• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення параметрів навантаженості зчеплення

До параметрів навантаженості зчеплення відносять тиск на фрикційні накладки, питому роботу буксування зчеплення (що характеризує також зносостійкість зчеплення), а також припустиме нагрівання ведучого диска зчеплення. Мета розрахунків - визначити розрахункові значення цих параметрів, зрівняти із припустимими значеннями, у випадку невиконання умов - вибрати інші розміри дисків і накладок.

Для визначення тиску на фрикційні накладки спочатку знаходять натискне зусилля пружин. Натискне зусилля розраховують за формулою:

де - натискне зусилля пружин, Н;

M_c - статичний момент тертя зчеплення;

- розрахунковий коефіцієнт тертя;

і_т - число пар тертя;

R_c - середній радіус дисків, м.

Число пар тертя приймається [5]:

- для однодискових зчеплень - і = 2;

- для дводискових зчеплень - і = 4.

Розрахунковий коефіцієнт тертя залежить від ряду факторів: параметрів фрикційних матеріалів, стану й відносної швидкості ковзання поверхонь тертя, тиску, температури. Розрахунковий коефіцієнт тертя можливо ухвалювати: =0,25...0,3 [3].

Тиск на фрикційні накладки розраховують за формулою

де р₀ - тиск на фрикційні накладки, Па;

F – площа поверхні однієї сторони фрикційної накладки, м².

Припустимі тиски на фрикційні накладки, як правило, становлять [p₀]=0,14...0,25 МПа , див табл. 6 [4]. Менші значення мають зчеплення вантажних автомобілів і автобусів або автомобілів, що працюють у важких дорожніх умовах; більші значення - зчеплення легкових автомобілів.

Розрахункові значення тиску необхідно зрівняти зі значенням, що допускається: .

При невиконанні умови слід змінити розміри фрикційних накладок і повторити розрахунки.

Питому роботу буксування зчеплення розраховують за формулою

де q_б - питома робота буксування зчеплення, Дж/м²;

L_б - робота буксування, Дж; F - площа поверхні однієї сторони фрикційної накладки, м².

Роботу буксування визначають за формулою

де J_a - момент інерції наведеного до колінчатого вала двигуна маховика, що заміняє масу, що поступально рухається, автомобіля, кг м ₂;

- кутова швидкість колінчатого вала при максимальному крутному моменті двигуна, рад/с;

М_y - момент опору руху автомобіля, прикладений до колінчатого вала двигуна, Нм.

При визначенні роботи буксування слід мати на увазі, що вищенаведене формула виведена при наступних допущеннях:

- для виключення впливу водія передбачається, що зчеплення включається миттєво;

- кутова швидкість колінчатого вала двигуна в процесі включення постійна;

- крутний момент двигуна, рівний переданому зчепленням моменту, росте пропорційно часу;

- момент опору руху - величина постійна.

Така ідеалізація процесу включення зчеплення дозволяє проводити лише орієнтовні розрахунки. Для підвищення точності результатів слід ураховувати пружні властивості трансмісії: коливальної системи у реальних умовах експлуатації.

Момент інерції приведений до колінчатого вала двигуна маховика можливо визначити за формулою:

,

де m_a - маса автомобіля, кг;

r_к - радіус кочення колеса, м;

i₀ - передаточне число головної передачі;

i₁ - передаточне число першої передачі коробки передач;

i_РК - передаточне число роздавальної коробки.

Кутова швидкість при максимальному моменті колінчастого валу приймається з тягового розрахунку.

Момент опору руху автомобіля, наведений до колінчатого вала двигуна, розраховують при допущенні рівності радіусів кочення всіх коліс автомобіля за формулою

де g - прискорення вільного падіння, м/с;

- ККД трансмісії;

- коефіцієнт опору коченню, приймається для легкових автомобілів =0,015; для вантажних - =0,02.

Припустима питома робота буксування [4]:

- для легкових автомобілів - [q_б] = (50…70)×10⁴ Дж/м²;

- для вантажних автомобілів - [q_б] = (15…120)×10⁴ Дж/м²;

- для автопоїздів - [q_б]=(10…40)×10⁴ Дж/м².

При визначенні теплового режиму зчеплення розраховується нагрівання ведучого диска. Маховик має значно більшу масу, ніж натискний диск, і тому температура його нагрівання порівняно невелика.

При розрахунках нагрівання ведучого диска приймається допущення, що теплопередача в навколишнє середовище відсутня, і вся робота буксування витрачається на нагрівання диска.

Нагрівання ведучого диска при одному рушанні з місця розраховують за формулою

де t - нагрівання ведучого диска, °С;

- частка теплоти, що поглинається диском;

т_Д - маса натискного диска, кг;

С_д - питома теплоємність матеріалу диска, Дж/( кг-град).

Частка теплоти, що поглинається диском [4]:

- для ведучого диска однодискового зчеплення й середнього диска дводискового - =0,5;

- для натискного диска дводискового зчеплення - =0,25.

Питома теплоємність сталі Сд=481,5 Дж/( кг-град) [5]. Радіальні розміри дисків вибираються, виходячи з розмірів фрикційних накладок. Товщина дисків попередньо приймається залежно від зовнішнього діаметра накладок і потім уточнюється за результатами теплового розрахунків зчеплення:

S_Д = 0,05D,

де S_Д - товщина диска, м.

Визначивши геометричні розміри натискного диска, можливо визначити його масу:

де D і d - відповідно, зовнішній і внутрішній діаметр натискного диска;

- густина матеріалу диска.

Густину матеріалу диска можливо прийняти =7000 кг/м³.

Розрахункове нагрівання ведучого диска необхідно порівняти із припустимим нагріванням. Припустиме нагрівання натискного диска - [ ]=10...15 °С [4].

Отримана розрахункова температура є умовною (визначення її приведене при одному рушанні автомобіля з місця) і використовується при порівняльній оцінці конструкцій зчеплень різних типів. У дійсності ж процес нагрівання дисків значно складніший через велику кількість включень зчеплення на одиницю пройденого шляху, особливо в умовах міського руху. Тому температура деталей зчеплення в процесі роботи автомобіля значно вище.

Читайте також:

1. CMM. Визначення моделі зрілості.
2. I визначення впливу окремих факторів
3. I. Доповнення до параграфу про точкову оцінку параметрів розподілу
4. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
5. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
6. Ocнoвнi визначення здоров'я
7. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
8. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
9. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
10. Алгоритм визначення проекцій точок на поверхнях обертання
11. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові
12. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові

Переглядів: 1347