• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

7.1. Сутність і значення планування. Принципи та види планів підприємства

Сутність планування в сучасних економічних умовах полягає у тому, щоб найкращим чином обґрунтувати номенклатуру, обсяги, терміни, ціни та інші показники, які пов'язані із виробництвом і реалізацією продукції (послуг), що дасть змогу підприємству досягти визначених цілей ефективним способом. Отже, планування – це процес економічного обґрунтування раціональної поведінки підприємства для досягнення власних цілей, а також засобів, шляхів та умов їх досягнення.

Принципи планування визначають характер і зміст планової діяльності на підприємстві. Дотримання принципів планування ство­рює передумови для успішного функціонування підприємства, змен­шує ризик негативних наслідків планування, створює підґрунтя для ефективної реалізації стратегії діяльності підприємства.

Основними вимогами до розроблення планів є дотримання таких принципів планування:

· цілепокладання. Вибір та обґрунтування цілей, кінцевої мети, результатів діяльності підприємства;

· системності. Планування має охоплювати всі сфери діяльності підприємства, всі тенденції та зміни в його системі;

· безперервності. Процес планування на підприємстві має здійснюватися постійно, взаємоузгоджено із довго-, середньо- та короткостроковими планами; із дотриманням послідовності етапів планування, своєчасним коригуванням планів тощо;

· оптимальності використовуваних ресурсів. Орієнта­ція підприємства на інтенсифікацію виробництва на підставі досягнень науково-технічного прогресу, реалізації внутрішніх резервів, на кон'юнктуру ринку;

· збалансованість. Кількісна відповідність між взаємопов'язани­ми показниками плану. Збалансованість плану (в числовому виразі) означає його відповідність наявним ресурсам;

· гнучкість. Можливість коригування встановлених показників і координації планово-економічної діяльності підприємства відповідно до змін у ринковому середовищі.

Залежно від тривалості планового періоду планування діяльності підприємства поділяється на перспективне (стратегічне) і поточне (тактичне).

Перспективне планування – це довго- і середньострокове планування. Довгостроковий план відображає в основному стратегію розвитку підприємства, у ньому подаються рішення, що стосуються сфер і на­прямів діяльності підприємства. Він повинен мати переважно кон­цептуальний характер; цифровий матеріал використовується лише для обґрунтування ідей та концепцій.

Середньострокове планування – більш деталізований стратегічний план на перші роки діяльності підприємства. Межа між довго- і середньостроковими планами умовна і не може бути встановлена однозначно. Тривалість планового періоду залежить від рівня означення умов діяль­ності підприємства, його галузевої належності, загальної економічної ситуації в країні тощо.

Поточне планування — це розроблення планів на всіх рівнях управління підприємством і в усіх напрямах його діяльності на більш короткі періоди (день, тиждень, місяць, квартал, рік).

Різновидом поточного планування є оперативно-календарне, що є календарним узгодженням виробничого процесу між струк­турними підрозділами з урахуванням послідовності і параметрів технологічного процесу.

7.2. Сутність стратегічного планування на підприємстві

Стратегічне планування – це складова стратегічного управління підприємством, процес систематизованого визначення довгострокових цілей і напрямів діяльності підприємства.

Етапи стратегічного планування:

1) визначення місії підприємства. Мета, задля якої підприємство існує і яка може бути виконана у плановому періоді (переважно формується у вигляді лозунгу, який виділяє мету функціонування підприємства);

2) визначення стратегічних цілей. Конкретизація програмної заяви – місії в переліку цілей і завдань для кожного рівня управління підприємством. Типові цілі: утвердження позиції на ринку; збільшення доходів; впровадження інновацій; налагодження роботи з клієнтами; ефективний менеджмент; добробут співробітників; соціальна відповідальність;

3) аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. База для формування стратегії діяльності підприємства, що передбачає дослідження та аналізування виробництва, збуту та просування продукції, фінансового стану, конкурентного потенціалу, екологічності виробництва, соціальної ефективності та управління персоналом, іміджу підприємства;

4) аналіз можливих варіантів стратегії підприємства. Під стратегію розуміють генеральну комплексну програму дій, що визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію, головні цілі та розподіл ресурсів для їх досягнення;

5) вибір стратегічної альтернативи.

Читайте також:

1. C. 3. Структурна побудова управління організаціями.
2. ERP і управління можливостями бізнесу
3. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
4. III етап. Аналіз факторів, що визначають цінову політику підприємства.
5. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
6. ISO9000. Як працює система управління якістю
7. IV група- показники надійності підприємства
8. IV. Оцінка привабливості стратегічних зон господарювання підприємства на ринку.
9. IІI розділ. Аналіз стану маркетингового середовища підприємства
10. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
11. Oracle Управління преміальними
12. V розділ. Товарна політика підприємства

Переглядів: 635