Розвиток продуктивних сил європейських країн у період переродження феодального господарства у ринкове наприкінці XV – на початку XVI ст.

Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII ст. ). Теорія і практика меркантилізму.

Основні питання теми

1. Розвиток продуктивних сил європейських країн у період переродження феодального господарства у ринкове наприкінці XV – на початку XVI ст.

2. Великі географічні відкриття та їхній вплив на економічний розвиток Європи.

3. Меркантилізм – перша економічна концепція доринкової економічної теорії.

4. Первісне нагромадження капіталу як вихідний пункт становлення капіталістичного господарства в Західній Європі.

5. Формування товарного господарства в західноєвропейських країнах.

6. Економічний розвиток і економічна думка східних та західних українських земель у період розпаду феодального господарства.

Зрушення в розвитку продуктивних сил, які відбулися в західноєвропейських країнах протягом XIV - XV ст. (винайдені механізми з відкачування води, повітря, подрібнення руди, технології з виробництва скла, паперу, книгодрукування, перехід до більш досконалих систем землеробства та багато ін.), призвели до значного підвищення суспільної продуктивності праці, зниження виробничих витрат, зростання кількості і якості та номенклатури виробляємої продукції тощо, надавши тим самим поштовх для розвитку ринково-конкурентних початків в економіці країн, підірвавши остаточно там звужуючі виробництво жорсткі вузькі цехові обмеження. Внаслідок поглиблення суспільного поділу праці з’явились нові галузі (гірнича справа, суднобудування, книгодрукування та ін., ткацтво). На зміну цеховому устрою прийшло мануфактурне виробництво, яке започаткувало капіталістичні (буржуазні) виробничі відносини взамін феодальних, що потерпали руйнації.

Мануфактура - підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву.

Мануфактура в Західній Європі пройшла дві стадії (типи) в своєму розвитку: розсіяна (коли виробництво окремих компонентів здійснювалося в одних місцях, а збирання з них готового виробу - в іншому) і централізована (коли все від початку й до кінця вироблялося і збиралося під одним „дахом”).

З ХVІ до останньої третини ХVІІІ ст. мануфактура залишалась провідною формою капіталістичного виробництва в країнах Західної Європи.

Поштовхом для розвитку мануфактурного виробництва стало проникнення туди торгівельного, купцівсько-лихварського капіталу, яке здійснювалось двома шляхами: 1) забирання в колишніх цехових майстрів підприємств в погашення вчасно не виплачених з боку останніх боргів, взятих у лихварів під високі проценти; 2) т. зв. „ножиці цін”, коли купці за завишеними цінами надають цеховим майстрам давальницьку сировину і за заниженими цінами як монопсоністи скуповують в останніх зроблені з неї готові вироби, що призводить до розорення цехових майстрів, які змушені потім продавати свої підприємства тим же купцям, перетворюючись з їхніх господарів у вільнонайманих працівників. Так відразу одночасно виконуються дві обов’язкові умови перетворення робочої сили в товар як необхідної умови становлення капіталізму: 1) позбавлення працівника власних засобів виробництва, за допомогою яких можна виробляти засоби існування, 2) особиста юридична свобода працівника.

Розвиток мануфактурного виробництва дає поштовх для розвитку товарно-грошових ринкових відносин, проте можливості внутрішнього ринку як сфери реалізації виготовляємої промислової продукції виявляються занадто вузькими, що спонукає реалізаторів виходити на зовнішні ринки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відображення господарського розвитку українських земель під владою Польщі та Литви в документальних джерелах середньовіччя	\|	Великі географічні відкриття та їхній вплив на економічний розвиток Європи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.