МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Робота зі статистичними матеріалами.Значення статистичних матеріалів на уроках географії: - розвивають пізнавальну активність учнів; - розвивають самостійність в оцінці географічних фактів і явищ; - знайомство учнів з прийомами наукового пізнання – спостереження, аналіз, синтез, узагальнення. Статистичні матеріали використовуються як засіб для конкретизації теоретичних положень та як база для узагальнення та розкриття закономірностей. Статистичні показники мають вигляд: - абсолютних величин, які мають повдомлююче значення про кількісні характеристики географйічних явищ; - відносних величин, які відображають результаттспівставлення абсолютних величин; - коефіцієнти – показники, що відображають характерні особливості окремих явищ (кефіцієнт народжуваності, смертносіт тощо). Етапи статистичного дослідження: 1. Статистичне спостереження. 2. Групування показників. 3. Визначення узагальнених показників. 4. Аналіз статистичних матеріалів. Саме вміння аналізу статистичних матеріалів формується при вивченні географії в старших класах. Прийоми роботи зі статистичними матеріалами: - збирання статистичних показників; - порівняння статистичних показників; - визначення загальнених статистичних показиків; - аналіз статистичних матеріалів в графіках, діаграмах, таблицях; - побудова графіків, діаграм, складання таблиць (при цьому формуються два ряди асоціацій: між часовими і просторовими уявленнями та між просторовими та кількісними уявленнями. Ці два ряди поєднуються при роботі з графіками та діаграмами); 3.1. Таблиці. Значення таблиць при вивченні суспільно-географічного матеріалу. Вимоги до складання таблиць. Види таблиць. Прийоми роботи з таблицями при вивченні економічної і соціальної географії світу. Таблиця – це зведений перелік, розклад будь-яких об’єктів або явищ, представлених в найбільш зручному для сприйняття порядку. Статистичні таблиці – це перелік, розклад яких-небудь об’єктів і явищ, графічно поданих у певному порядку. Складові частини таблиць: - перелік об’єктів - ознаки, що характеризують об’єкти. Значення таблиць при вивченні суспільно-географічного матеріалу: - відбір найбільш важливих даних у матеріалі, який вивчається; - систематизація найбільш важливого і суттєвого матеріалу; - подання відібраного матеріалу в зручній для сприйняття формі; - таблиці допомагають осмислити, охопити у найбільш зжатій формі динаміку явища, контраст в тих чи інших процесах, виокремити об’єкти, які співставляються. Таблиці, які використовуються при виченні економічної і соціальної географії значно складніші, ніж ті, що використовувалися в курсах фізичної географії. Вимоги до складання таблиць: - єдині одиниці вимірювання; - єдина система скорочень, узагальнень, генералізації; - чітко і лаконічно сформульовані заголовки таблиці та колонок. При роботі учнів з таблицею слід звернути їхню звернути увагу на: § заголовок; § побудову таблиці (основні графи); § одиниці вимірювання; § чи округлені цифри і в якій мірі; § на який час складена таблиця. Останній пункт дуже важливий оскільки матеріал надзвичайно динамічний і потребує систематичного оновлення. Тому матеріал, поданий в таблицях додатку підручника часто виявляється застарілим і від вчителя вимагається оновлення даного матеріалу і власноруч побудованої таблиці. При цьому слід враховувати те, що таблиця містить дві основні частини: перелік об’єктів, про які йде мова, та ознаки, що характеризують ці об’єкти. Таблиці можуть відображати як кількісні, так і якісні показники. Види таблиць: 1. Конспективно-довідникові, або систематизуючі (мають на меті представити певний матеріал в короткій формі, яка зручна для запам’товування. Це переважно текстові таблиці з невеликою кількістю статистичних показників. Такі таблиці часто застосовують в довідниковій літературі. Іноді в таку таблицю можна записати основний зміст уроку. Наприклад, при вивченні населення можна використовувати таку таблицю: 2. Порівняльні таблиці передбачають порівняння певних показників. При вивченні населення України такі таблиці можна використовувати для порівняння демографічної ситуації в різних регіонах країни і тоді вони матимуть переважно текстовий характер, а можна – для порівняння кількісних показників на різний час, наприклад, кількість населення, природний приріст, коефіцієнти народжуваності, смертності, міграцій тощо в різні роки. 3. Таблиці виділення провідних ознак передбачають формування в учнів певних закономірностей. При виченні населення такими провідними ознаками можуть бути природний приріст населення, сальдо міграцій тощо. 4. Комбіновані таблиці – це таблиці, в яких комбінуються табличний матеріал з іншими формами графічних ілюстрацій (схеми, графіки, діаграми, малюнки, профілі тощо). Це дає змогу поєднати зоровий матеріал, який легко запам’ятовується з лаконічними записами наобхідних відомостей. Прийоми роботи з таблицями при вивченні економічної і соціальної географії: § ілюстрація настінних таблиць; § ілюстрація таблиць через кодоскоп чи епідіаскоп; § ілюстрація таблиць за допомогю засобів мультимедіа; § складання таблиці на дошці паралельно з поясненням нового матеріалу; § записування навчального матеріалу в зошити у вигляді таблиці; § закріплення нового начального матеріалу шляхом заповнення таблиці; § перевірка знань учнів шляхом заповнення ними таблиці; § аналіз таблиць; § складання порівняльних таблиць тощо.
3.2. Схеми, їх переваги та негативні риси. Прийоми роботи зі схемами на уроках географії в старших класах. Вимоги до схематичної наочності.
Схеми належать до найпростіших і неохідних видів ілюстрацій. З грецької мови слово „схема” означає „зовнішній вигляд”, „образ”, „форма”.Схема в навчанні – це найпростіше креслення, що передає за допомогою умовних позначень (звичайно без дотримання масштабу) та деяких надписів найважливіші риси і взаємозв’язки основних елементів в даному об’єкті, явищі, процесі. Перевага: схема дає увлення про сутність даного об’єкта, явища чи процеса. Негативні риси: це лише допоміжний засіб і її часте використання, особливо в тих випадках, коли явище багатогранне і різноманітне, може штучно спростити, збіднити навчальний матеріал. Н.М. Баранський говорив, що схема в економічній географії – це ілюстрація, запис певних міркувань в короткій, зручній для огляду формі. Зрозуміти схему – означає зрозуміти сутність даного міркування. При застосуванні схем варто супроводжувати їх розповіддю, поясненням, „прив’язувати” до карти. Тобто основним методом є пояснювально-ілюстративний. Але в наш час, коли відбувається зміщення акцентів в бік активної діяльності учнів, надзвичайно важливо навчити учнів працювати зі схемами самостійно, і не тільки з готовими схемами, а, головне, сформувати вміння їх будувати. Тлму можна виділити наступні прийоми роботи зі схемами на різних етапах уроку: § ілюстрація схеми з поясненням; § побудова схеми на дошці в ході викладання нового матеріалу; § закріплення нового матеріалу шляхом ілюстрації готової схеми або її побудови разом з учнями; § аналіз схеми; § складання схеми учнями (самостійно) тощо. Вимоги до схем: § схеми повинні бути порівняно нескладні і негроміздкі; § окремі елементи повинні розташовуватися рівномірно за основними осями; § надписи робляться відповідним шрифтом; § лінії взаємозв’язків і стрілки при ілюстрації динамічних процесів і явищ повинні бути чіткими і виразними; § схеми мають бути виразними з художньої точки зору та пропорційними в усіх частинах. За способом графічного вираження схеми можуть бути у вигляді: o комбінацій простих геометричних фігур з відповідними короткими надписами; o „схем-формул”, де у найбільш скороченому вигляді (перших літер, символів) відображається основний зміст матеріалу; o комбінацій найпростіших зображень малюнків і символів зі стрілками. Схеми в економічній географії застосовуються при: Ø класифікації суспільно-географічних понять, явищ, процесів, ілюстрації їх структури (відповідно, класифікаційні та структурні схеми); Ø при ілюстрації виробничих зв’язків; Ø при ілюстрації взаємозв’язків явищ в географії. При виченні населення, наприклад, можна використовувати останній вид схем для ілюстрації чинників, що впливають на зміну кількості населення. Класифікаційні схеми використовуються, наприклад, при вивченні класифікацій міграцій за їх напрямком, тривалістю, причинами.
Читайте також:
|
||||||||
|