• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Практична робота №2

«Визначити раціональний порядок, технологію та термін відпрацювання дільниці тимчасово непрацюючого борту кар’єру під час його реконструкції»

Розконсервацію дільниці тимчасово непрацюючого борту кар’єру необхідно починати з питання її розкриття, а саме, забезпечення вантажно - транспортного зв’язку робочих горизонтів з пунктами призначення мінеральної сировини.

В роботі пропонується застосування найбільш поширеного способу - розкриття горизонтів запобіжної проходки з’їздних та розрізних навпіл траншей. Так, при розритті горизонту «-25м» необхідно з горизонту «-15м», пройти з’їздну навпіл траншею. Початковий фронт гірничих робіт на горизонті «-25м» забезпечується шляхом проходки розрізної навпіл траншеї.

В роботі необхідно вибрати спосіб проходки розкривних виробок. Пропонується застосування найбільш поширених способів, а саме: пряма механічна лопата тупиковим експлуатаційним забоєм з верхнім черканням на повний розріз з нижнім навантаженням в засоби автомобільного чи залізничного транспорту. Технологічна схема цього способу представлена на рис.2.1.

Рис.2.1. До визначення ширини з’їздної та розрізної траншеї.

Ширина траншеї за низом буде становити:

В₀=В+Ш_т.п.+с, м

Ширина першої заходки екскаватора:

А(1)=В₀-В_ф(1), м

За першими західками усіх горизонтів необхідно враховувати особливості технології гірничих робіт, а саме: стислість умов їх проведення. Відомі чотири технологічні схеми відпрацювання першої заходки:
1. Частка гірничої маси вибухом на скид переміщується в бік виробленого простору, а частка, яка залишилася, відпрацьовується екскаватором і розміщується під укіс нижнього уступу .
2. Відпрацювання першої заходки здійснюється прямою механічною лопатою , тупиковим експлуатаційним забоєм з верхнім черпанням на повний розріз та з нижнім навантаженням в засоби автомобільного транспорту.
3. Схема, аналогічна попередній, і відрізняється лише застосуванням залізничного транспорту .
4. Пряма механічна лопата, верхнім черканням та верхнім навантаженням в транспортні засоби, розташовані на крівлі уступу.

На практиці найбільш поширеними є перші три схеми. Їх особливості полягають в збільшенні витрат на розробку. За першою схемою здорожчення відбувається за рахунок переескавації гірничої маси, на другій і третій – за рахунок зниження продуктивності виймально- навантажувального та транспортного обладнання . Тому в розрахунках необхідно витрати на видобування гірничої маси з перших заходок збільшувати на 15 – 20% .

Рис.2.2. Паспорт робочої площадки при відпрацюванні другої та інших заходок.

Після відпрацювання першої заходки на горизонті створюються нормальні умови для відпрацювання другої заходки А₁(2) вибоєм з шириною робочої площадки В_min (рис.2.2).

Розкриття горизонту «-35м» стане можливим лише після горизонтального посування фронту гірничих робіт на горизонті «-25м» на відстань, яка забезпечить на ньому (після проходки розривних виробок на горизонті «-35м») мінімальну ширину робочої площадки (В_min). Розмір цього посування визначаємо наступним чином (рис.2.3.)

Рис.2.3. Схема до визначення гірничо-технологічних умов поглиблення гірничих робіт.

Від нижньої бровки гор. «-35м», відкладаємо відрізок (В₀) та відбудовуємо укіс уступу. Від точки перетину останнього з лінією гор. «-25м» відкладаємо відрізок (В_min), від кінця якого відбудовується укіс уступу гор. «-25м» його положення і буде визначати розмір необхідного горизонтального посування фронту гірничих робіт (відрізок 1-1’). Таким же чином визначаються умови поглиблення гірничих робіт на дільниці тимчасово непрацюючого борту кар’єру за всіма іншими горизонтами та необхідна кількість при цьому гірничотранспортного обладнання, організація роботи якого представляється у вигляді лінійного графіка (табл. 2.1).

Час відпрацювання об’ємів робіт на кожному з горизонтів визначається за формулою:

, діб,

де Г_м(і) – об’єм гірничої маси який необхідно відпрацювати на i–му горизонті, м³; Q_діб - добова експлуатаційна продуктивність екскаватора, м³/добу.

Практична робота № 3
«Економічно обґрунтувати раціональний варіант технології ВГР при реконструкції ділянки тимчасово непрацюючого борту кар’єру »

Метою цього завдання є надбання студентами вміння самостійно здійснювати самостійну оцінку варіантів технологічних рішень та обирати найбільш раціональний .

В якості критерію оцінки варіантів інженерних рішень обираються приведені витрати.

З_і=c_i+EK_i → min,

де c₁ – питомі експлуатаційні витрати за І-м варіантом розробки, грн/м³;

Е=0,15 – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних витрат; K_i – питомі капітальні витрати, за І-м варіантом розробки , грн./м³.

Якщо порівнювальні варіанти різняться обсягами витрат у часі за роками роботи кар’єру, то у цьому випадку в якості критерію оцінки необхідно застосовувати приведені витрати, як за ефективністю капітальних вкладень, так і за динамічністю їх вкладання.

,

де Е = 0,08 – нормативний коефіцієнт приведення різних за часом витрат до одного моменту оцінки (початку реконструкції); T – тривалість періоду реконструкції, роки.

Розмір порівняльної економічної ефективності визначається за формулою:

Э =V_р[(C₁-C₂)+E(K₁-K₂)],

де C₁, C₂ – питомі експлуатаційні витрати на відпрацювання гірничої маси відповідно до першого та другого варіантів , грн./м³; К₁, К₂ - питомі капітальні витрати на відпрацювання гірничої маси відповідно до першого і другого варіантів.

Практична робота № 4
«Встановити раціональний варіант відпрацювання кар’єрів

Читайте також:

1. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
2. II. Самостійна робота студентів.
3. III. Практична частина.
4. IV. ВИХОВНА РОБОТА В КЛАСІ
5. IV. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.
6. IV. Науково-дослідницька робота.
7. IV. Практична робота.
8. IV. Практична частина
9. IV. Робота над темою уроку
10. Qорганізаційне середовище, в якому виконується робота
11. V. Робота з підручником
12. V. Робота з підручником. с. 59-60

Переглядів: 534