Треба вибирати рішення, які приносять конкретну користь бізнесу практично з моменту впровадження

Нова інформаційна система повинна мати просту і гнучку структуру

На словах всі виступають за стандартизацію, але лише небагато хто реально дотримується стандартів. Більшість компаній використовує цілу купу додатків, розроблених самостійно або придбаних у різних постачальників. Іноді для таких задач, як робота електронної пошти або виписка рахунків, використовується кілька базових систем. У результаті виникають складні і громіздкі конгломерати додатків, і втрачається гнучкість інфраструктури.

"Правильні» компанії забезпечують простоту і гнучкість свого технологічного середовища за рахунок жорсткого визначення стандартів архітектури і глибокого аналізу реальних переваг і недоліків у кожному конкретному випадку відхилення від цих стандартів. Їм вдається зберегти простоту системи завдяки скороченню числа використовуваних технологій і платформ і побудові гнучких і простих в реалізації архітектур. При побудові ІС враховуються і комерційні аспекти, що показують, які стандарти прийнято в галузі та які гарантії підтримки цих технологій в майбутньому, оскільки підтримка морально застарілої системи обходиться надзвичайно дорого.

Потрібно пам'ятати, що при прийнятті рішень відносно застосування і введення певних стандартів керівники організацій не обов'язково повинні вникати в деталі, але вони повинні уміти наполягти на дотриманні вибраних стандартів. Якщо ці рішення торкаються різних сфер бізнесу, то на керівника лягають обов'язки по виробленню компромісів і прийняттю оптимальних рішень.

Щоб уникнути одночасної заміни всіх застарілих інформаційних систем, компанії, що успішно використовують інформаційні технології, застосовують стратегію поетапного введення. За такого підходу здійснюється поступова модернізація всіх систем. Це дуже привабливий метод, оскільки він дозволяє користувачам системи і, що саме головне, керівникам компанії швидко побачити реальну віддачу. «Правильні» компанії використовують скрізь, де тільки можливо, стандартне програмне забезпечення і вносять мінімальні зміни в програми, вважаючи замість цього за краще раціоналізувати свої бізнес-процеси.

"Золоте» правило: програмне забезпечення треба модифікувати тільки в тому випадку, якщо інвестиції в розробку окупляться в перший же рік в чотирикратному розмірі - саме за такого співвідношення будуть покриті витрати, пов'язані з підтримкою нестандартних програм. Якщо замовлені розробки не можна уникнути або метою є приватна розробка, то «правильні» компанії зосереджують свою увагу на тих 20% функцій, які відповідають за 80% діяльності. Вони ставлять перед собою задачу швидко розробити всі ці функції, використовуючи такі прийоми, як пілотний проект.

Однією з пріоритетних задач для всієї організації при розробці прикладних додатків є чітке дотримання термінів. Часто до роботи притягуються сторонні компанії, щоб привнести в ІТ-відділ дисципліну, яка диктується ринковими умовами і прискорити процес розробки. Після впровадження додатку в обов'язковому порядку проводиться ревізія завершеного проекту і виконаної розробки і оцінюється отриманий досвід, щоб врахувати його в подальшій практиці. Для того щоб такий підхід запрацював, керівники компанії повинні в достатній мірі знати функціональність програмного забезпечення, інакше вони не зможуть проаналізувати, чи дійсно стандартних функцій такого ПЗ недостатньо. Вони повинні вимагати реальних доказів необхідності модифікації стандартного програмного забезпечення і вміти оцінити його спроможність.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Обсяг фінансування нової інформаційної системи повинен визначатися міркуваннями фінансової вигоди	\|	Структура компетенцій фахівців у галузі IT за різними функціями іSC

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.