Методи формування мовленнєвих навичок розповідати (за Л. Калимковою, Н. Харченко)

	Пояснювально-ілюстративні	Читання художніх творів, власні розповіді вихователя, демонстрація сюжетних картин.
	Репродуктивні	Переказ, мовні вправи за зразком.
	Частково пошукові (евристичні)	Бесіди, конструктивні вправи, структурно-логічна схема сюжетної розповіді.
	Проблемні	Проблемні мовленнєві ситуації.
	Дослідницькі (творчі)	Дидактичні мовленнєві ігри, самостійна побудова монологу.

Види занять з навчання розповідання

Навчання монологічному мовленню відбувається переважно на мовленнєвих заняттях, метою яких є навчання різних типів розповіді. У сучасній методиці є кілька класифікацій таких занять: за характерам мовленнєвих дій — заняття зі складання реальних та творчих розповідей; за використанням наочності — складання розповіді на наочній та словесній основі; за домінуючим психічним процесом, що бере участь у створенні розповіді — розповідання на основі наочного сприймання, розповідання по пам´яті та розповідання на основі дії уяви.

До занять з розповідання на основі сприймання наочності — їх починають впроваджувати вже в молодшому дошкільному віці - належать 5 основних видів:

- Складання описової розповіді за картиною (предметом, іграшкою).

- Складання сюжетної розповіді за картиною.

- Порівняльний опис двох іграшок (предметів, картин).

- Складання сюжетної розповіді за серією картин.

- Складання описової розповіді за змістом пейзажної картини.

Перші два види занять можна проводити вже в молодшій групі,третій — починають використовувати із середнього дошкільного віку, адже складання цього виду розповіді вимагає вміння порівнювати предмети між собою. Останні види занять — досить складні, тому доречно використовувати їх у старшому дошкільному віці.

Навчання розповідання по пам´яті відбувається на таких заняттях:

- Переказ літературних творів.

- Складання розповіді з особистого чи колективного досвіду.

- Колективне складання розповіді з досвіду (складання листа).

- Складання розповіді-опису предмета (картинки, іграшки) по пам´яті.

Ураховуючи, що складання розповідей по пам´яті належить до складніших видів занять, вимагає певних мовленнєвих умінь, спирається на достатній рівень розвитку багатьох психічних процесів (сприймання, пам´яті, репродуктивної уяви), другу групу занять доречно використовувати, починаючи з середнього дошкільного віку.

А останні два види занять доступні лише старшим дошкільникам.

Навчання творчого розповідання на основі до уяви передбачає 5 видів занять, що поступово ускладнюють процес:

- Складання творчої розповіді за поданим початком (закінченням).

- Складання творчої розповіді (казки) за опорними словами.

- Складання казкової історії (творчої розповіді) за поданим планом.

- Складання творчої розповіді на запропоновану педагогом тему.

- Складання сценарію на основі короткого літературного тексту.

Висновок: отже, на відміну від традиційного в дошкільній лінгводидактиці твердження про неможливість навчати творчого розповідання раніше від старшого дошкільного віку, вважаємо доцільним впроваджувати цей вид розповідання, починаючи вже з молодшого дошкільного віку. Результати досліджень А.Г.Рузської та Л.Г.Шадріної, присвячених розвитку зв´язного мовлення молодших дошкільників, теж підтверджують оптимальність саме цього періоду як початкового для навчання.

- Охарактеризуйте методи розвитку зв’язного монологічного мовлення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи навчання дітей монологічного мовлення (за А.М. Богуш)	\|	Розвиток монологічного мовлення дошкільників згідно програмам

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.