• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тестові завдання до модуля І

„Наукове пізнання та методологічні образи науки”

Тема 1. Наука, наукове знання і пізнання: їх змістовне наповнення та місце серед інших форм духовно-теоретичного освоєння світу

1.1. Яке знання можна назвати науковим:

1) будь-яка інформація, отримана шляхом людського мислення; 2) все, що є результатом формально-логічних операцій; 3) об’єктивно-істинне систематизоване знання, що отримане шляхом спеціально-організованого дослідження з використанням спеціальних методів пізнання підготовленими людьми, і відображує сутнісні зв’язки і закономірності в об’єкті, що вивчається?

1.2. Чим відрізняються знання, що іх продукує наука, на відміну від релігії:

1) системністю; 2) правдивістю; 3) методами його отримання; 4) довірою до тих, хто їх подає?

1.3. Теоретичні концепції, згідно з якими наука сприймається як суспільний ідеал, мають узагальнену назву:

1) сцієнтизм; 2) антисцієнтизм; 3) ірраціоналізм; 4) позитивізм?

1.4. Яке з запропонованих нижче визначень суб’єкта наукового пізнання є найбільш адекватним:

1) це – замовник наукового дослідження; 2) той, хто виділяє кошти на проведення досліджень; 3) вчений, група чи установа, що проводять наукові дослідження; 4) людина, яка здатна продукувати нові, оригінальні ідеї у будь-якій галузі?

1.5. Будь-яке наукове дослідження обов’язково охоплює теоретичний аналіз досліджуваного об’єкту, синтез знань у нову теоретичну модель, а також:

1) перевірку моделі на практиці; 2) втілення моделі в технічному виробі; 3) прогнозування поведінки об’єкта у різних ситуаціях?

1.6. Інтуїція у науковому пізнанні:

1) отримає факти шляхом чуттєвого сприйняття властивостей об’єктів вивчення; 2) дозволяє узагальнити емпіричні данні; 3) дозволяє створити нове в процесі наукового пізнання, узагальнюючи чуттєвий і раціональний рівні пізнання?

1.7. Вираз наука стає “безпосереднього виробничою силою” означає, що:

1) наукові розробки втілені в промисловість; 2) наука, техніка, промисловість діють у єдиній системі; 3) без науки неможливе виробництво товарів масового вжитку; 4) наука розчиняється у технічних винаходах?

1.8. Що, на Ваш погляд, відіграло найбільшу роль у становленні науки як самостійної форми духовного освоєння світу:

1) стародавній міф; 2) теологічно-філософське вчення Фоми Аквінського; 3) розвиток таких теоретичних систем як астрологія, алхімія; 4) експеримент у природознавстві?

1.9. Чим відрізняється “паранаука” від науки:

1) тим, що вона виникла раніше науки; 2) тим, що дає більший обсяг нових знань, аніж наука; 3) тим, що є доповненням науки, застосовуючи критерії і методи отримання знання, яке не обов’язково є достовірним і істинним; 4) тим, що вивчає загадкові явища, які не здатна осягнути наука?

1.10. Чи можлива наука без теорії:

1) так, оскільки будь-яке наукове знання починається зі спостереження; 2) так, але лише у прикладних науках; 3) так, адже існують неточні науки, які не використовуються кількісні методи обробки інформації; 4) ні, бо наука – завжди теоретична система знань?

Тема 2. Метод, методологія, методика: їх специфіка, логічна структура та співвідношення

2.1. Завершіть визначення понять:

1) сукупність правил, прийомів, операцій практичного та теоретичного характеру, що слугують отриманню нових, істинних знань у науковому дослідженню, називаються _____________; 2) система спеціальних знань, що стосується збирання, осмислення та обґрунтування методів, форм, прийомів отримання нового функціонування та розвитку науки, як форми прирощення об’єктивно-істинних знань, називається _____________; 3) сукупність конкретних методів і прийомів прирощення знань у окремо узятому науковому дослідженні називається _____________ (1. Методика; 2. Методологія; 3. Метод).

2.2. Розподілить окремо з наведеного переліку методи наукового пізнання та форми, у яких фіксуються результати досліджень:

1. Методи. 1. Гіпотеза. 2. Форми.

__________ 2. Науковий факт. __________

__________ 3. Спостереження. __________

__________ 4. Ідея. __________

__________ 5. Експеримент. __________

__________ 6. Моделювання. __________

7. Індукція.

8. Дедукція.

2.3. Визначте, які методи наукового пізнання з наведеного переліку слід віднести до емпіричних, а які – до теоретичних:

Теоретичні Емпіричні

методи. 1. Індукція. методи.

__________ 2. Вимірювання. __________

__________ 3. Аналіз. __________

__________ 4. Експеримент. __________

__________ 5. Моделювання. __________

6. Спостереження.

7. Дедукція.

8. Синтез.

2.4. Методи індукції та дедукції відповідно розробили:

1) Арістотель; 2) Ф. Бекон; 3) Б. Спіноза; 4) А. Декарт?

2.5. До філософсько-методологічних систем відносяться:

1) формальна логіка; 2) діалектика; 3) системний аналіз; 4) механіцизм; 5) сходження від абстрактного до конкретного; 6) еволюціонізм.

2.6. Для якої з наук експеримент відіграє найбільш вирішальну роль:

1) соціології; 2) історії; 3) фізики; 4) математики?

2.7. Методологія наукового пізнання і стиль мислення, згідно з яким визначальними у різних формах буття є закони механіки називається:

1) еволюціонізм; 2) антропологізм; 3) механіцизм; 4) діалектика.

Тема 3. Філософія науки та особливості її розвитку у ХІХ-ХХ сторіччях

3.1. Хто є упорядником формальної логіки як науки про правильне мислення:

1) Сократ; 2) Платон; 3) Арістотель; 4) Спіноза?

3.2. Судження представників схоластичної філософії середніх віків, згідно з якими загальні поняття і категорії:

а) є похідними від божественного задуму і існують до втілення їх у матеріальних об’єктах.

б) є словесними конструкціями, утвореними в процесі мовного спілкування між людьми, слід віднести відповідно до таких напрямків:

1) номіналізм; 2) теологія; 3) реалізм; 4) міфологізм.

3.3. Авторами філософсько-методологічних позицій, згідно з якою основою пізнавальної діяльності є розум (І) або відчуття (ІІ) слід вважати: 1) Сократа; 2) Ф. Бекона; 3) Г. Галілея; 4) І. Ньютона; 5) Р. Декарта; 6) Арістотеля?

3.4. Спосіб світорозуміння, що спирається на загальні принципи і положення розумовоспоглядального характеру про пізнання природи, претендуючи на роль науки називається:

1) гносеологія; 2) епістемологія; 3) натурфілософія; 4) діалектика?

3.5. Філософія науки – це:

1) марксистсько-ленінська філософія; 2) будь-який напрямок сучасної філософії, що об’єктом досліджень має науку; 3) аналітична філософія та її історичні різновиди; 4) філософські школи і напрямки, що спираються на науково обґрунтовані принципи?

3.6. Різновидами позитивізму як певного філософського напрямку є:

1) філософія мови; 2) логічний позитивізм; 3) феноменологія; 4) емпіріокритицизм; 5) махізм; 6) еволюціонізм?

3.7. Встановіть співвідношення наступних методологічних принципів наукового пізнання з їх змістом:

1. Редукціонізм. 1. Чуттєва, емпірична перевірка

емпіричних висловлювань.

2. Верифікація. 2. Перевірка наукових положень

шляхом спростування іншими

науковими положеннями.

3. Фальсифікація. 3. Зведення теоретичного знання до

емпіричного, а також намагання

відшукати у складному об’єкті

єдиного принципу чи сутнісного

прояву.

3.8. Встановіть співвідношення наведених понять і їх змісту:

1. Монізм. 1. Визнання за двома проявами буття

чи принципами провідного стану

перед іншими.

2. Дуалізм. 2. Визнання існування єдиного

провідного принципу прояву

буття, що визначає усі інші.

3. Плюралізм. 3. Визнання наявності декількох

рівнозначних проявів буття чи

принципів.

3.9. Встановіть співвідношення між філософсько-методо-логічними поняттями та їх змістом:

1. Гносеологічний 1. Оцінювання істинності теоретичних

феноменалізм. знань з точки зору можливості

перевірки їх виключно через досвід.

2. Дискритивізм. 2. Зведення наукових знань до

сукупності чуттєвих даних з

одночасним усуненням того, що не

може бути сприйнятим відчуттям.

3. Емпіризм. 3. Зведення усіх можливостей наукового

дослідження до описування об’єкту.

Читайте також:

1. I. Постановка завдання статистичного дослідження
2. I. ПРЕДМЕТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
3. II. Завдання на проект.
4. II. Перевірка домашнього завдання.
5. II. Перевірка домашнього завдання.
6. II. Перевірка домашнього завдання.
7. II. Перевірка домашнього завдання.
8. II. Перевірка домашнього завдання.
9. II. Перевірка домашнього завдання.
10. II. Перевірка домашнього завдання.
11. II. Перевірка домашнього завдання.
12. II. Перевірка домашнього завдання.

Переглядів: 573