- за включенням до собівартості продукції (витрати на продукцію, витрати періоду);
- за способом віднесення на собівартість продукції (прямі і непрямі);
- за характером реагування на зміну фактору витрат (змінні та постійні);
- визначити середні витрати на одиницю виробу.
ПП “Олімп” виготовляє жіночий одяг на індивідуальні замовлення. У липні ц.р. виготовлено 100 суконь, при цьому підприємство понесло наступні витрати: тканина – 1000; ґудзики – 450, нитки – 200, заробітна плата швачок – 300; наладчика обладнання – 80; директора та головного бухгалтера – 240; менеджера з продажу – 120; відрахування на соціальне страхування – згідно чинного законодавства; знос спеціального інструменту – 90; амортизація: швейних машин – 30; будівлі цеху – 65; оренда офісу – 100; канцелярські прилади – 20; витрати на доставку продукції споживачам – 60.
2. Визначити, які з наведених нижчі витрат можуть контролюватися:
- керівником виробничого цеху №1;
- директором підприємства.
1. Собівартість придбаних матеріалів.
2. Витрати на утримання приміщення цеху №2.
3. Витрати матеріалів в межах норм в цеху №1.
4. Електроенергія, використана для роботи верстатів в цеху №1.
5. Амортизація верстатів в цеху №1.
6. Відрядна заробітна плата виробничих робітників в цеху №1.
7. Страхування обладнання в цеху №1.
8. Витрати на утримання кімнати відпочинку заводу.
9. Витрати на спецодяг для робітників цеху №1.
10. Відрахування на соціальні заходи від заробітної плати керівників цеху №1.