• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ІІ. Актуалізація опорних знань.

І. Організаційно-вступна частин.

Перебіг уроку

План уроку

Тема. Морально-естетичні ідеали Григорія Сковороди у творах «Всякому городу нрав і права», «De libertate» із збірки «Сад божественних пісень».

Навчальна мета:продовжити знайомити школярів з творчістю Григорія Сковороди; охарактеризувати збірку його поетичних творів (пісень); розкрити ідейно-художній зміст програмових віршів митця.

Розвивальна мета:розвивати увагу, пам'ять, спостережливість, уміння глибоко мислити, надавати власну оцінку, відповідний коментар.

Виховна мета:виховувати ціннісне ставлення особистості до культурних надбань вітчизняної літератури XVIII ст.; інтерес до історичного минулого рідного краю, до наслідків власної праці.

Використана література:

Пахаренко В.І. Українська література: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Василь Пахаренко. – К.: Генеза, 2009. – 368 с.: іл.

Чупринін О.О.Усі уроки української літератури у 9 класі. І семестр. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 491, [5] с. (Серія «12-річна школа»)

Тип уроку –аналіз художнього твору.

Методи і прийоми: бесіда, розповідь учителя, робота з підручником, робота в групах, виразне читання віршів, дослідження будови твору, прослуховування аудіозаписів віршів.

Обладнання: портрет письменника, збірка Г.Сковороди «Сад божественних пісень», ілюстрації до програмових віршів митця, аудіозапис пісні «Всякому городу нрав і права» і вірша «De libertate», тестові завдання.

1. Організаційно-вступна частина.

2. Актуалізація опорних знань.

3. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

4. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

5. Підсумки уроку.

6. Повідомлення домашнього завдання.

- Доброго дня, діти! Як ваш настрій? Чому ви такі сумні? Напевно, це все через те, що сьогодні дуже похмурий день. Не сумуйте, посміхніться один одному, тоді стане веселіше. Як же ми будемо з вами працювати, коли ви засмучені? На минулому уроці ми з вами вивчали байки Г.Сковороди. Вдома ви повинні були прочитати байку «Вовк і Собака» і зробити її аналіз. Зараз ми швиденько перевіримо домашнє завдання і перейдемо до вивчення наступної не менш цікавої теми нашого уроку.

1. Бесіда за питаннями з учнями.

1) Хто пригадає основні ознаки байок Сковороди? (прозова форма, складається з двох частин, діалогічна форма викладу, наявність афоризмів, прислів’їв, приказок).

2) Хто є головними героями байки «Вовк і Собака»? (Вовк, Левкон, Фірідам).

3) Яка тема твору? (розповідь про велике прагнення Вовка стати другом для собак).

4) Яка ідея байки? (возвеличення дружби – великої цінності у людських стосунках).

5) Яка основна думка? («І рід, і багатство, і чин, і споріднення, і тілесні принади, й науки не спроможні утвердити дружбу. Лише серця, думками єдині, й однакова чесність людяних душ, що у двох чи трьох тілах живуть,— ось де справжня любов і єдність...»).

6) У чому, на думку Вовка, полягала різниця між ним і тими, з ким він намагався подружитися? («...Маю хвіст лисячий, а погляд вовчий»).

7) Чим Вовк, на думку Левкона та Фірідама, від них відрізнявся? («Голосом і волосом ти справді на нас схожий, але серце твоє далеко стоїть... ви з овець шкуру здираєте і їсте їх замість хліба»).

8) За що собаки дорікали хижакові? («Найбільше ж не подобається нам дзеркало душі твоєї — хитрий погляд твій, що скоса на баранця позирає, який онде ходить неподалік»).

9) Що таке дружба для вас? (Друзі - це люди, які тебе люблять не за те, що в тебе щось є чи не за те, що ти є великою людиною в місті, друзі люблять тебе просто тому, що ти є).

2. Проведення тестового опитування.

1. Левкон та Фірідам, два пси, жили:

а) як кіт із собакою; б) у великій дружбі;

в) намагаючись поступитися один одному;

г) у господаря крамниці.

2. Вовк хотів псів:

а) обдурити; б) подратувати; в) перевірити на міцність; г) образити.

3. Хижак, звертаючись до собак, назвав їх:

а) шановним товариством; б) сумлінними працівниками;

в) панами; г) розумниками.

4. Для Вовка, на його думку, бути третім у собачому товаристві — це:

а) насолода; б) радість; в) основна мета; г) щастя в житті.

5. Про що «третій товариш» розповів псам.

а) свої досягнення у спритності і розумі;

б) власне важке життя у лісі; в) модні науки;

г) цікаві пригоди під час подорожі.

6. Велика честь для Вовка:

а) бути обізнаним і шанованим;

б) мати таких друзів, як пси;

в) коли люди не будуть його лякати;

г) допомагати всім, хто цього потребує.

7. Чесноти, за які Вовк хотів отримати велику оцінку і любов від Левкона і Фірідама:

а) спритність і доброта; б) кмітливість і винахідливість;

в) голос і волос; г) тулуб і шкіра.

8. Хижак виявив свою несхожість із собаками у:

а) поглядах; б) поведінці; в) розумі; г) ставленні до оточуючих.

9. Третім другом пси вважали для себе:

а) совість; б) Тітира; в) ягня; г) щирість.

10. Тітир у байці — це...

а) бурлака; б) селянин-заробітчанин; в) пастух; г) пан.

11. Господар собак не починає жодної справи без:

а) Левкона; б) своєї дружини; в) сусіда; г) Фірідама.

12. Що найбільше не сподобалося псам у вовкові? Його:

а) погляд; б) душа; в) голос; г) манера поведінки.

Читайте також:

1. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
2. III. Актуалізація набутих знань
3. IІ. Актуалізація опорних знань учнів.
4. V Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.
5. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
6. Вал має 5 опорних шийок, зовнішні діаметри яких послідовно збільшуються для полегшення встановлення вала в головку.
7. Визначення опорних реакцій трьохшарнірної арки
8. І. Активізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів.
9. ІI. Актуалізація опорних знань
10. ІІ. Актуалізація опорних знань.
11. ІІ. Актуалізація.

Переглядів: 882