Методичні рекомендації до семінарського заняття

При підготовці до першого запитання необхідно звернути увагу на те, що ранні форми культури на українських землях виникають в епоху первісного суспільства. Так, у мустьєрську епоху (середній палеоліт) почали закладатися першооснови духовного світу людини, зароджуються релігійні уявлення та вірування, елементи образотворчого мистецтва. Детальніше слід зупинитися на перетвореннях у духовному світі людини, що відбуваються в епоху пізнього палеоліту, коли на зміну первісному стаду прийшла родова община. Саме в цей час первісна людина формує першооснови власної релігійної свідомості: тотемізм, анімізм, фетишизм, магію. Про значний вплив жінки в суспільному житті свідчить поява стилізованих жіночих статуеток, т. зв. «палеолітичних Венер». Також варто звернути увагу на зміни в житті людини, які відбулися в епоху мезоліту та неоліту. Зокрема, слід зупинитися на явищі «неолітичної революції», що знаменувала перехід від традиційного присвоюючого господарства (мисливство, збиральництво, рибальство) до відтворюючого (землеробство і скотарство). В епоху неоліту набувають дальшого розвитку релігійні уявлення, активно розвивається образотворче мистецтво (зображення на плитах Кам’яної Могили поблизу Мелітополя).

На деальніший розгляд заслуговує питання про місце трипільської культури в історії України. При цьому варто не лише згадати про історію появи культури, навести версії походження трипільців, коротко охарактеризувати риси їхнього побуту, але й зупинитися на власне духовній сфері існування трипільців, зокрема проаналізувати керамічні вироби та антропоморфні статуетки.

Друге питання вимагає детальнішого ознайомлення з рисами культури перших кочових народів раннього залізного віку на українських землях. Відтворивши знання з курсу історії України, студенти мають довести, що основою господарства кіммерійців, скіфів і сарматів було кочове скотарство, а сферою діяльності – війна. Відповідно матеріальна культура цих племен являла собою, в першу чергу, озброєння і спорядження бойового коня, головною зброєю був далекобійний лук зі стрілами, мечі. Мистецтво кочових племен мало прикладний характер, адже орнаменти прикрашали зброю, посуд. На детальніший розгляд заслуговує скіфська культура. На думку професора Омеляна Пріцака, українці успадкували від скіфів деякі елементи одягу (білу сорочку, чоботи, гостроверху козацьку шапку), окремі деталі озброєння (сагайдак, пернач), запозичили окремі слова (собака, топір). Слід зупинитися на явищі скіфського «звіриного стилю» на прикладі скіфського курганного золота (золота пектораль, золота фігура оленя з кургану Куль-Оба в Криму). Про зв’язок скіфської культури з грецькою свідчать запозичення кочівниками грецьких богів та активні торговельні відносини. За поширеною версією, скіфське золото виготовлялося саме греками на замовлення кочівників. Насамкінець варто проаналізувати особливості скіфських звичаїв і традицій, пов’язаних з ушануванням бога війни Ареса.

Культуру міст-держав Північного Причорномор’я варто показати у взаємозв’язку з культурою материкової Греції. Наприклад, в Ольвії, Херсонесі, Фанагорії діяли гімназії, де займалися фізичними вправами і освітою молоді. Про масову письменність греків свідчать численні графіті на посуді, приватні листи, вирізьблені на свинцевих пластинах. Вартими уваги є такі науковці, як херсонеський історик Сіріск, географ Діонісій Ольвіанський, боспорські філософи Смікр та Дифіл. Безперечно, слід згадати культ спорту, яким займалися навіть державні діячі, любов до театрального мистецтва, музики, літератури, розгалужену релігійну картину світу. Досконалого характеру набули храмова архітектура, скульптура, вазопис. Особливості розвитку грецької культури на українських землях можна детальніше прослідкувати на прикладі одного з полісів (наприклад, Ольвіїї, Херсонесу, Тіри).

У третьому питанні слід детальніше зупинитися на рисах матеріальної культури східнослов’янського населення України, зокрема, на прикладі зарубинецької культури. Так, житла будувалися біля річки з дерев, обмазувалися глиною, біля жител споруджувалися ями-погреби. Носії зарубинецької культури були осілими землеробами, хоча займалися також і скотарством. З ремесел були розвинені гончарство, прядіння, ткацтво. Натомість представники черняхівської культури більше уваги приділяли ковальству й чорній металургії. На окремий розгляд заслуговує слов’янська міфологія. Для світогляду слов’ян був характерний антропотеокосмізм – нероздільність сфер людського, божественного і природного, розуміння світу як ніким не створеного, світу – як вічно живого вогню, який розмірено згасає і розмірено загоряється. В контексті цього питання варто провести паралелі з неязичницькими традиціями у світі та Україні, зокрема згадати РУН-віру та погляди Л. Силенка.

Проблемні запитання

· Назвіть відомі Вам теорії походження трипільської культури.

· Проаналізуйте характерні особливості скіфської культури, визначте спільні риси з культурою кіммерійців та греків Північного Причорномор’я.

· Що спільного і що відмінного було в культурі племен раннього залізного віку? Чому кіммерійці, скіфи і сармати якісно вирізняються з решти племен і культур, що населяли в цей час територію України?

· Прослідкуйте спільне і відмінне у розвитку культури грецьких-міст держав Північного Причорномор’я і материкової Греції.

· Визначте, звідки бере свій початок писемний період української історії.

· Порівняйте язичництво стародавніх греків і ранніх слов’ян.

· З’ясуйте елементи язичницької культури в сучасній українській.

· Що таке антропотеокосмізм?

· В чому проявляється дуалізм українського характеру?

· Що належить до української національної символіки? Звідки вона веде свій початок?

Ключові терміни та поняття:автохтон, анімізм, антропотеокосмізм, археологія, ідол, капище, культура, магія, міф, політеїзм, протомісто, русалка, тотемізм, фетишизм, цивілізація, язичництво.

Тема 2. Культура Київської Русі і Галицько-Волинської держави

Лекція

1. Візантійська і західноєвропейська культури та їхній вплив на формування культури Київської Русі.

2. Запровадження християнства на Русі: позитивні й негативні наслідки.

Семінарське заняття

1. Культура дохристиянської Русі. Виникнення слов’янської писемності:

· черти і рези;

· київські графіті та новгодські берестяні грамоти;

· кирилиця. Культурно-просвітницька діяльність Кирила та Мефодія.

2. Освіта і наука на Русі.

3. Літературні пам’ятки Київської Русі і Галицько-Волинського князівства. Вплив фольклорної традиції.

4. Архітектура, скульптура, живопис. Ювелірне і музичне мистецтво. Визначні пам’ятки культури Київської Русі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 5. Західноєвропейська культура в ХІХ ст. та Україна	\|	Реферати

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.