Практичне завдання №4

Товариство “У.” звернулося до господарського суду з позовом до Товариства “В.” про встановлення заборони відповідачеві на використання об’єкта інтелектуальної власності шляхом використання автозаправної станції для відпуску паливно-мастильних матеріалів шляхом блокування (опечатування) технологічних колодязів.

Судом у справі встановлено:

- за договором про передачу виключних прав на промисловий зразок (автозаправної станції для відпуску паливно-мастильних матеріалів шляхом блокування (опечатування) технологічних колодязів), укладеним Комерційною фірмою (правоволодільцем) та Товариством “У.” (правонаступником) та зареєстрованим у Державному департаменті інтелектуальної власності України, позивачеві було передано всі права, що випливають з патенту України на цей промисловий зразок;

- об’єктом названого патенту є технічне рішення щодо побудови блочної автозаправної станції; датою подання заявки на одержання патенту є 27.08.2011;

- на підставі договору оренди Товариство “В.” орендує спірну автозаправну станцію у власника цієї станції - Товариства “С.”.

Відповідач заперечуючи позовні вимоги посилається на те, що оскільки даний спір виник у зв’язку з ймовірним використанням запатентованого технічного рішення у спорудженні спірної автозаправної станції до моменту набуття позивачем майнових прав на зазначений об’єкт інтелектуальної власності, відповідач як орендар цієї станції не може вважатися особою, що використовує спірний промисловий зразок.

Яке рішення повинен прийняти суд? Поняття та зміст права на використання промислового зразк?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Практичне завдання №3	\|	МОДУЛЬ №2

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.