• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Практична робота.

1. Пошук інформаційних ресурсів в Інтернеті

2. Пошук необхідної інформації для проекту

Створення списку інформаційних джерел.

3 Складання банку ідей та пропозицій з використанням клаузури.

4. Виконання ескізних замальовок майбутнього виробу.

Д/завдання: виконати практичну роботу. Вчити термінологію.

Прибирання.

Урок:3.3

Тема: Аналіз існуючих виробів та визначення завдань проекту. Аналіз та компонування інформації для проекту у різному форматі.

Еволюція об’єктів технологічної діяльності як необхідна передумова для проведення їхнього аналізу. Особливості аналізу об’єкту проектування. Визначення завдань на основі проведеного аналізу.Технологія опрацювання інформації друкованих та електронних інформаційних джерел. Способи занотовування проаналізованої інформації: план, тези, резюме, конспект.

Сутність написання рефератів. Типи рефератів: навчальні, контрольні, службові, творчі. Технологія написання навчальних, контрольних, службових та творчих рефератів. Структура реферату.

Мета: -навчити: робити аналіз об’єкту проектування, ознайомитись з структурою проектування;

-розвити: навички та вміння з написання рефератів, різних за типом;

-виховувати: увагу, старанність, дотримання послідовності виконання.

Обладнання: підручник, конспект, проекти за попередні роки.

Підручник с. 44-70

Для того щоб інформація була використана максимально ефективно, її необхідно, аналізувати розподіляти чи класифікувати. Пошук починають з того, що дизайнери, аналізують зразки та аналоги об’єктів, які створювались в минулому або вже існують на даний момент. Відомий український академік, конструктор авіадвигунів Архип Михайлович Люлька якось зауважив: щоб успішно працювати над створенням нових двигунів і не знаходити вже відомі, конструктор повинен постійно тримати в голові досвід попередників і досягнення сучасних дослідників.

Процес проектування та виготовлення будь-якого виробу чи технологічного об’єкту підлягає закону, який можна назвати законом історичної детермінації або еволюції об’єктів технологічної діяльності людини.

Суть цього закону полягає в тому, що: створення нового пристрою чи будь-якого технічного чи технологічного об’єкту (процесу) відбувається з опорою на вже відомі знання, практичний досвід використання аналогічних об’єктів чи процесів

Аналіз, розподіл, класифікація – методи розумової діяльності винахідника.

Аналіз (від грецького ἀνάλυσις – розпад, розділення на окремі частини) — операція уявного чи реального поділу цілого (об’єкту, властивості, процесу або співвідношення між предметами) на складові частини, яка виконується у процесі пізнання або предметно-практичної чи дослідницької діяльності людини.

Аналіз у роботі дизайнера, конструктора – це метод наукового дослідження виробів, найголовніша складова художнього конструювання.

Аналіз як метод наукового дослідження, дає змогу здійснювати класифікацію. Тому, як правило кажуть, що аналізувати – це значить досліджувати, розкладати на складові частини об’єкт дослідження.

Розподілом називають процес мислення, при якому розглядається певний клас об’єктів, який уявно поділяють на два або більше підкласів.

Класифікацію розуміють як процес мислення, у ході якого уявно об’єднують у групи предмети, які мають визначені ознаки спільні для кожної групи.

Під час аналізу дизайнер дає відповідь на запитання, що стосуються не лише того, що було чи що є, а й більш докладно визначає, які власне є потреби у вдосконаленні об’єкту проектування за такими напрямками, як:

Ø предметний (художня цінність виробу, нові конструктивні елементи чи функції, форма, колір, конструкційний матеріал з якого виготовляється виріб);

Ø виробничий (технологічність об’єкту, автоматизація під час виготовлення, низька матеріало- та енергоємність виготовлення, уніфікація тощо);

Ø експлуатаційний (надійність, зручність в обслуговуванні і т.д.)

Ø торгівельний (транспортування, тара чи упаковка до виробу, товарний вигляд, реклама на упаковці і т.д.).

Дизайнер зобов’язаний аналізувати всі об’єкти власної творчої роботи – від загальних попередніх міркувань, до того, як почнеться процес проектування, на всіх етапах проектування та виготовлення виробу, і навіть після того як виріб випущено у серійне виробництво.

Недостатній аналіз на окремих стадіях роботи знижує цінність виробу, ще на стадії його проектування. Відсутність обґрунтованого художньо-конструкторського аналізу під час проектування може призвести до морального знецінення виробу, ще до того, як почнуть його серійний випуск. Визначаючи завдання дизайнер в першу чергу з’ясовує два основних питання: по-перше, який кінцевий результат необхідно одержати, і, по-друге, чи буде одержано розв’язок проблеми, над якою працюють? Розглядаючи кожен можливий варіант розв’язку (мається на увазі форма виробу, колір чи обраний конструкційний матеріал, з якого його виготовлятимуть) дизайнер враховує позитивні та негативні наслідки від прийнятого рішення, як це буде впливати на остаточний варіант, тобто розв’язок поставлених завдань

Багато учнів злегка помиляються, коли вважають, що реферат — це самостійний твір на задану тему.

Насправді реферат — це не твір, а огляд публікацій, доступних по заданій темі. Огляд, на відміну від твору, не вимагає ні фантазії, ні оригінальності мислення, ні вислову нових ідей. Зрозуміло, в рефераті можна приводити власні твердження і вислови, але, по-перше, це зовсім не обов'язково, а по-друге, доречно не у всіх розділах роботи. Можливо, якби все учні добре знали, що реферат — це зовсім не твір, то і охочих писати реферати було б більше.

Реферуючи джерело, необхідно точно передавати його зміст. Залежно від того, яка роль відводиться джерелу у виконуваному дослідженні, дуже важлива інформація може подаватися у вигляді цитат. Викладання має бути стислим, точним, без зайвих слів і суб'єктивних оцінок. Не рекомендується скорочувати слова, використовувати абревіатури, які будуть незрозумілі іншим учасникам дослідження.

Спочатку збираються початкові матеріали на задану тему (книги, статті, замітки, ілюстрації), а потім витяги з них групуються в тому порядку, який зручний авторові. Як і у всякій справі, успіх залежить від наявності початкових матеріалів і практичних навиків.

Навчальні реферати – це, як правило, ті, які нам задають як самостійні роботи в школі. У них одна мета – навчити учнів працювати ефективно.

Ефективність – це не об'єм, а максимум результату при мінімумі витрат сил і часу. Хтось може подумати, що найефективніший підхід полягає в тому, щоб знайти в Інтернеті готову роботу і здати її як власну. Проте, це не зовсім так. Якби мета реферату полягала в тому, щоб тільки його здати, то це було б вірно, але оскільки насправді мета полягає в тому, щоб навчитися працювати, то ефективність виявляється нульовою.

Слід звернути увагу на особливість навчальних рефератів. Від них не вимагається практичної віддачі. Однак у тих, хто не навчився виконувати навчальні реферати, вже не буде ні часу, ні навичок для розробки практичних рефератів. Отже, навчальний реферат слід розглядати як безкоштовну можливість придбати квиток на хороші місця у власне майбутнє. Не хочете їм скористатися – не треба.

Контрольні реферати використовують для перевірки готовності людини до виконання тієї або іншої роботи. Якщо в навчальному рефераті автор представляє тему, то в контрольному рефераті він представляє себе(через своє представлення теми).

Дуже важливо відрізняти контрольний реферат від навчального, оскільки на перший погляд різниця не завжди помітна. Вчитель, охочий виділити з групи учнів двох-трьох чоловік, з якими варто займатися індивідуально, може запропонувати всій групі написати навчальні реферати. При цьому більшість учнів і не здогадуються, що насправді їх реферати розглядатимуться як контрольні, а потім дивуються, чому деякі їх товариші раніше інших залучилися до практичної роботи, чому їм довірили написання статей в журнали, запрошують на конференції і направляють на навчання за кордон.

Сьогодні при влаштуванні на престижну роботу у претендентів також можуть вимагати надання реферату по темі, якою займається фірма. Це особливо важливо, коли на роботу влаштовується молода людина. У фахівців із стажем можна запитати звіт про результати їх минулих проектів, «резюме» або рекомендацію, а у молодої людини, що тільки що закінчила навчальний заклад, нічого цього немає. За допомогою реферату можна перевірити мотивацію працівника, з'ясувати, наскільки він знайомий з цим видом діяльності, чи представляє вона для нього особистий інтерес, і чи не кине він роботу незабаром після того, як набуде перших навичок.

Службові реферати готують як службові завдання. Зазвичай вони пов'язані з тим, що керівництву треба терміново вивчити якесь питання, а часу на це немає. Тоді завдання доручається помічникові (референтові, секретареві або фахівцеві). Глибину опрацьовування і час на розробку задає керівник, причому часу ніколи не буває достатньо, так що розгойдуватися і вчитися ніколи. Якщо час не обмежили, це не радість, а горе. Це сигнал тривоги: вас перевіряють! В цьому випадку треба самому собі поставити такий жорсткий бар'єр за часом, який тільки можна, виходячи з того, що в даній організації вважається пристойним. Якщо це навчальний заклад, то пристойним можна вважати тижневий термін. Якщо це комерційна організація, треба укладатися в добу. Якщо при цьому доведеться попрацювати вночі удома — це в порядку речей. Інтернет тим і зручний, що їм можна користуватися цілодобово.

Творчий реферат – це найцікавіший вид рефератів. Творчі реферати готуються для себе і не мають конкретної мети, хоча насправді цілі у них, звичайно, є, причому дуже масштабні.

Перш ніж приступати до розробки творчого проекту бажано спочатку розробити серію рефератів по близьких темах. Теми цих рефератів ніхто і ніколи вам задавати не буде, і контролювати роботу теж нікому — це справа творча і особиста.

Творчі роботи краще всього виконувати не тоді, коли дано завдання, а тоді, коли є бажання. Це набагато ефективніше. Робота проходить швидко та цікаво. Приводом для написання реферату може стати знайомство з цікавою статтею в журналі, освітлення якоїсь теми по телебаченню, знайомство з цікавою публікацією в Інтернеті, цікаве повідомлення, отримане по електронній пошті від інформаційних серверів. Якщо відкласти цю працю до того часу, коли на неї з'явиться завдання, зміст вивітриться з голови, первинний заряд пропаде, робота вийде натягнутою і нецікавою.

Постійна незадоволеність результатами своєї праці – невід'ємний елемент творчості. У творчості немає стандартів і еталонів. Кожен оцінює свій результат суб'єктивно. Якщо є незадоволеність і бажання все переробити – це нормально.

Звичайна людина не може умістити в голові зміст великої праці. Якась частина роботи при цьому обов'язково залишиться непотрібною і піде у сміттєву корзину, але без цього не обійтися. Робота тільки тоді стає творчістю, коли її пропускають через «сито» суворого відбору. Суворий відбір – це основа будь-якої творчості, а щоб було, з чого відбирати, треба мати початкові матеріали.

Для остаточного завершення роботи над рефератом складають два розділи – вступ і висновки. Традиційно вважається, що написання вступу до реферату найбільш складна частина його роботи, і це зрозуміло, оскільки починати з цього роботу над рефератом не варто. Вступ пишуть, коли роботу над змістовим наповненням завершено.

У вступі може бути самостійна тема – актуальність проблеми чи проекту. Під актуальністю розуміється значення того, про що написано в рефераті, для науки, техніки, культури, освіти тощо. Якщо діяти нестандартно, тему вступу можна зробити більш різноманітною до змісту реферату. Наприклад, якщо реферат присвячений винахідникові механічних пристроїв Гюйгенсу, то вступ можна присвятити розповіді про прилад, який він винайшов – маятниковий механізм. Такий підхід зручний для творчих рефератів.

Заключну частину рефератів оформляють, як правило, у вигляді висновків. У висновках не варто розглядати ті питання чи положення, яких немає у тексті реферату. Отже, висновки можна швидко підготувати на основі готового матеріалу, особливо варто звертати увагу на висловлені думки чи короткі узагальнення, які є у змісті реферату. Ще важливо – висновки не повинні бути об’ємними, але обов’язково чіткими та лаконічними без зайвих відступів щодо актуальності теми дослідження.

Обов’язковою структурною частиною реферату є списки використаних літературних джерел. Бажано щоб було два списки літератури – один відповідав знайденим у бібліотеці книжкам та журналам, інший – додатковий, для джерел знайдених в мережі Інтернет.

Джерелами для формування бібліографічного списку можуть бути:

ü списки обов’язкової та рекомендованої літератури з навчальної дисципліни;

ü бібліографічні списки в підручниках і монографіях з даної теми;

ü предметні каталоги бібліотек;

ü Інтернет-ресурси.

До бібліографії та списків літератури, що складають в рефераті чи до проектної роботи необхідно:

ü розміщувати списки джерел за алфавітним порядком;

ü вказувати рік видання

ü вказувати місце видання та видавництво, в якому вийшла книга;

ü зазначити кількість сторінок в даній книзі чи монографії;

ü якщо використовуються матеріали Інтернет-ресурсів, то необхідно вказати їхню електронну адресу, а також дату перегляду Веб-ресурсу.

Під час роботи над проектом написання реферату допомагає узагальнити теоретичні або наукові положення, систематизувати досвід вже відомих розробок або наукових праць з досліджуваної проблеми і, є складовою частиною портфоліо проекту.

Читайте також:

1. III. Практична частина.
2. IV. Практична робота.
3. IV. Практична частина
4. VI. Домашня робота.
5. VI. Практична робота .
6. VI. Практична робота .
7. VI. Практична робота.
8. VI. Практична робота.
9. VI. Практична робота.
10. VI. Практична робота.
11. VI. Практична робота.
12. VI. Практична робота.

Переглядів: 1549