Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Робота над перечитуванням тексту

Ознайомлення з твором і перевірка розуміння прочитаного створю­ють грунт для подальшого поглиб­леного його розбору, який здійснюється різними шляхами для досягнення кінцевої мети: виробити навички вдумли­вого читання твору. Після цих етапів іде повторне прочиту­вання тексту. Його проводять і вголос, і про себе. Одну з цих форм учитель обирає, враховуючи особливості твору і класу. На запитання: «Скільки разів слід повторно про­читувати текст?» — методика дає таку відповідь: вірші не­великого розміру повторно читаються повністю кілька разів, правомірно кілька разів прочитати й невеличку стат­тю. У цих випадках учитель користується можливістю по­працювати над удосконаленням навичок правильного і швидкого читання. Щоб націлити дітей на таке читання, можна запропонувати такого типу завдання: «Читаючи вірш Л. Українки «Вишеньки», звертайте увагу на вимо­ву слів, у яких є апостроф», «При читанні статті Г. Мамліна «Жіноче свято» зверніть увагу на розділові знаки; відповід­но до них інтонуйте кожне речення». Уся ця робота має бути націленою на одне: уроки читання присвячуються нав­чанню читати, виробленню якостей читання.

Повторне прочитування уривків обов'язково супрово­джується бесідою, мета якої спонукати учнів до роздумів. Досягається це різними прийомами, в першу чергу запи­таннями. Слід прагнути до того, щоб вони вимагали від дітей пояснення причин, що зумовили описану ситуацію, обґрунтування дій героїв, виявлення зв'язків між подіями. Так, після прочитання чотирьох абзаців оповідання Б. Полєвого «Справжня людина» можна поставити запитання! «Чому полковник, подивившись у папери прибулих офіце­рів, ураз щось згадав, на обличчі його майнув подив»? Можна вдаватися до вибіркового читання з метою привернен­ня уваги учнів до яскравих характеристик, важливих по­дій. Зокрема, в процесі роботи над оповіданням Є. Гуца­ла «Зайці» не зайво буде дати учням завдання: «Прочитай­те, що розповів батько Василька», «Скажіть словами тексту, який висновок зробив Василько».

Аналіз частин окремих творів дозволяє працювати над встановленням головної думки цієї частини, на основі якої потім розкриватиметься задум твору.

І відповіді на запитання, і спроби сформулювати ідею частини сприяють розвиткові мовлення учнів, адже учень «змушений задумуватись над тим, як оформити думку, які слова необхідно дібрати для цього.

Учнів слід ознайомити з основним принципом аналізу твору — композиційним, тобто аналізом за будовою. У більшості випадків твір легко ділиться на три частини. Перша — це початок, у якому дається опис того, що ста­новить підготовку подій. За нею йде розповідь про події, інакше кажучи, їх розкриття. Це — головна частина твору. Після цього — завершення подій, їх кінець. Так, в опові­данні Б. Комара «Дівчинка Олеся» перший абзац вводить читача в ситуацію, яка створилася на вулиці, де Олеся гралася з подружками. Увесь подальший виклад — це широке змалювання напружених хвилин, протягом яких дівчинка намагалася врятувати коляску з немовлям від небезпеки. Останній же абзац — кінець подій: радісний, оскільки дівчинка наздогнала-таки коляску.

Щоб привчити дітей усвідомлено ставитися до будови твору, можна пропонувати їм запитання типу: Як почина­ється твір? Описом яких подій відкривається оповідання? Як розгорталися події у творі? Чим закінчується опові­дання?

Ясно, що у будь-якому творі головна (середня) частина за розміром значно більша, ніж попередня і наступна. До того ж у ній дається поетапний опис основних подій, що дозволяє в самій другій частині виділити кілька думок. Тому корисно пояснити учням, що цю частину твору можна і потрібно ділити на самостійні смислові відрізки.

На початковій стадії поділ читаного матеріалу здійснює вчитель, пояснюючи учням його принцип: кожна частина має бути закінченою за змістом, тобто нести в собі певну інформацію, змальовувати подію. При цьому доцільно наго­лошувати на тому, що є частина, яка готує до опису, частина, що малює головні події, і є частина, яка становить завершення опису. Розуміння будови твору розкриває пе­ред учнем логічну послідовність викладу подій. Усвідомлен­ня логіки змалювання картин допоможе учням справляти­ся із завданням — переказувати зміст твору.

У подальшому до поділу твору на частини слід залучати учнів. Цю роботу найкраще починати з відновлення в їх пам'яті вимог, які ставляться до частин твору, їхні уяв­лення про частину твору слід поповнити вказівкою на те, що до складу частини може входити не один, а кілька абза­ців. Виправдовує себе допомога вчителя у визначенні кіль­кості частин: учитель говорить, із скількох частин складає­ться твір, учні їх знаходять. З часом робота над поділом твору на частини стане звичною. Учні легко справлятиму­ться з уміщеними в книзі завданнями поділити текст на частини, наприклад, оповідання Ю. Збанацького «Щедрий їжачок». В основному ж такі завдання учні одержують від учителя.

У процесі читання частин продовжується робота над словом. Оскільки йде поглиблене вивчення твору, рекомен­дується після прочитання речення, якщо є потреба, зупи­нятися для уточнення того, чи всі слова й вирази зрозумілі учням. Без пояснення не можна залишати жодного нового чи незрозумілого учням слова. На перший погляд здається, наприклад, що в оповіданні С. Баруздіна «Як Олексійкові вчитися набридло» все ясно. Однак навряд чи всі діти зна­ють, які це латинські літери, і уявляють, що означає слово «креслення» (російською мовою «чертеж»), на якому Олексійко побачив лінії, стрілки, цифри. Доцільно, мабуть, сказати дітям, що цим словом називають ще й навчальний предмет, який їм викладатимуть у старших класах (російсь­кою мовою — «черчение»). Читання частин розкриває великі можливості для роботи над текстом: будовою речень, ви­діленням слів, які пов'язують речення в єдиний логічний ланцюг. Уроки читання дають простір для розвитку мов­лення учнів.


Читайте також:

  1. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
  2. III. Аудіювання тексту з метою розуміння
  3. III.4 Форматування тексту.
  4. IV. Практична робота.
  5. VI. Домашня робота.
  6. VI. Практична робота .
  7. VI. Практична робота .
  8. VI. Практична робота.
  9. VI. Практична робота.
  10. VI. Практична робота.
  11. VI. Практична робота.
  12. VI. Практична робота.




Переглядів: 1100

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Перше читання твору і перевірка сприймання прочитаного | Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.