Конкурентоспроможність товару є вирішальним фактором комерційного успіху на розвинутому конкурентному ринку.

Це означає, що товар відповідає:

умовам ринку;

конкретним вимогам споживачів (якість, технічні, економічні, естетичні вимоги);

комерційним умовам (терміни поставки, канали збуту, сервіс);

умовам реалізації (ціна);

рівню витрат споживача під час експлуатації товару.

Конкурентоспроможність товару – це сукупність якісних і вартісних характеристик товару, яка забезпечує задоволення конкретної потреби і визначає його успіх на ринку, тобто його переваги над товарами конкурентів.

Конкурентоспроможність визначається відношенням корисного ефекту (Ек) до сумарних витрат, пов’язаних з придбанням і експлуатацією (Цс) – ціною споживання.

К = ЕК / ЦС max

Конкурентоспроможність можливо визначити тільки порівнюючи товари конкурентів між собою.

По – перше: конкурентоспроможність визначає ціна(яка складається з ціни товару + ціни споживання) найбільш конкурентоспроможний товар, який має мінімальну ціну споживання.

По – друге: якість - тотожне поняття конкурентоспроможності.

Якість товару визначають по 4-х рівнях:

- відповідність стандарту;

- відповідність експлуатаційним характеристикам;

- відповідність фактичним вимогам ринку;

- відповідність латентним потребам.

По – третє: конкурентоспроможність товару визначається рівнем корисності товару.

По четверте – конкурентоспроможність визначається:

ý термінами доставки;

ý якістю сервісу;

ý рекламою.

В комплексі заходів по підвищенню конкурентоспроможності особливе значення має розробка і впровадження єдиної системи управління якістю товарів. В комплексну систему управління якістю товарів вводиться сертифікація якості товарів.

Сертифікат – це документ, який свідчить про якість фактично доставленого товару і його відповідність умовам контракту (стандартам, технічним умовам).Видається державними органами, торговельними палатами, спеціальними лабораторіями і фірмами виробниками.

7. Існує багато визначень і підходів до поняття „новий товар”.

I. – це будь-який знову виготовлений виріб;

II. – це виріб, який відрізняється від існуючих аналогів (сировина, технології, матеріали, зовнішній вигляд).

III. – це виріб, який характеризує:

зміні у зовнішньому оформленні при збереженні споживних властивостей;

часткові зміни споживних властивостей за рахунок удосконалення технічних характеристик, але без принципових змін технологій;

принципові зміни споживних властивостей, які значно змінюють способи задоволення.

IV. – це поява товару, який не має аналогів.

Таким чином виробом можна вважати такий виріб, виробництво якого вперше освоєно підприємством.

Новий товар – це новий продукт, який надходить до ринку і відрізняється від вже існуючих товарів якимись змінами споживних властивостей.

Рівень новизни товару може визначатися:

Þ модернізацією виробу;

Þ періодом, коли врівноважується новизна виробу і традиційні риси продукції даного призначення;

Þ абсолютно нові вироби, хоча функції, які вони виконують існували і раніше (електронна бритва замість станку);

Þ якісно нові товари, нові потреби і способи їх задоволення (комп’ютер).

Споживач завжди чекає нових, удосконалених виробів, і конкуренція не дозволяє виробникам розслабитись, примушує багато робити, щоб забезпечити ринок новим товаром.

Новий товар можна отримати: - або шляхом придбання зі сторони (купити патент на виробництво або фірму), або завдяки власним зусиллям і саме цей шлях найбільш сприяє успіху фірм.

Тому, розробляють і впровадження його в ринок.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сервіс – це система забезпечення, яка дозволяє покупцю вибрати оптимальний варіант придбання і споживання технічно – складних виробів.	\|	ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗРОБКИ ТОВАРУ – НОВИНКИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.