станом і кон'юнктурою ринків, на якій працює, чи з якою взаємодіє підприємство. Це обумовлює необхідність розгляду основних узагальнюючих характеристик ринку (сфери діяльності) підприємства з погляду їхнього впливу на господарську діяльність підприємства. Ринок як структурну частину економіки можна класифікувати за різними ознаками .

Читайте також:

1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
2. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
3. IV група- показники надійності підприємства
4. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
5. V. Класифікація і внесення поправок
6. V. Класифікація рахунків
7. WEB - сайт підприємства в Інтернет
8. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
9. Або продукція підприємств, що знаходяться за кордоном.
10. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
11. Автопідприємства вантажних автомобілів
12. Автопідприємство пасажирських автомобілів

Переглядів: 1123