• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Питання ДЛЯ самоконтролю знань

Під чинниками в економічному аналізі розуміються підстави ,що породжують ти чи інші зміни та відхилення у господарській діяльності, а також умови сприятливі виникненню цих підстав.

План

1. Поняття, типи та задачі факторного аналізу.

2. Поняття фактору в аналізі як умови здійснення господарських процесів та їх класифікація.

Важливим методологічним питанням в аналізі господарської діяльності є вивчення і вимір впливу факторів на величину досліджуваних економічних показників. Без глибокого й усебічного вивчення факторів не можна зробити обґрунтовані висновки про результати діяльності, виявити резерви виробництва, обґрунтувати плани й управлінські рішення.

Сутність факторного аналізу виходить з того, що всі явища і процеси господарської діяльності підприємств знаходяться у взаємозв’язку, взаємозалежності й обумовленості. Кожне явище можна розглядати як причину, так і результат.

Наприклад, на величину валової продукції безпосередній вплив роблять такі чинники як чисельність робітників і рівень продуктивності праці. У той же час продуктивність праці, як результативний показник, залежить від валової продукції, як факторної ознаки.

Кожен результативний показник залежить від численних і різноманітних чинників. Ніж більш детальніше досліджується вплив факторів на величину результативного показника, тим точніше результати аналізу й оцінка якості роботи підприємств.

Таким чином, під факторним аналізом розуміється методика комплексного і системного вивчення і виміру впливу чинників на величину результативних показників. Розрізняють наступні типи факторного аналізу:

- детермінований (функціональний) й стохастичний (кореляційний);

- прямий (дедуктивний) й зворотний (індуктивний);

- одноступінчатий та багатоступінчастий;

- статичний та динамічний;

- ретроспективний та перспективний (прогнозний).

Детермінований факторний аналіз являє собою методику дослідження чинників, зв’язок яких з результативним показником несе функціональний характер.

Наприклад: ВП = Ч * ПТ,

де: ВП – валова продукція;

Ч – середньо облікова чисельність робітників;

ПТ – продуктивність праці на одного робітника.

Результативним показником може бути представлений також у вигляді приватної чи алгебраїчної суми чинників.

Стохастичний аналіз являє собою методику вивчення чинників, зв’язок яких з результативним показником не є функціональним, несе неповний імовірний характер (кореляційний). Наприклад, взаємозв’язок товарообігу та витрат звертання.

При прямому факторному аналізі дослідження ведеться дедуктивним способом – від загального до особистого.

Зворотній факторний аналіз здійснюється дослідження причинно-наслідкових зв’язків способом логічної індукції – від особистих, окремих чинників до узагальнюючих.

При одноступінчатому факторному аналізі, для дослідження чинників використовується тільки один рівень (одна ступінь) підпорядкування без їх деталізації на складові частини.

Наприклад: y = a*b.

При багатоступінчастому факторному аналізі проводиться деталізація чинників „a та b” на складові елементи з метою вивчення їх поводження. Деталізація чинників може бути продовжена й далі.

Статичний факторний аналіз застосовується при вивченні впливу чинників на результативні показники на відповідну дату.

Динамічний факторний аналіз являє собою методику дослідження причинно-наслідкових зв’язків у динаміці.

Ретроспективний факторний аналіз вивчає причини збільшення результативних показників за минулі періоди.

Перспективний, досліджує поведінку чинників й результативних показників у перспективі.

Основними задачами факторного аналізу є наступні:

1. Відбір чинників, котрі визначають досліджувані результативні показники.

Реалізація цієї задачі виконується на основі теоретичних та практичних знань про об’єкт дослідження. При цьому звичайно виходять з принципу: чим більше комплекс чинників досліджується, тим більш точнішими будуть результати аналізу.

2. Класифікація та систематизація чинників з метою забезпечення можливостей системного підходу.

В аналізі взаємозалежне дослідження впливу чинників на величину результативних показників досягається за допомогою їх систематизації, що є одним з основних методичних питань цієї науки.

3. Визначення форми залежності між чинниками та результативними показниками.

Між результативними показниками та чинниками може бути функціональна чи стохастична, пряма чи зворотна, прямолінійна чи криволінійна форма зв’язку. Тут використовується теоретичний та практичний зміст, а також різноманітні способи аналізу.

4. Моделювання взаємозв’язків між результативними та факторними показниками (детерміноване та стохастичне).

5. Розрахунок впливу чинників та оцінка ролі кожного з них у застосуванні величини результативного показника. Для реалізації цієї задачі використовується цілий арсенал способів.

6. Робота з факторною моделлю (практичне її використання для керування економічними процесами).

Реалізація цієї задачі зв’язаною з підрахунком резервів збільшення результативного показника для планування та прогнозування його величини.

На будь-який об’єкт аналізу впливають безліч взаємозалежних чинників.

У процесі господарювання підприємствами, об’єднаннями необхідно не тільки виявляти та кількісно вимірювати вплив тих чи інших чинників, але й учитися керувати цими чинниками.

Велику роль у процесі керування чинниками грає їх класифікація.

Насамперед чинники варто розрізнити по характеру дії:

- на об’єктивні, не залежні від результатів роботи підприємства,

- суб’єктивні, залежні від них.

До об’єктивних відносяться зміни оптових та роздрібних цін на сировину, матеріали, паливо й товари, тарифів і ставок за послуги і т.п.

До суб’єктивних – ефективність використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів та ін.

Основну групу залежних чинників складають продуктивно-економічні чинники.

До них варто відносити:

- фактори ресурсів (забезпеченості та використання засобів праці, предметів праці і самої праці);

- техніко-економічні: механізація й автоматизація виробничих, торгових та інших процесів; упровадження досягнень науки, нової техніки, передової технології наукової організації праці і т.п.

- соціально-організаційні: творча ініціатива та активність робітників – участь у керуванні підприємством, ініціатива новаторів, моральне і матеріальне стимулювання результатів праці та ін., рівень керування підприємствами та об’єднаннями, виховна робота у колективах та ін.

- соціально-психологічні: внутриколективні відносини, взаємна відповідальність та взаємовиручку, конфліктні ситуації і таке інше.

- фізіологічні: санітарно-гігієнічні умови праці, поліпшення організації виробництва та праці, естетичний стан приміщень і ін.

Класифікуються чинники і по інших ознаках:

- за ступеню впливу на результати роботи підприємства: на основні та другорядні. Основні – вирішальні – забезпеченість товарними ресурсами і ін.

- за ступеню впливу кількісного вимірювання впливу чинників на результативний показник – що піддаються кількісній оцінки та показники, які не піддаються кількісній оцінки. Важко з’ясувати вплив таких чинників як стаж роботи, рівень загальноосвітньої та професійної підготовки робітників на їх продуктивність праці та ін. На підприємстві необхідно простежити напрямок впливу цих чинників..

- за часом впливу чинники бувають постійні та тимчасові.

- інтенсивні та екстенсивні. Інтенсивні пов’язані з ефективним застосуванням досягнень науки та техніки, передової технології. Екстенсивні пов’язані з кількісним розширенням матеріально-технічної бази підприємств.

- за охопленню дією розрізняють загальні та специфічні чинники.

Загальні властиві усім підприємствам народного господарства чи окремої галузі: МШТ, забезпеченість матеріальними й трудовими ресурсами та ефективністю їх використання.

Специфічні діють на окремому підприємстві.

- за ступеню деталізації чинники діляться на прості та складні. Прості є результатом дії одної причини, а складні виникають з комплексу причин.

- за способом визначення чинники розрізняють на прямі і розрахункові. Прямі, вплив яких вивчається безпосередньо, без спеціальних прийомів; розрахункові – дія котрих вимірюється за допомогою спеціальних розрахунків.

- за дією на результати господарської діяльності: позитивні і негативні.

- за ступеню дії чинники можуть бути першого, другого, третього, та ... порядку. Чинники першого порядку безпосередньо впливають на результативний показник та вивчаються у першу чергу. Чинники другого порядку виявляються через чинники першого порядку і т.д.

для узагальнення даних аналізу впливу чинників доцільно застосовувати матричну модель, у котрій відображалася б дія чинників на результативний показник у розрізі підприємств.

Література: Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. с. 27-36

Сухарев П.Н. Економічний аналіз. с. 35-43

1. Сутність факторного аналізу.

2. Що розуміється під факторним аналізом?

3. Назвіть типи факторного аналізу.

4. Що собою представляє детермінований факторний аналіз?

5. Що означає стохастичний факторний аналіз?

6. Сутність прямого та зворотного факторного аналізу.

7. Що означає одноступінчастий факторний аналіз?

8. Сутність багатоступінчастого факторного аналізу.

9. Сутність статистичного та динамічного факторного аналізу.

10. Що означає ретроспективний та перспективний факторний аналіз.

11. Основні задачі факторного аналізу.

12. Що варто розуміти під чинниками?

13. Класифікація факторів.

14. Охарактеризуйте окремі групи чинників.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №1

Тема: “Теоретичні основи економічного аналізу”

Читайте також:

1. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
2. III. Актуалізація набутих знань
3. III. Контроль знань
4. IV. Закріплення й узагальнення знань
5. IV. Питання самоконтролю.
6. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
7. IІ. Актуалізація опорних знань учнів.
8. V. Закріплення знань
9. V. Засвоєння знань
10. V. Питання для самоконтолю
11. V. Питання туристично-спортивної діяльності
12. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок

Переглядів: 977