• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення температури запалення масла.

Температурою запалення називається температура, при якій пари масла утворюють повітряну суміш, яка спалахує при наявності полум'я. Температура запалення характеризує випаровуваність масла при високих температурах. Чим вище вміст в маслах легких фракцій, тим краще його випаровуваність, і нижче температура запалення, витрати масла у двигуні від угару. Температуру запалення мастил визначають на приладі, з відкритим тиглем по ГОСТ 104151 рис 3.1.

1 - колбонагрівач; 2 - піскова баня; 3-тигель з мастилом; 4 - термометр;

5 - запалювач

Рисунок 3.1- Прилад з відкритим тиглем

1) У тигель наливають мастило до відповідної мітки і ставлять до піскової бані. Якщо на тигелі мітки відсутні, його рівень перевірюють спеціальним шаблоном. Піскову баню с тиглем установлюють в колбонагрівач. Термометр розмішують в тиглі так щоб ртутний стовпчик розміщувався у центрі, налитого мастили.

2) Включають колбонагрівач. Початковий нагрів ведуть з швидкістю 10 градусів за хвилину, а за 40 % градусів до очікуваної температури запалення швидкість знижують до 4 градусів за хвилину. Якщо температура запалення масла не визначена то її визначають новим дослідом.

3) За 10 градусів до очікуваної температури сполоху повільно проводять полум'ям по краю тигля на відстані 10…14 мм від поверхні масла. Довжина полум'я повина бути не більш ніж 3…4 мм. Температуру при якій з’явиться синє полум'я над поверхнею масла визначають як температуру сполоху. Отриману температуру порівнюють з табличними даними і роблять висновок про відповідність масла вимогам стандарту.

Читайте також:

1. CMM. Визначення моделі зрілості.
2. I визначення впливу окремих факторів
3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. Ocнoвнi визначення здоров'я
6. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
7. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
8. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
9. Алгоритм визначення проекцій точок на поверхнях обертання
10. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові
11. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові
12. Алгоритм розрахунку температури поверхні чипу ІМС процесора

Переглядів: 613