ОБГРУНТУВАННЯ І ВИБІР ТЕХНОЛОГІЇ КОРМОПРИГОТУВАННЯ

У складі тваринницького підприємства повинні бути кормоприготувальні об'єкти, призначені для приймання, нагромаджування й обробки кормової сировини, приготування та видачі кормових сумішей у необхідній кількості (відповідно до разової норми) і в чітко визначений час (безпосередньо перед годівлею за встановленим розіпорядком дня ферми).

Вибір варіанта такого об'єкта, структура його технологічних ліній визначаються виробничим напрямом та розмірами ферми, складом кормових раціонів, способами підготовки до згодовування окремих компонентів і зоотехнічними вимогами щодо показників якості їх обробки, номенклатурою машин й обладнання, що випускається промисловістю.

Процес кормоприготування полягає у виконанні технологічних заходів (дій, операцій), спрямованих на кормову сировину, що обробляється, з метою надання їй нових властивостей. Стосовно конкретних видів кормів багаторічним досвідом, а також науковими дослідженнями визначені раціональні технологічні заходи (рис. 3.1). Деякі з них є обов'язковими для більшості видів кормової сировини (наприклад, очищення, подрібнення). Крім того, для найефективнішого використання кормових ресурсів (годівля тварин повнораціонними збалансованими кормовими сумішами) обов'язковими є також операції дозування та змішування.

При виборі технології кормоприготування і відповідного варіанта кормоприготувального об'єкта доцільно дотримуватися таких рекомендацій:

готувати повнораціонні кормові суміші з різних компонентів без їх термічної, хімічної або біологічної обробки. В такому цеху кормові компоненти перед годівлею лише очищають, подрібнюють і змішують. Це найпростіша технологія кормоприготування, яка рекомендується для тих господарств, де корми доброякісні і не потребують спеціальної обробки;

готувати кормові суміші із застосуванням теплової обробки окремих або всіх компонентів. Завдяки такій обробці зіпсовані корми знезаражуються, покращується їх поїдання. Така технологія застосовується у разі використання недоброякісних, пліснявілих кормів (наприклад, харчові відходи) або при згодовуванні великій рогатій худобі значної кількості грубих (солома) кормів чи свиням — бульбоплодів;

готувати кормові суміші з використанням хімічної, ба-ротермічної, ультрафіолетової чи інфрачервоної або іншої радикально-активної обробки кормів. За такою технологією обробка (наприклад, грубих кормів хімічними розчинами) запарюванням під високим тиском, активним промінням забезпечують розкладання клітковини (лігніну) і завдяки цьому підвищуються засвоєння поживних речовин та енергетична цінність корму. Цей варіант помітно ускладнює технологію і технічне оснащення кормоцеху, пов'язаний із значними додатковими матеріальними витратами на його будівництво та експлуатацію. Рекомендується лише в окремих випадках для господарств, де грубі корми (в першу чергу солома) становлять значну частку в раціонах худоби.

Рис. 3.1. Найпоширеніші технологічні схеми підготовки до згодовування основних кормових компонентів

Рис. 3.2. Структурно-теміологічна схема кормоцеху для свиноферми:

1 — живильник стеблових кормів; 2 — подрібнювач стеблових кормів; 3 — живильник коренебульбоплодів; 4 - установка для обробки коренебульбоплодів; 5 — дозатор соковитих кормів; б — бункер сухих кормів; 7 — дозатор концентрованих кормів: 8 — завантажувальний конвеєр: 9 — обладнання для приготування поживних розчинів; 10 — запарник-змішувач; 11 — розвантажувальний конвеєр; 12 — похилий транспортер

Базовою технологічною операцією, що визначає продуктивність всього процесу кормоприготування, є змішування, яке може здійснюватися за порційним або потоковим принципами. Перший варіант дозволяє реалізовувати такі технології кормоприготування, в структурі яких є операції, що потребують тривалої експозиції (наприклад, запарювання кормів або підігрівання їх взимку, хімічна чи термохімічна обробка грубих кормів).

Прикладом порційного приготування кормових сумішей е типовий кормоцех для свиней (рис. 3.2). Такий варіант кормоцехів дещо поступається перед потоковим кормопри-готуванням за продуктивністю, а також питомими показниками енерго- та металомісткості процесу, проте покращує якість обробки кормів, рівномірність їх змішування.

Потоковість процесу кормоприготування забезпечують кормоцехи безперервної дії (рис. 3.3). Існує два варіанти кормоцехів такого типу:

на базі подрібнювача-змішувача, в якому кормові компоненти (грубі корми, коренебульбоплоди) одночасно із змішуванням додатково подрібнюються;

на базі змішувача, до якого компоненти надходять попередню подрібненими до потрібного розміру.

Рис. 3.3. Структурно-теюнолегічна схема кормоцеху для великої рогатої худоби:

1, 2 — жквильники-дозатори стеблових кормів; 3 — бункер-живильник коренебульбоплодів; 4 — бункер сухих кормів; 3 - конвеер-живильник; 6 — дозатор концентрованих кормів; 7 — мийка-подрібнювач коренеплодів; 8 — дозатор соковипих кормів; 9 — обладнання для приготування поживних розчинів; 10 — збірний конвес:р; 11 — змішувач (подрібнювач-змішувач; 12 — розвантажувальний) транспортер

Перший варіант дещо простіший у конструктивному відношенні, потребує меншого набору машин і дешевий, проте поступається перед другим за якістю обробки (подрібнення) і змішування кормів.

Перспективні також технології приготування сумішей для великої рогатої худоби за допомогою мобільних змішувачів-кормороздавачів; на свинарських фермах — приготування в стаціонарних змішуюальних відділеннях і транспортування рідких сумішей в годівниці по трубах.

Змішувальні відділення й мобільнії змішувачі-кормороздавачі дозволяють використовувати вагове дозування компонентів раціону та при необхідності збільшувати експозицію з метою зниження нервномірності суміші. Дослідження свідчать, що мобільні змішувачі-кормороздавачі за техніко-економічними показниками переважають стаціонарні комплекти обладнання і можуть застосовуватись при будь-яких добових об'ємах приготування кормів на фермах. Особливість змішувальних відділень — приготування кормосумівшей з готових компонентів (наприклад, комбікорм і вода).

Кормоприготувальні агрегати — це є комбіновані машини, які виконують кілька технологічних операцій. Вони застосовуються у випадках спрощеної схеми приготування кормів та обмеженої кількості компонентів. Порівняно з кормоцехами і змішувальними відділеннями дають змогу зменшити капіталовкладення, мають значно менші показники енергоємності, проте не дозволяють реалізовувати складніші технологічні схеми приготування кормів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зоотехнічні вимоги до параметрів кормових сумішей	\|	РОЗРАХУНОК ОБСЯГУ РОБІТ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.