• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Паралельна робота різнотипних насосів.

Робота насосів з різними характеристиками є більш загальним випадком у порівнянні із роботою однотипних насосів. Тому розглянемо його більш детально.

Рисунок 23.

Припустимо, що нам необхідно розрахувати режим паралельної роботи двох різних насоссів на один водовод. Як вихідні дані маємохарактеристики кожного із насосів (Q - H)₁; (Q - H)₂; (Q - h)₁; (Q - h)₂; (Q - N)₁; (Q - N)₂і характеристику трубопровода SQ² . Необхідно визначити яку подачу і напір будуть створювати два цих насоси, працюючи паралально на даний трубопровід. Крім того, слід визначити в якому режимі буде працювати кожен із насосів (тобто визначити Q; H; h; N кожного із насосів при паралельній роботі).

Для розв’язанння задачі в першу чергу слід побудувати сумарну характеристику (Q - H)₁₊₂двох насосів, які працюють паралельно. Як уже говорилося, паралельна робота двох насосів можлива тільки в тому випадку коли вони створюють одинакові напори. Тому насос № 2 зможе подавати воду в спільний напірний трубопровід тільки після того, як напір насоса № 1 знизиться до величини (Н₂)₀ ..

Як видно із рисунку 23, напір, що створює насос № 1, зменшується із збільшенням подачі. Випадку, коли напір насоса №1 дорівнює величині (Н₂)₀(напору, який створює насос №2 на закриту засувку), відповідає точка Б на характеристиці (Q - H)₁ . Саме з цієї точки і слід починати побудову сумарної характеристики. Сумарна характеристика будується шляхом додавання подач, які створюються кожним із насосів при одинакових напорах. Графічно це виконується так. При напорі Н_і проводиться пряма, паралельна осі абсцис (лінія рівних напорів). Визначається яку подачу розвиває кожен із насосів при цьому напорі (точки перехрещення проведеної прямої з характеристиками (Q-H)насосів). Ці дві подачі (Q₁)_ii (Q₂)_i складаються і отримана сума дає спільну подачу двох насосів при цьому напорі (Q₁₊₂)_i .Отриману точку з координатами (Q₁₊₂)_i ; Н_і наносять на графік. Таким чином отримують ряд точок при різних значеннях напору Н_і . Через ці точки проводять плавну криву (Q - H)₁₊₂яка і буде сумарною характеристикою двох насосів при паралельній роботі. Перехрещення цієї кривої з характеристикою трубопроводу дає робочу точку системи (точка А). Опускаючи із точки Аперпендикуляри на осі координат, визначаємо сумарну подачу Q₁₊₂і напір Н₁₊₂двох насосів, які працюють паралельно на один трубопровід.

Для визначення режиму роботи кожного із насосів із точки А проводять лінію рівних напорів (пряму, яка паралельна осі абсцис). Перехрещення цієї лінії з характеристиками (Q - H)насосів дає робочі точки кожного із насосів ( точки 1і 2) , а ці точки, в свою чергу, визначають усі параметри роботи насосів. Опускаючи із точки 1 перпендикуляр на ось абсцис, отримуємо подачу насоса №1 Q₁ . Перехрещення цього перпендикуляра з кривими (Q - h)₁і (Q - N)₁дає значення коефіцієнта корисної дії h₁і потужності N₁насоса №1. Опустивши такий же перпендикуляр із точки 2 , отримуємо величини Q₂; h₂;i N₂ .

Як видно із рисунку 23, напори обох насосів одинакові Н₁ = Н₂ = Н₁₊₂ . Крім того: Q₁₊₂ = Q₁ +Q₂ .

Читайте також:

1. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
2. IV. Практична робота.
3. VI. Домашня робота.
4. VI. Практична робота .
5. VI. Практична робота .
6. VI. Практична робота.
7. VI. Практична робота.
8. VI. Практична робота.
9. VI. Практична робота.
10. VI. Практична робота.
11. VI. Практична робота.
12. VI. Практична робота.

Переглядів: 592