¨ Мета теорії «рис» - виявити співвідношення між особистісними ознаками керівника та управлінським успіхом
¨ Теорія «рис» виникла з теорії «видатної людини» на межі 19-20 ст. Поширене уявлення: «керівник володіє певними природними та генетичними ознаками, які відрізняють його від інших людей, не здатних управляти організацією»
¨ Ознаки:фізичні ознаки (зовнішній вигляд, ріст) та особистісні якості (екстраверсія, домінування, впевненість в собі, емоційна стабільність, інтелект)
Критерії успіху:
Соціально-економічнікритерії успіху в управлінні у психологічних дослідженнях (Джадж, 1999) :
¨ величина річного прибутку
¨ професійний статус
П’ятифакторна модель особистості (Голдберг, 1993)
«ВЕЛИКА П’ЯТІРКА»
Емпіричні дослідження виявили 5 особистісних рис, отримані в результаті факторного аналізу
• Екстраверсія(характерні ознаки поведінки: комунікабельний, великодушний, рішучий, домінантний, активний, імпульсивний).
• Емоційна стійкість(переважно її розглядають, як протилежність до нейротизму).
• Відкритість для досвіду(визначають також як «інтелект» або «рівень культури»: винахідливий, освічений, оригінальний, різносторонньо розвинутий, розумний, зацікавлений, естетично розвинутий).
Практичне використання теорії «рис»:
¨ Відбір керівників. Умови навколишнього середовища дуже динамічні, в той час як особистісні властивості особистості є відносно стабільними, а особливості особистості є гнучкими та можуть змінюватись.
¨ Тренінги особистісних якостей. Відображають сильні та слабкі якості особистості та сприяють розвитку сильних сторін шляхом певної поведінки, та компенсації слабких сторін.