МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Інтелектуальна власність та ІнтернетВ Інтернеті вміщено величезну кількість творів без згоди правовласників. Все частіше виникає питання про дотримання авторського права у "всесвітній павутині". Однак питання практичного покарання порушника, напевно, виникати завжди. Так, у пресі була інформація про відмову автору, чий твір було розміщено в Інтернеті, в позові з мотивів відсутності порушення авторського права. На противагу цьому в Мережі створюються "Дошки ганьби", які містять відомості про злісних порушників. Іноді це призводить до відключення деяких провайдерів від Інтернету. У багатьох зарубіжних країнах йдуть шляхом збору в організаціях деякого авторської винагороди і потім його розподілу в допомогу молодим або нужденним творчим працівникам, на виплату стипендій, премій. У невеликій Норвегії такий збір сягає 20 млн. дол. на рік. Розміщення об'єктів, що охороняються авторським правом в мережі Інтернет, не змінює існуючих положень про їх охорону, які декларовані у законах України "Про авторське право та суміжні права" [1], "Про інформацію" [2] та ін. Інтернет надає широкі можливості для безконтрольного розповсюдження таких об'єктів інтелектуальної власності. Закон вимагає, щоб всі користувачі Мережі, розміщуючи в ній інформацію, попередньо отримували згоду офіційних власників на відтворення інформації. Але це відбувається не завжди, і кількість конфліктних ситуацій швидко збільшується, що знаходить своє пояснення в має місце підході до проблеми правового регулювання в Інтернеті, що пропагує абсолютну свободу. Такий підхід сходить до мережевої традиції вільного обміну інформацією, яка каже, що прийняте цитування чужих ідей гальмує знайомство з результатами наукової роботи. У зв'язку з виникненням правових колізій постало питання забезпечення доказів для мережі Інтернет. Залишивши осторонь традиційні методи доказу авторських прав, а в цій області існують різні види експертиз, необхідно вказати на те, що Інтернет виробив сучасні способи захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності. Можна захищати авторські права в Інтернеті за допомогою запису інформації з Web-сторінок на лазерний диск і подальшому його депонування в сховище - Web-депозитарій. Для цього особа подає заяву про авторство із зазначенням твору, його опису, фіксується дата прийому, оформляється свідоцтво про прийняття об'єкта. Дата депонування буде доказом, що в зазначений час заявник володів копією об'єкта. У деяких сегментах мережі ефективно використовується спосіб захисту у вигляді "водяних знаків" в електронних копіях фотографій і зображень. За допомогою спеціального програмного забезпечення вбудовується прихований код певного формату у файли. При візуальному розгляді не видно закодованих позначень - імені автора, року видання, знака авторства. Водяні знаки стійкі до будь-яких операцій над зображенням - стиску, зміни розміру, формату, кольоровості. При застосуванні певного програмного засобу можна довести, що файли містять додаткову інформацію, яка вказує на особу, її записали. Аналогічним чином намагаються захищати і текстову інформацію. Такі системи захисту починають поширюватися і в Україну [4] У мережі Інтернет виникла юридична проблема у сфері авторського права, що не має аналогії в реальному світі. На сайтах в Інтернеті можна, використовуючи механізм гіперпосилань, адресуватися до інших джерел інформації в мережі. Але при постановці посилань на джерело інформації необхідно враховувати законні інтереси правовласника ресурсів, давати про них повну інформацію і коректно адресуватися. Так, відомий суперечка між Ticketmaster і фірмою Microsoft, яка поставила посилання з підписом "продаж квитків" і адресувалася до публікації Ticketmaster, де перебувала форма замовлення на квитки. Таке посилання створювала враження у користувача про приналежність форми замовлення і послуги безпосередньо Microsoft. Після розгляду спору компанія Microsoft ліквідувала порушення. Для організації доступу до інформації в Інтернеті використовують систему спеціальних вікон на екрані браузера (фреймів). У цих вікнах можна показувати чужі сторінки. Так вчинили Total News, відкриваючи у себе ресурси Washington Post, Reuter і т.д., що призвело до необхідності відновлення законних прав власників ресурсів [16]. Специфіка правовідносин в Інтернеті виявляється в тому, що використання особливого технологічного забезпечення (комп'ютери, засоби телекомунікацій, програмні продукти) має забезпечувати для кожного учасника правовідносин чітке фіксоване волевиявлення і авторизацію. Додамо до сказаного, що в даний час стали застосовуватися безготівкові способи оплати через Інтернет, з'явилися поняття "електронні гроші", як умовні розрахункові одиниці, еквівалентні "реальним" грошей на рахунку користувача в компанії - віртуальному банку, що здійснює розрахунки за угодою. Такі способи розрахунку застосовуються тільки до операцій, які здійснюються в мережі. Поки залишаються відкритими вимоги, які повинні пред'являтися до "віртуальним банкам". Відносини з приводу розрахунків у мережі мають ту ж сутність, що й грошові, і їх специфіка проявляється у формі їх реалізації. Читайте також:
|
||||||||
|