Приймання солоних рибних товарів за кількістю й якістю

Солоні рибні товари приймають у такі строки: за кількістю не пізніше 24 год, за якістю - не пізніше 48 год (з часу надходження автотранспорту, вагона, вагонної секції, судна).

Солоні рибні товари, упаковані однаковою (стандартною) масою нетто для кожної транспортної одиниці тари з продукцією (у тому числі в споживчій тарі), приймають за кількістю, визначеннням кількості одиниць тари і масою нетто, зазначеною на маркуванні. З метою перевірки маси нетто з різних місць партії відбирають таку кількість непошкодженої і повновагової траснпортної тари з продукцією, як і при визначенні якості продукції. Масу нетто встановлюють зважуванням викладеного з тари продукту. Результат зважування поширюють на всю партію. Товароодержувачу надається право зважувати до 100 % транспортної і споживчої тари з продукцією в партії. В разі виявлення в партії неповновагової, у тому числі пошкодженої транспортної або споживчої тари з продукцією, вдаються до суцільної перевірки їхньої маси окремо від повновагових. Для встановлення загальної маси нетто партії солоних рибних товарів результати зважування враховують окремо.

Для визначення маси нетто продукції в споживчій тарі від відібраної кількості транспортної тари з продукцією відбирають три одиниці непошкодженої споживчої тари з продуктом. Масу нетто визначають поштучним зважуванням продукції у споживчій тарі з подальшим відніманням маси споживчої тари (пакета, коробки). При розбіжностях у прийманні продукції, упакованої у споживчу тару, з відібраної кількості транспортної тари відбирають і зважують поштучно не менш як 10 одиниць непошкодженої споживчої тари з продукцією, але не більш як 0,03% загальної кількості їх у партії. Відхилення маси нетто продукції у споживчій тарі повинно бути в межах допустимих норм (±3 % в тарі з граничною масою 0,5 кг включно і ±2 % в тарі з граничною масою від 0,5 кг до 1,0 кг).

Масу нетто солоних рибних товарів, упакованих в однакову (стандартну) тару з тузлуком, визначають після відокремлення тузлуку або заливки, кристалів солі, прянощів, збитої луски. Якщо солоні рибні товари зберігали при температурі нижче від 0^оС, то перед відокремленням тузлуку для продукції створюють такі умови, щоб довести температуру тузлуку від 0^оС до 10^оС. Масу нетто визначають зважуванням продукту, викладеного з бочок в кошики або інші місткості, що забезпечують вільне стікання тузлуку. Викладений продукт очищають від кристалів солі, прянощів та збитої луски промиванням тузлуком, яким був залитий продукт, і залишають на 30 хв для стікання тузлуку. Потім продукт зважують і від загальної маси віднімають масу тари.

Масу нетто розібраної солоної риби визначають безпосередньо зважуванням продукту, викладеного з бочок, після видалення з поверхні риби, черевної порожнини та розрізів тузлуку, кристалів солі, прянощів, збитої луски тощо. З метою повного видалення тузлуку з черевної порожнини і розрізів рибу укладають похило спинками догори і розкривають черевну частину.

Результати зважування поширюють на всі повновагові одиниці тари в партії.

Тузлук зливають у чистий посуд і використовують для заливання продукції після зважування її. Зважену солону рибу укладають у бочку, у якій визначали масу нетто продукції, і заливають тим же тузлуком.

За кількістю солоні рибні товари, упаковані неоднаковою (нестандартною) масою нетто для кожної транспортної тари з продукцією (у тому числі в споживчу тару), приймають зважуванням усієї партії і відніманням від фактичної маси брутто маси тари, зазначеної на маркуванні. Для перевірки маси тари від партії від-бирають 1%, але не менше від трьох одиниць транспортної тари з продуктом. Після вивільнення від продукту тару зважують і за добутими результатами визначають масу тари для всієї партії.

Якість солоних рибних товарів визначають подібно до якості риби холодильної обробки. Це стосується в основному посвідчення про якість продукції, понять однорідності партії продукції, обсягу вибірки (кількості транспортної тари з продукцією), маси об’єднаної і середньої проб.

При визначенні якості солоних рибних товарів враховують зовнішній вигляд, консистенцію, смак і запах, якість розбирання риби, масову частку солі.

За зовнішнім виглядом солоні рибні товари повинні бути чистими, без механічних пошкоджень, з характерним забарвленням для певного виду риби, без потемніння та пожовтіння; консистенція - від ніжної і соковитої в слабкосолоній рибі до щільної в міцносолоній; смак і запах властиві певному виду риби (у рибі пряного засолу з ароматом і смаком прянощів, без переважання запаху окремих прянощів); розбирання риби правильне, згідно з вимогами стандартів.

У солоних рибних товарах допускається наявність потемнілої поверхні із слабким жовтуватим відтінком, який не проник у товщу м’яса. Ступінь цього показника впливає на товарний сорт риби. У рибах може бути збита луска. Кількість збитої луски не нормують у солоних рибах 2-го сорту, а також у деяких рибах, які не поділяють на товарні сорти (наприклад, сардинах пряного засолу).

У деяких солоних видах риб допускається підшкірне пожовтіння, не пов’язане з окисленням жиру (серіола, масляна риба, луфар, риба-шабля, сайра, пеламіда та ін.). У нототенієвих можуть мати місце незначні крововиливи, у ставриди - почервоніння поверхні. З механічних пошкоджень у солоних рибних товарах допускають незначні зриви шкіри, проколи, порізи, пошкодження зябрових кришок і голов, наявність тріснутого черевця, але без випадання нутрощів. У солоних рибах океанічного промислу допуски механічних пошкоджень дещо вищі, ніж для риб внутрішніх водойм. Пошкодження рила в сайри не є дефектом. У солоних соленедозріваючих і деяких соледозріваючих рибах допускається слабко-виражений мулистий запах, а в деяких океанічних - властивий йодистий запах і кислуватий присмак.

У солоних рибних товарах, які не поділяють на товарні сорти, і в рибах 1-го товарного сорту допускається злегка ослабла консистенція; в рибах 2-го сорту допускається слабкий кислуватий запах в зябрах (в соленедозріваючих риб), слабкий запах окисленого жиру на поверхні, незначне підшкірне пожовтіння (окислення жиру), яке не проникло в товщу м’яса.

У м’ясі солоних рибних товарів нормують деякі фізико-хімічні показники: масову частку солі, жиру, оцтової кислоти.

Масову частку солі нормують в усіх групах солоних рибних товарів. Вміст солі у цих товарах становить від 3 до 14 % і більше. Це залежить від рецептури за-солювальної суміші (засіл простий, пряний, маринований), від групи солоності риби (слабко-, середньо-, міцносолона), а також від товарного сорту. Масова частка солі в рибах простого засолу на 1-2 % більша, ніж у рибах пряного і маринованого засолу. У риб 2-го товарного сорту допускається вміст солі на 1-2 % більше, ніж у 1-му сорті. У м’ясі оселедців атлантичних, тихоокеанських і дунайських жирних повинно бути не менш як 12 % жиру. Стільки ж жиру повинна мати скумбрія курильська пряного засолу. У м’ясі кети сьомгового засолу має бути не менш як 9 % жиру. Вміст оцтової кислоти у маринованих рибних товарах згідно з вимогами стандартів перебуває в межах 0,8-1,2 %.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація та асортимент солоних рибних товарів	\|	Дефекти солоних рибних товарів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.