Міжнародні групи громадськості та їх особливості.

Культурні відмінності: критерії, зміст та значення для PR.

Починаючи з 1980-х pp. використання науки і мистецтва PR набуло у світі особливого поширення. Діставши спочатку великого поширення у США, потім у країнах Західної Європи, система Р^ почала швидко проникати в інші регіони. У більшості розвинутих країн світу сьогодні можна зустріти високодосвідчених фахівців цієї професії. Почала зростати кількість членів професійних організацій на зразок Міжнародної асоціації PR, Європейської конфедерації PR, національних асоціацій PR; посилюється значення їх діяльності.

У різних країнах світу набуває поширення систематизоване опанування теорією та практикою PR. Дедалі більшого значення надають PR підприємницькі організації та їх керівники. У структурах організацій створюються окремі PR-підрозділи, яким доручається розв'язання проблем стратегічного менеджменту. PR-фахівці дедалі ширше залучаються до питань міжнародного маркетингу та вироблення корпоративної стратегії.

Одночасно починають розуміти велике значення PR і державні органи, окремі міністерства та відомства, зокрема ті, що відповідають за експортні операції, розвиток економіки, туризм тощо. Наприклад, Рада Північної Ірландії з питань розвитку промисловості свого часу дійшла висновку, що поширювана через ЗМІ інформація негативного змісту про Ірландію викликає у громадськості нездоровий інтерес. У відповідь на це була організована масштабна PR-кампанія з метою протидії створюваному негативному іміджу країни та подання її в такий спосіб, щоб зацікавити потенційних інвесторів провідних країн Європи. PR-кампанія виявилася доволі ефективною та дала бажані результати. Так само й інші країни, індустрія туризму яких потерпала від природних катаклізмів, ураганів, забруднення довкілля внаслідок аварій або стихійних лих, почали дбати про поширення власних повідомлень міжнародним туристичним організаціям, про виправлення та нормалізацію становища.

У 1990-х pp. на передній план у сфері PR вийшло питання управління кризами з усіма його складниками. Слід також зазначити, що протягом останніх десятиліть найбільшого розвитку набула міжнародна PR-активність багатьох корпорацій. Американські та західноєвропейські фірми почали проявляти інтерес до тих регіонів світу, про які в минулому навіть не думали, а саме до країн Східної Європи, пострадянських держав і континентального Китаю. Вони почали купувати тут нерухомість, активізувати зв'язки з державними установами, їхніми працівниками та населенням у цілому, надавати кредити, проникати на місцеві біржі та розвивати послуги з фінансових PR.

Під впливом такого розвитку подій різко зросли вимоги до PR фахівців. Керівників корпорацій більше не задовольняють PR-послуги суто комунікаційного змісту, журналістська робота як основний засіб виконання міжнародних PR-програм. Тепер у багатьох країнах PR набувають нового статусу, коли поради PR-консультантів стають прийнятними і корисними для юристів, банкірів, спеціалістів з питань злиття капіталів, державних посадовців, маркетологів та багатьох інших.

Отже, за обставин прискорення та поглиблення процесів глобалізації, формування єдиного світового простору на зразок «глобального села» для міжнародних PR необхідний новий підхід до принципів розбудови сфери зв'язків з громадськістю та її кадрового забезпечення. Принаймні можна виокремити п'ять директивних напрямів підготовки фахівців:

• Визнання важливості культури у формуванні людського життя та розуміння її впливу на індивідуальну та організаційну поведінку. Культурний вимір людських взаємовідносин часто залишається глибоко прихованим елементом. Культура формує нас так витончено, що ми навіть цього не усвідомлюємо. Мова, звички, соціальні ролі ще з дитинства формують особистісні риси людини, її систему цінностей. Це особливо важливо для розуміння міжнародних PR та підготовки спеціалістів цієї сфери. По-перше, професіонал має глибоко зрозуміти основи власної культури для того, щоб оцінити культуру інших та їх відмінності. По-друге, він має виробити в собі толерантність та повагу до інших культур через дружбу з представниками інших народів. Важливим інструментом для розуміння явища мультикультурності є знання інших мов. Тут варто пам'ятати вислів: «Продавати можна будь-якою мовою, але купують люди своєю».

• Зробити стратегію міжнародних PR невід'ємною складовою організації та її цілей.

• Розробляти таку стратегію міжнародних PR, яка враховує місцеві умови і здатна адаптуватися до глобального ринку.

• Розробляючи стратегію міжнародних PR, зосереджувати увагу на ключових групах міжнародної громадськості.

• Використовувати стратегічне партнерство з тими, хто має різноманітний культурний досвід у розвитку та реалізації стратега міжнародних PR.

Для осіб або компаній, що працюють за кордоном, необхідним є розуміння особливостей місцевої культури та вміння дотримуватися тутешніх традицій.

У країнах Середнього Сходу, наприклад, місце здійснення покупок швидше залежить від особистих зв'язків, ніж від цін. Цього часто не можуть збагнути західні бізнесмени. Однак, коли маєш справу з бедуїнами, товариські стосунки і довіра мають більше значення, ніж звичні ринкові правила купівлі-продажу.

Японія може викликати розчарування, оскільки процес ухвалення ділового рішення тут, як правило, є функцією комітетів, а не персональною дією керівника. Це означає, що владнання будь-якої справи забирає багато часу і передбачає залучення великого кола людей. Проте зв'язки керівництва з працюючим персоналом у Японії набагато простіші, ніж на Заході, оскільки лояльність працівників до своєї компанії тут набагато вища.

Однак такий стан речей поступово змінюється. Японські службовці починають переходити на інші місця роботи, що колись було надзвичайно рідкісним явищем. Раніше вважалося, що японський працівник із самого початку своєї трудової діяльності пов'язує свою долю лише з однією компанією. Коли японці знайомляться один з одним, вони традиційно спочатку кажуть назву своєї компанії, а потім називають своє ім'я.

Останнім часом деякі західні компанії починають запозичувати японський підхід до стилю менеджменту і більш ефективно використовувати працю своїх робітників, об'єднуючи їх в окремі групи, на зразок гуртків якості, у той час як робота на конвеєрі залишається основою загального процесу планування виробництва.

У Японії зв'язки з робітниками і службовцями традиційно залишаються важливою сферою PR. Порівняно з тарифікацією заробітної плати тут більш важливим є те, що японці називають «ва» (гармонія). Якщо стан гармонії порушується, усі виробничі стосунки можуть розвалитися. Гармонія може зникнути, коли на роботу беруть не ту людину. Гармонія також втрачається у випадку, якщо керівником фірми стає «гайджін» (іноземець), який не розуміє важливості стосунків між місцевими працівниками.

Ведення справ у мультикультурних суспільствах потребує спеціальних знань.

Наприклад, важко працювати в Малайзії, якщо не розумієш прагнення владних структур забезпечити більшу участь місцевих громадян в управлінні справами компаній та підвищити роль етнічних малайців, яких називають бумапутрас (синами землі). Навіть незважаючи на те, що прагнення державних органів збільшити іноземні інвестиції в економіку країни істотно скоротило зовнішні прояви ксенофобії, неприязне ставлення до іноземців продовжує приховано існувати. Цю обставину має брати до уваги кожний іноземний підприємець, який встановлює зв'язки з громадськістю згаданої країни.

Такого ґатунку проблеми існують не тільки на Сході. Численні складнощі у сфері PR виникають у Бельгії, де продовжується конфлікт між франкомовними (валлонці) та тими, що розмовляють данською мовою (фламандці), частинами населення. Іноземним підприємцям у разі необхідності надсилання запрошення до місцевих громадян взяти участь у тих чи інших офіційних заходах рекомендується писати їх французькою або фламандською мовами. У тих випадках, коли важко встановити, хто із запрошуваних є валлонець або фламандець, запрошення краще писати англійською мовою, щоб не потрапити у незручне становище.

Зростає постійна увага до нових незалежних пострадянських держав, що відкриває нові можливості для розвитку сфери PR. У Росії, наприклад, перший офіс західної PR-фірми був відкритий ще в 1989 р. у Москві. Спочатку його очолював західний фахівець, що працював тут на постійній основі.

В Україні офіс відомої PR-компанії «Burson-Marsteller» був створений у 1993 р. у Києві. Як свідчать західні PR-фахівці, за цей час тут відбулися разючі зміни:

D) Пішли у минуле часи, коли західні піармени, яких запрошували виступати перед місцевою громадою, були зобов'язані заздалегідь подавати текст промови місцевим організаторам подій, щоб у ній «не дай Боже» не було суперечностей з наявними політичними догмами.

E) Набагато простішими стають зв'язки з пресою.

F) Серед українських підприємців зростає особливий інтерес до західного стилю просування своїх товарів на західних ринках.

G) Помітним є прагнення урядових кіл України створювати пабліситі для державних діячів (президента, прем'єр-міністра тощо) серед різних цільових груп зарубіжної громадськості.

Однак для західних партнерів у нових незалежних державах усе ще залишається багато PR-проблем. Це, як правило, багатонаціональні та мультикультурні країни, що кожного разу потрібно брати до уваги. Навіть за всіх найліпших бажань ситуація у країнах перехідного типу змінюється повільно, і це накладає свій відбиток на сферу зв'язків з різними групами місцевої громадськості. Важливим для західних партнерів стає дослідження змін, що відбуваються в суспільстві, громадській думці, в ціннісних орієнтаціях та установках людей. Це стає особливо необхідним, коли західні фірми планують розширити свій бізнес та зробити нові інвестиції.

Отже, зростає потреба у фахівцях із питань PR, насамперед серед місцевих фахівців, які здатні не тільки надати інформацію для ухвалення стратегічних рішень, але й організувати масштабні PR- кампанії в інтересах західних партнерів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Національний, регіональний та глобальний рівні ділової культури.	\|	Повага до місцевих звичаїв

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.042 сек.