Поділ кола на чотири рівні частини (рис. 37, а). Два взаємно перпендикулярних діаметри ділять коло на чотири рівні частини. Сполучаючи точки поділу, отримують вписаний квадрат.
Поділ кола на вісім рівних частин(рис. 37, б).Дуги між точками А і С, В і С ділять навпіл за допомогою циркуля або транспортира. Точки поділу сполучають з центром кола і продовжують прямі до перетинку з протилежною половиною кола. Сполучаючи точки поділу, отримують правильний вписаний восьмикутник.
Поділ кола на три рівні частини (рис. 37, в). З точки D кінця вертикального діаметра, як із центра, радіусом кола проводять дугу, що перетинає коло в точках М і N. Сполучаючи точки M, N та С, отримують правильний вписаний трикутник.
Поділ кола на шість рівних частин (рис. 37, г). З кінців А і В горизонтального діаметра радіусом кола проводять дуги, що перетинають коло в точках 1, 2, 3 і 4. Сполучаючи точки поділу між собою і з А і В, отримують правильний вписаний шестикутник.
Рисунок 37. Поділ відрізка на рівні частини.
Поділ кола на сім рівних частин (рис. 37, е). Розділивши коло на три рівні частини, отримують хорду MN — сторону правильного вписаного трикутника. Половина цієї хорди із достатнім наближенням дорівнює стороні вписаного семикутника.
Поділ кола на п’ять та десять рівних частин (рис. 37, ж, з). Радіус кола ОВ ділять на дві рівні частини і, приймаючи точку О1 за центр, проводять дугу радіусом, рівним відрізку О1С. Ця дуга перетинає горизонтальний діаметр кола в точці Е. Відрізок ЕС дає величину сторони правильного вписаного п'ятикутника, а відрізок ЕО приблизно дорівнює стороні вписаного десятикутника. На рис. 37, з зображені половини вписаного п’ятикутника і десятикутника.