Проблема розміру системи. Переваги та недоліки модельного обмеження великих систем.
Проекцій сил
,
Суттєвим обмеження при описі систем з великою кількістю частинок є скінчений розмір системи. Під великими розуміють системи, які містять мільйони частинок (наприклад системи на атомному рівні). У великих системах обчислення характеристик важливе для термодинамічної границі, коли кількість частинок прямує до нескінченності. Проте комп’ютерні експерименти дозволяють моделювати системи малого розміру порівняно з термодинамічною границею, тому стають можливими ефекти скінченності розмірів системи. Для їх зменшення використовуються граничні умови, що, зрозуміло, змінює ряд властивостей системи.
Однак, скінченність розмірів системи має і позитивні моменти, оскільки вона дозволяє обчислювати флуктуації термодинамічних параметрів (вони помітні саме для малих систем).
Варто відмітити, що не завжди кількість описаних ступенів вільності обмежує доступний об’єм пам’яті. Адже для кожного ступеню вільності використовується чисельний алгоритм, тому іноді час проведення комп’ютерного експерименту для надто великих систем стає недосяжним (місяці і роки роботи програми). У такому випадку теж варто обмежувати систему, використовуючи граничні умови.