Композиційні елементи зелених насаджень

Зелені насадження складаються з таких видів:

1. Гаї– однопородні за складом і віком насадження на площі від 0,25 до 0,5 га. У паркові гаї висаджують по 10-200 дерев.

2. Деревинно-чагарникові масиви. Бувають одно- й багатопорідні, із збереженням домінуючого значення однієї чи декількох порід. Масиви складають з дерев і чагарників різної величини і віку. До деревинного масиву при озелененні включають більше 50 дерев.

3. Деревинно-чагарникові групи. Групи можуть бути за складом порід – чистими і змішаними; за фактурою – ажурні й щільні; за формою – колоноподібні, пірамідальні, плакучі, кулясті; за величиною – малі (3-5 дерев), середні (5-10 дерев), великі (15-30).

4. Солітери– дерева, розташовані самотньо, вони ростуть на галявині, майданчику, полі, у віддаленні від зеленого масиву. Відстань від солітера до глядача повинна бути не менше двох його висот. Класичними солітерами вважаються: дуб, береза, липа, модрина, ялина, верба. Для чагарників бажані красивоквітучі.

5. Лінійні посадки– застосовують у вуличних посадках. У таких посадках бажано висаджувати одну породу дерев; усі дерева повинні мати приблизно однакову висоту; від планувальних елементів дерева висаджують на однаковій відстані.

Лінійні посадки бувають одно- й багаторядні. Відстань між деревами залежить від призначення посадки – 2,5-5,0 м.

6. Живоплоти– вільно зростаючі чи формовані чагарники (рідше дерева). Живоплоти класифікують за висотою – високі, середні, низькі, бордюри; за числом рядів у них – одно- й багаторядні; за системою догляду за ними – стрижені, не стрижені, сформовані за допомогою спеціальних конструкцій.

З дерев, добре реагуючих на стрижку, в парках створюють зелені стіни. Для зелених стін підбирають дерева з низьким штамбом. Кращими породами для живих огорож, що підстригаються, є глоди, кизильники, сніжник.

7. Вертикальне озеленення– застосовують для декорування вертикальнихплощин, будинків, споруд; для створення мікроклімату – захист від перегріву приміщень, зниження міського шуму. Ліани, застосовувані у вертикальному озелененні, умовно підрозділяються на: виткі – рослини з утечками, що обвиваються безпосередньо навколо опори; що чіпляються – рослини прикріплюються до опори за допомогою вусиків присосків, повітряних коренів, листкових черешків.

8. Квітникове оформлення території– засіб прикрашання площ, бульварів, садів, парків, будинків та ін. територій міста. У садово-парковому будівництві застосовують такі види квіткового оформлення (квітники): клумби, рабатки, бордюри, міксбордери, стрічки, солітери, групи, масиви, модульні квітники, кам’яні сади, розарії, ландшафтні квітники, квіти в ємкостях, сади безперервного цвітіння.

9. Газони і луги– трав’яні покриття. Газон – це площа, яка покрита злаковою трав’яноюрослинністю, інодіз домішкамишироколистяних трав. У садово-парковому будівництві створюються наступні види газонів: декоративні, спортивні, спеціальні.

Залежно від характеру застосування, пристроїв і складу декоративні газони поділяються на: звичайні, партерні, лучні й мавританські.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характеристика хвойних і листяних деревинно-чагарникових рослин	\|	ТЕМА ЛЕКЦІЇ: СИСТЕМИ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.