• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лабораторна робота № 11

Функції з параметрами

Мета роботи

Дослідити роботу операторів функцій з параметрами мови програмування С++ , знати призначення, форму запису та особливості застосування функцій з параметрами. Засвоїти методику складання та налагодження програм із використанням функцій з параметрами на ПЕОМ.

Постановка завдання

Скласти схему алгоритму, таблицю символічних імен та програму мовою С++ відповідно до заданого варіанту. Налагодити та розв’язати задачу на ПЕОМ.

Теоретичні відомості

У мові С++ аргументи функції можуть передаватися за значенням, тобто функція, що викликається, отримує свою тимчасову копію кожного аргументу, а не його адресу. Це означає, що функція не може змінити значення змінної у програмі, яка викликала цю функцію. Однак це легко зробити, якщо передавати у функцію не змінні, а їх адреси. Наприклад:

void swap(int *a, int *b)

{

int tmp = *a;

*a = *b;

*b = tmp;

}

Виклик з програми функції swap(&b, &c) (тут підпрограмі передаються адреси змінних b і с) призведе до того, що значення змінних b і c поміняються місцями.

Коли як аргумент функції використовується ім’я масиву, то передається лише адреса початку масиву, а самі елементи не копіюються. Функція може змінювати елементи масиву, зсуваючись (індексуванням) від його початку.

Функції можна передати масив у вигляді параметра. Тут можливі три варіанти:

1. Параметр задається як масив (наприклад: int m[100];).

2. Параметр задається як масив без зазначення його розмірності (наприклад: int m[];).

3. Параметр задається як покажчик (наприклад: int *m;). Цей варіант використовується найчастіше.

Незалежно від вибраного варіанта викликуваної функції передається покажчик на початок масиву. Самі ж елементи масиву не копіюються.

Програма роботи

3.1. Записати запропанований викладачем варіант завдання з п. 5.

Ознайомитись з рекомендованою літературою та конспектом лекцій.

3.2. Програмування задачі:

– скласти таблицю символічних імен;

– скласти схему алгоритму або псевдокод (за вказіквою викладача);

– скласти програму розв’язання задачі мовою С++.

3.3. Розв’язання задачі на ПЕОМ.

На ПЕОМ набрати, відлагодити та розв’язати складену програму.

3.4. Оформлення звіту.

Звіт повинен містити:

– номер лабораторної роботи та її назву;

– умову задачі та дані свого варіанта;

– таблицю символічних імен;

– схему алгоритму (або псевдокод);

– лістинг (або рукопис) програми;

– результати розрахунку задачі;

– висновки.

Читайте також:

1. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
2. IV. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.
3. IV. Практична робота.
4. VI. Домашня робота.
5. VI. Практична робота .
6. VI. Практична робота .
7. VI. Практична робота.
8. VI. Практична робота.
9. VI. Практична робота.
10. VI. Практична робота.
11. VI. Практична робота.
12. VI. Практична робота.

Переглядів: 377