• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Наукове обґрунтування необхідності вивчення навчальної дисципліни.

/. Дайте визначення господарському обліку.

2. Охарактеризуйте види господарського обліку.

3. Що являє собою бухгалтерський облік?

4. Які функції виконує бухгалтерський облік, і в чому вони поля­гають?

5. На які сукупності поділяють користувачів облікової інформації? Що лежить в основі, такого поділу?

6. Охарактеризуйте групи зовнішніх користувачів облікової ін­формації.

7. Види вимірників, які використовуються в обліку.

8. Класифікація бухгалтерського обліку за сферою діяльності.

9. Класифікація бухгалтерського обліку за обліковими функціями.

10.Для чого встановлено принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності?

11. Принцип бухгалтерського обліку:

- в обачності;

- в повному висвітленні;

- в автономності;

- в послідовності;

- в безперервності;

- в нарахуванні та відповідності доходів і витрат;

- в превалюванні змісту над формою;

- в історичній (фактичній) собівартості;

- в єдиному грошовому вимірнику;

- в періодичності.

12. Що таке Положення (стандарти) бухгалтерського обліку?

13. Що таке облікова політика підприємства?

14. Як може бути організовано ведення бухгалтерського обліку
на підприємстві?

15. Що є предметом бухгалтерського обліку?

2. Охарактеризуйте об'єкти бухгалтерського обліку.

3. Дайте визначення активам.

4. Класифікація активів в обліку за формами функціонування.

5. Класифікація активів в обліку за характером участі в процесі обороту.

6. Що таке ліквідність активів?

7. Класифікація активів в обліку за ступенем ліквідності.

8. Що відносять до матеріальних активів?

9. Що відносять до нематеріальних активів?

10. Що відносять до фінансових активів?

11. Що таке дебіторська заборгованість? Кого називають дебіторами підприємства?

12. Які активи вважаються оборотними?

13. Які активи вважаються необоротними?

14. Що таке пасиви?

15. Що відноситься до власних джерел утворення засобів?

16. Які джерела утворення засобів є залученими?

17. Що таке кредиторська заборгованість? Кого називають кредиторами підприємства?

18. Що таке операційний цикл, та скільки він триває?

19. Охарактеризуйте стадії кругообігу господарських засобів:

- постачання;

- виробництва;

- реалізації.

20. Дайте визначення господарському процесу та господарській операції.

21. Метод бухгалтерського обліку.

22. Охарактеризуйте елементи методу бухгалтерського обліку:

- документування;

- інвентаризація;

- оцінювання;

- калькулювання;

- рахунки;

- подвійний запис;

- бухгалтерський баланс;

- бухгалтерська звітність.

Наукове обґрунтування необхідності вивчення навчальної дисципліни.

Сьогодення визначає загальну стратегію сучасної системи освіти.

«Освіта – засіб відтворення й нарощування інтелектуального, духовного потенціалу народу, виховання патріота і громадянина, дієвий чинник модернізації суспільства» (Національна доктрина розвитку освіти у 21 столітті).

Аналіз вітчизняної і зарубіжної психолого-педагогічної науки, а також врахування сукупного педагогічного досвіду визначають завдання освітньо - педагогічної сфери. Які ж складові повинна містити сучасна педагогічна освіта?

Насамперед – це взаємодія та взаємопроникнення соціокультурного і професійно-фахового начал.

Культура як система знань, умінь, відповідних поглядів і переконань, творчості та ціннісних орієнтацій складає основу загальної освіти, якою має володіти вчитель, щоб передавати учням соціокультурний досвід.

Крім того, що вчитель повинен мати високий загальнокультурний рівень, він повинен бути майстром педагогічної справи, а саме володіти:

· сучасним досвідом психолого-педагогічної культури, а саме: по-перше, психолого-педагогічні знання про об’єкт освіти та способи організації, здійснення та оцінювання результатів професійної діяльності; по-друге, оволодіння системою загальних, міжциклових і фахового-інтегрованих умінь і навичок, наявність яких забезпечує ефективність багатофункціональної педагогічної діяльності вчителя;

· вироблення здатності творчо застосовувати сучасні наукові досягнення в галузі педагогіки, психології, методики, технології у практичній навчально-виховній роботі та

· вміннями проектувати нові й використовувати відомі технології навчання, виховання й розвитку особистості школяра;

· по-третє, присвоєння досвіду ціннісного ставлення до предмета професійної діяльності, так необхідного для гуманного надання йому освітніх послуг, задоволення його потреб в освіті.

І тому загальна стратегія сучасної системи вищої освіти вимагає підготовки саме фахівців-професіоналів.

Лише такий вчитель може виконати ті завдання, які стоять перед сучасною школою.

Школа нового покоління повинна:

· навчити дитину вчитися, надати їй можливість здійснювати самостійний пошук і досягти прогресу в індивідуально обраному напрямку;

· розвивати інтелектуальні здібності дитини: її мовлення, мислення, пам'ять, увагу, уяву;

· забезпечити дітям можливість набувати навчальних, артистичних, етичних і практичних навичок для успішної майбутньої діяльності в демократичному суспільстві;

· допомогти учням реалізувати свій творчий потенціал;

· забезпечити школярам максимально широку освіту, допомогти їм знайти коло власних інтересів;

· виховати людей, котрі вчитимуться все життя.

! Досягнення мети сучасної освіти пов’язане з особистісним потенціалом викладача, його загальною та професійною культурою, без яких неможливе розв’язання наявних проблем навчання та виховання відповідно до нових освітніх парадигм.

Сучасному вчителю необхідні гнучкість і нестандартність мислення, вміння адаптуватися до швидких змін умов життя. А це можливо лише за умови високого рівня професійної компетентності, наявності розвинених професійних здібностей. Ця проблема зафіксована в державній національній програмі «Освіта», де наголошується, що один із головних шляхів реформування освіти полягає в необхідності «підготовки нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їхнього професійного та загальнокультурного рівня.

У системі професійної підготовки вчителя важливим є процес формування професійної культури й компетентності. Професійно-педагогічна компетентність – сукупність умінь педагога особливим чином структурувати наукове та практичне знання з метою найкращого розв’язання педагогічних завдань.

Лише вчитель, який має високий рівень педагогічної культури, спеціальні знання та вміння з методик викладання предметів початкової ланки освіти зможе реалізувати завдання Державного стандарту початкової школи, зокрема освітньої галузі «Суспільствознавство», забезпечити державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

«Основною метою освітньої галузі «Суспільствознавство», яка реалізується через предмет «Я у світі», є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій, різних думок.

Завдання вчителя виховувати гуманну, соціально активну особистість, яка усвідомлює свою належність до етносоціального та соціально-культурного середовища, здатну розуміти значення життя як найвищої цінності.

Вчитель має допомогти учневі оволодіти способами діяльності та моделями поведінки, які відповідають загальноприйнятим нормам моралі та права, формувати основи споживчої культури, вміння самостійно приймати рішення щодо власної поведінки» (Державний стандарт початкової загальної освіти).

Висновок.! Ці завдання зможуть розв’язати лише вчителі – професіонали.

Отже, навчальна дисципліна покликана допомогти студентам засвоїти основні категорії методики викладання освітньої галузі «Суспільствознавство», форми та методи організації навчального процесу з предмета «Я у світі», шляхи підвищення якості педагогічного процесу з означеного курсу.

Читайте також:

1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
2. II. Мета вивчення курсу.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
5. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
6. IV. Вивчення нового матеріалу.
7. IV. Вивчення нового матеріалу.
8. IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
9. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
10. V. Вивчення нового матеріалу.
11. А) Теоретичне обґрунтування педагогіки
12. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.

Переглядів: 1702