Температурою запалення називається температура, при якій пари масла утворюють повітряну суміш, яка спалахує при наявності полум'я. Температура запалення характеризує випаровуваність масла при високих температурах. Чим вище вміст в маслах легких фракцій, тим краще його випаровуваність, і нижче температура запалення, витрати масла у двигуні від угару. Температуру запалення мастил визначають на приладі, з відкритим тиглем по ГОСТ 104151 рис 3.1.
1) У тигель наливають мастило до відповідної мітки і ставлять до піскової бані. Якщо на тигелі мітки відсутні, його рівень перевірюють спеціальним шаблоном. Піскову баню с тиглем установлюють в колбонагрівач. Термометр розмішують в тиглі так щоб ртутний стовпчик розміщувався у центрі, налитого мастили.
2) Включають колбонагрівач. Початковий нагрів ведуть з швидкістю 10 градусів за хвилину, а за 40 % градусів до очікуваної температури запалення швидкість знижують до 4 градусів за хвилину. Якщо температура запалення масла не визначена то її визначають новим дослідом.
3) За 10 градусів до очікуваної температури сполоху повільно проводять полум'ям по краю тигля на відстані 10…14 мм від поверхні масла. Довжина полум'я повина бути не більш ніж 3…4 мм. Температуру при якій з’явиться синє полум'я над поверхнею масла визначають як температуру сполоху. Отриману температуру порівнюють з табличними даними і роблять висновок про відповідність масла вимогам стандарту.