• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ярослав Мудрий

Зміцнення Київської держави у X ст.

Князь Олег (882-912рр.)

Головна позиція - об'єднавча внутрішня політика, підкорює древлян, радимичів, сіверян, уличів. Інша позиція - збір данини. Зробив два великі походи на Візантію у 907. 911 рр. Підкорює Візантію і підписує мирні договори: Візантія платить данину, пільги руським купцям. У 912 р. - помирає.

Князь Ігор (912-944 рр.) - син Олега

Досить невдала внутрішня і зовнішня політика. 941, 944 - походи на Візантію, перемагає Візантія, підписується мирний договір: Київська Русь платить данину, пільги візантійським купцям. Внутрішня політика: приєднує уличів, древлян. Східний Крим, Тмутараканське князівство на Отаманському півострові. 944р. - починає їздити збирати данину, зібравши данину з древлян він з дружиною повертаються до Києва, але мабуть, йому здалося, що мало зібрав, і повертається до древлян з невеликою кількістю дружини, де його і вбивають.

Княгиня Ольга (944-964 рр.)

Син Ігоря Святослав був ще малий, тому Ольга взяла на себе керівництво державою. Внутрішня політика: помста древлянам, встановлює норми збору данини по всій Київській Русі. Зовнішня політика: 946 - вперше в історії Київської Русі їде до Константинополя не військовим походом, а з дипломатичним візитом. Підписується рівноправний мирний договір. 955 р. - перша приймає християнство.

Князь Святослав (964-972 рр.)

Головне в житті - це військові походи, не любив розкоші. 968 р. - перемога над хазарами. 965-968 р. - похід на Волзьку Болгарію. 968 р. відбиває напад печенігів. 969 р. повстання Волзької Болгарії (підкоряє). Майже не займався внутрішньою політикою. Провів одну з адміністративних реформ (вона майже не спрацювала) - посадив своїх синів правити в містах Київської Русі. 972 р. - загинув (у віці 24 років). Захопивши міста на Дунаї, повертається до Києва. Візантійський князь підкупляє печенігів, які вбивають Святослава.

Починається боротьба за київське князівство між його братами, перші задатки феодальної роздробленості.

6. Розквіт Київської Русі в епоху Володимира Великого та Ярослава Мудрого.Володимир Великий

Головна реформа - релігійна. Внутрішня політика: розбудовує державу, встановлюються остаточні кордони Київської Русі, твориться самобутня культура Київської Русі. 981 р. - захоплює і приєднує дулібів. 988 р. - адміністративна і судова реформа. Будує міську фортецю в Києві (Дитинець), вали від нападу печенігів. Садить у міста своїх синів.

Головні аспекти: захист землі від ворогів, вщент розгромлює печенігів, веде боротьбу (1043 р.) з Візантією. Київська Русь в зеніті слави. Велику увагу приділяв культурі: Софія Київська, Золоті Ворота, Києво-Печерська лавра. При ньому остаточно завершилось будування Київської Русі. 1037 р. - виходить збірник законів "Руська правда" (замінює кровну помсту системою штрафів). Підтримував стосунки з різними країнами Європи.

7. Прийняття християнства на Русі: причини і історичне значення.

Реформа Володимира (релігійна). На релігійній основі (язичництво) велись війни між князівствами (у кожного був свій бог). 986 р. - Візантія програла війну Волзькій Болгарії, просить допомоги у Київській Русі, за це Володимир просить заміж сестру Анну. 988 р. - було прийнято християнство. Введення християнства мало позитивне значення: зріс авторитет і влада київського князя, розбудова держави, великий поштовх до розвитку культури, зріс рівень київського князя на міжнародній арені.

8. Феодальна роздробленість Русі.

Етапи розвитку:

перш. пол. IX ст. - кін. X ст. - виникнення і створення К.Р.

кін. X ст. - сер. XI ст. - розквіт і піднесення К.Р.

кін XI ст. - сер. XIII ст. - політична роздробленість

1132-1237 рр. - період феодальної роздробленості, період громадянської війни.

Причина феодальної роздробленості:

1) надмірна кількість нащадків Володимира Великого і Ярослава Мудрого, яким не вистачало престолів і вони збройне добували їх собі, тобто порушується традиційний порядок зміни престолів.

2) друга пол. XI ст. перш. пол. XII ст. формується клас землевласників (феодалів). Деякі князі стали багатше за великого князя.

3) піднесення інших міст, крім Києва (суспільне, політичне, економічне) - Чернігів. Галич. Суздаль.

4) територіальна віддаленість Києва від інших міст, зміна державного устрою.

9. Галицько-Волинська держава.

Віддаленість Галичини і Волині від Києва забезпечувала відносну незалежність і самостійність цих земель. З розпадом К.Р. над Дністром виникло Галицьке князівство (кін XI ст.), а над Бугом - Волинське князівство(сер. XII ст.) з центром у м. Володимирі. Спочатку ці землі були розрізнені,але з приходом волинською князя Романа Мстиславовича йому вдалося об'єднати їх у Галицько-волинське князівство у 1199 р.

У 1202 р. Роман приєднав до князівства Київські землі. Утворення такої могутньої держави дозволило йому вести успішну боротьбу з половцями, угорськими і польськими князями, своїм непокірним боярством, сприяло економічному піднесенню князівства, розвитку міст, ремесел, торгівлі

Роман склав проект дотримання "доброго порядку" на Русі, тобто припинення між князівських чвар і організації центральної влади у федеративній давньоруській державі. Але більшість князів відмовилися затвердити цей проект. Після смерті Романа Мстиславовича Галицько-Волинське князівство тимчасово розпадається. Бояри проганяють малолітніх синів Романа - Данила і Василька та взяли владу у свої руки. Під боярським пануванням земля опинилася в безладді, чим скористалися поляки та мадяри. які захопили Галич та Володимир і думали поневолити всю Галичину і Волинь. Польща та Угорщина починають експансію на землі Галицько-Волинського князівства. Але з приходом на галицький престол новгородського князя Мстислава Удалого на західноукраїнських землях створилися сприятливі умови для боротьби проти експансії Польщі. Данило одружився на дочці Мстислава Удалого і стає князем. Він відвойовує у поляків галицькі землі. Навесні 1238 р. відбив напад тевтонського ордену.

У 1239 р. Данило знову приєднав київські землі. Але у 1240 р. нападають монголо-татари. Данило був змушений визнати залежність від Золотої Орди і платити їй данину. Це дало йому можливість захистити князівство від монголо-татарських набігів та відновити економіку. Але в 1264 р. він помирає.

Після його смерті майже століття не відбувалося значних змін, правили його сини, сини його синів.

1340 р. князівство Литовське захопило Галицько-Волинську державу.

Таким чином, після 1340 р. Галицько-Волинська держава припинила своє існування, а українські землі були поділені між сусідніми державами.

10. Боротьба русі проти монголо-татарських завойовників.

Наприкінці XII ст. на початку XIII ст. на території Монголії створюється феодальна держава. Темучін починає об'єднувати племена, майже всі об'єднує і створює ранньофеодальну державу, надає собі титулу Чингіз хана. Створює добре конне військо. Захоплює Китай, частково Індію, велику частину середньої Азії, частково Кавказ. Створюється колосальна за розмірами держава. 1223 р. - два великі полководці з 25-тис. військом з'являються у південних степах Київської Русі, де проживали половці. Половці лякаються і просять допомоги у київських князів. Частина київських князів збирають війська і йдуть на допомогу половцям. Але більша частина князів відмовилась. 1223 р. - перша зустріч між татарами і русичами, битва на р. Калці. Монголи вщент розбивають руських князів. Після цього монголи повертаються (зазнали багато втрат). 1237 р. - починають похід на завоювання Київської Русі, 150-200 тис. військо на чолі з сином Чингізхана Батий. Перше князівство, яке падає. Рязанське, потім Суздальське. Московське. 1239 р. - захоплення південної частини Київської Русі. 1240 р. - підходять до Києва і 6 грудня захоплюють його. Київська Русь захистила Європу від татаро-монгольської навали. З 1240 р. Київська Русь перестає існувати як політична одиниця. 1242 р. - монголи створюють свою державу Золота Орда, і Київська Русь входить до неї.

11. Історичне значення Київської Русі

К.Р. відіграла велику роль в українській та світовій історії:

- вперше об'єднала всі східнослов'янські племена в одну державну організацію, а також поклала початок державності у багатьох неслов'янських народів.

- сприяла формуванню у східних слов'ян більш прогресивних соціально-економічних структур, розвитку культури(виникла писемність, право, бібліотеки, храми).

- зміцнила обороноздатність східнослов'янського населення, захистивши його від фізичного знищення з боку кочовиків.

- підняла авторитет східних слов'ян у Європі, про що свідчать широкі міжнародні зв'язки К.Р.(шлюбні союзи з королівськими династіями західної Європи).

- захистила Європу від кочових орд сходу.

Читайте також:

1. Видатні архітектори класицизму : А.Меленський, П.Ярославський,О.Оберетті, скульптор І.Мартос.
2. Володимир Великий, Ярослав Мудрий і культурний розвиток Київської Русі
3. Київська Русь за Ярослава Мудрого.
4. Київська Русь за Ярослава Мудрого.
5. КР в період своєї могутності і слави. Володимир Великий і Ярослав Мудрий: порівняльна характеристика їх діяльності.
6. Основні напрямки діяльності князя Ярослава Мудрого
7. Основні напрямки діяльності князя Ярослава Мудрого
8. Піднесення Київської держави за Ярослава Мудрого
9. Русь за князювання Ярослава Мудрого (1019-1054)
10. Соціальний захист за князів Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха
11. У середині XI ст. при Ярославі Мудрому був збудований Софійський собор (1037 р.), що мав 13 куполів.
12. У середині XI ст. при Ярославі Мудрому був збудований Софійський собор (1037 р.), що мав 13 куполів.

Переглядів: 773