Система роздрібної торгівлі.

Роздрібна торгівля-це сфера підприємницької діяльності людей, які продають товари і послуги кінцевим споживачам для особистого, сімейного, домашнього використання.

Роздрібна торгівля-одна з найбільших галузей діяльності у будь-якій країні. Роздрібна торгівля виконує такі функції:

Ø збирає асортимент товарів і послуг від великої кількості постачальників, виробників, оптових торговців, пропонуючи їх для продажу;

Ø сортує товар;

Ø надає інформацію виробникам, постачальникам, споживачам;

Ø зберігає товари, розміщує їх у торговельному приміщенні;

Ø встановлює ціну на товар;

Ø завершує угоди, використовуючи певні форми і методи праці, включаючи кредитну політику;

Ø сприяє учасникам каналів збуту в маркетингових дослідженнях;

Роздрібних торговців, що обслуговують споживчу мережу класифікують за різними принципами:

1)за формами власності: орендований відділ, кооператив; ланцюг, роздрібні ’’ франчайзі’’, незалежні роздрібні торговці;

2)за характером торгового обслуговування: торговельні апарати, прямий збут, прямий продаж вдома, служба замовлень із знижкою;

3) за структурою стратегій: черговий магазин, звичайний універсам, супермагазин, спеціалізований магазин, магазин різноманітного асортименту товарів за зниженими цінами, вставки каталогів товарів, торговельні базари;

Супермаркети-порівнянно великі підприємства самообслуговування з низьким рівнем витрат і низькими націнками, великим обсягом продаж, що розраховане на повне задоволення потреб покупців у продуктах харчування, прально-миючих засобах і товарах для догляду за житлом. Особливістю супермаркетів є самообслуговування, відкрита викладка товарів, централізація обслуговування покупців, широкий асортимент товарів, велика торгова площа.

Комбіновані магазини-це різновид супермаркета з асортиментом, розширеним за рахунок ліків.

Магазини знижених цін постійно торгують за цінами, що нижчі за ті, які використовують в роздрібних підприємствах з високою націнкою і низьким оборотом товарних запасів. Вони надають перевагу реалізації товару, що мають товарну марку і досить високу якість. Тут застосовують метод самообслуговування.

Склади-магазини-роздрібні підприємства з досить скромним інтер’єром, обмеженим обсягом послуг, які займаються продажем товарів за низьким цінами. Сюди належать продовольчі магазини знижених цін, що торгують прямо з контейнерів. Одна з найпоширеніших форм-це меблеві магазини-склади.

Торгів комплекс містить супермаркет, магазин роздрібних цін і роздрібний магазин-склад. Його асортимент, крім типових товарів супермаркета включає також меблі, електричні прилади, одяг тощо. Пропонуються ціни із знижкою оскільки багато товарів надходять у торговий комплекс безпосередньо від виробників.

Магазин високих цін пропонує своїм покупцям товари і послуги найвищої якості. Зорієнтовані такі магазини на покупців з високим рівнем доходів, у яких серед спонукальних мотивів переважають не ціни а престижність, комфортність і висока якість товару.

Магазин-демонстраційні зали, що торгують каталогами, поєднують в собі принципи торгівлі за каталогами і торгівлі за зниженими цінами для реалізації ходових товарів широкого асортименту, які мають товарну марку і реалізуються звичайно з високою націнкою. Це ювелірні вироби, механічні інструменти, чемодани, фото обладнання.

Торговий сервіс передбачає реалізацію товарів з використанням поштових, телефонних засобів зв’язку для збирання замовлень і сприяння в доставці проданих товарів. Така форма має декілька різновидів:

Ø торгівля з замовленням за каталогом-практикують підприємства зі змішаним асортиментом, які пропонують максимально повний вибір товарів. Вони розсилають каталоги певному контингенту покупців або надають можливості одержати їх у торгових приміщеннях.;

Ø прямий відгук-це спосіб замовлення, якому передує оголошення в газеті, журналі або на радіо, який покупці можуть замовити поштою або телефоном. Розсилають поштові відправлення клієнтам, які занесені до спеціальних списків най вірогідніших покупців;

Ø продаж телефоном;

Ø торгові автомати;

Ø служба замовлень;

Ø торгівля врознос.

Маркетингова комунікаційна політика

1. Суть маркетингової комунікаційної політики та її складові.

2. Реклама.

3. Персональний продаж.

4. Стимулювання збуту.

5. Пропаганда і паблік рилейшнз.

6. Участь у виставках.

1.Маркетингові комунікації — діяльність підприємства, спрямована на інформування, переконання і нагадування цільовій аудиторії про свої товари, стимулювання їх збуту, створення позитивного іміджу фірми у суспільстві та налагоджування тісних взаємовигідних партнерських стосунків між підприємством і громадськістю, а також оцінювання ринкової ситуації через зворотний інформаційний потік з метою адаптації цілей фірми до ситуації, яка склалася.

Виділяють такі основні інструменти маркетингових комунікацій:

Реклама — будь-яка платна неперсоніфікована форма інформаційного впливу на споживача з метою формування мотивів купівлі товарів.

Персональний продаж — будь-яка платна форма усного представлення товару в процесі бесіди з одним або кількома потенційними покупцями під час його продажу з метою формування мотивів купівлі певного товару та партнерами з метою можливого укладання угод про подальше співробітництво.

Стимулювання збуту — короткочасні платні примусові заходи заохочення цільової аудиторії до купівлі товару та плідного співробітництва.

Пропаганда — будь-яка безкоштовна, добровільна особиста форма інформаційного впливу на громадськість окремим індивідуумом з метою її інформування про фірму, її діяльність та товари, що вона випускає.

Паблік рилейшнз — будь-яка безкоштовна або платна форма особистого чи неособистого інформаційного впливу на громадськість з метою формування позитивного її ставлення до фірми, її діяльності та товарів, що вона випускає, з допомогою засобів масової інформації.

Директ-маркетинг — будь-яка платна форма особистого інформаційного впливу на споживача та партнерів через адресні звернення з метою формування мотивів купівлі певних товарів, довгострокових взаємовигідних партнерських стосунків та залучення їх до діалогового режиму.

Спрямовуючи свої комунікаційні зусилля на адресатів, фірма сподівається на бажану для неї зворотну реакцію, а саме: від споживачів — купівлі товару фірми; від постачальників і маркетингових посередників — співробітництва на взаємовигідних умовах; від контактної аудиторії — якщо не підтримки, то відсутності протидії; від органів державного управління — формування режиму найбільшого сприяння.

Кожній з цих груп засобів впливу властиві специфічні прийоми комунікації: виставки, ярмарки, демонстрації товару, експозиції в місцях продажу. Водночас комунікаційними зусиллями вважаються також оформлення товару, упаковка, посмішка продавця, його подяка за покупку.

Функції маркетингових комунікацій:

• інформативна: інформування цільової аудиторії про товар, який випускає фірма, його переваги стосовно конкурентних товарів, властивості та якості; про діяльність фірми та її політику; отримання зворотної інформації про стан ринку, ситуації, які виникають на підприємстві, у партнерів тощо.

• нагадувальна: нагадування цільовій аудиторії про певні принципи та заходи компанії, торгову марку, переваги товару.

• переконуюча: переконання цільової аудиторії в її рішеннях на користь позитивного ставлення до товару, який випускає фірма, її діяльності та власного імені;

• формування позитивного іміджу фірми та її товарів на ринку;

• виховання відданості компанії серед її працівників.

Формуючи систему маркетингової комунікації фірми, крім характеристик її складових треба враховувати певні чинники, що визначають її ефективність.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Система оптової торгівлі	\|	Розвиток сучасного бізнесу складно уявити без яскравої, влучної та дійової реклами, яка здійснює значний психологічний та соціокультурний вплив на суспільство.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.