Робота над перечитуванням тексту

Ознайомлення з твором і перевірка розуміння прочитаного створюють грунт для подальшого поглибленого його розбору, який здійснюється різними шляхами для досягнення кінцевої мети: виробити навички вдумливого читання твору. Після цих етапів іде повторне прочитування тексту. Його проводять і вголос, і про себе. Одну з цих форм учитель обирає, враховуючи особливості твору і класу. На запитання: «Скільки разів слід повторно прочитувати текст?» — методика дає таку відповідь: вірші невеликого розміру повторно читаються повністю кілька разів, правомірно кілька разів прочитати й невеличку статтю. У цих випадках учитель користується можливістю попрацювати над удосконаленням навичок правильного і швидкого читання. Щоб націлити дітей на таке читання, можна запропонувати такого типу завдання: «Читаючи вірш Л. Українки «Вишеньки», звертайте увагу на вимову слів, у яких є апостроф», «При читанні статті Г. Мамліна «Жіноче свято» зверніть увагу на розділові знаки; відповідно до них інтонуйте кожне речення». Уся ця робота має бути націленою на одне: уроки читання присвячуються навчанню читати, виробленню якостей читання.

Повторне прочитування уривків обов'язково супроводжується бесідою, мета якої спонукати учнів до роздумів. Досягається це різними прийомами, в першу чергу запитаннями. Слід прагнути до того, щоб вони вимагали від дітей пояснення причин, що зумовили описану ситуацію, обґрунтування дій героїв, виявлення зв'язків між подіями. Так, після прочитання чотирьох абзаців оповідання Б. Полєвого «Справжня людина» можна поставити запитання! «Чому полковник, подивившись у папери прибулих офіцерів, ураз щось згадав, на обличчі його майнув подив»? Можна вдаватися до вибіркового читання з метою привернення уваги учнів до яскравих характеристик, важливих подій. Зокрема, в процесі роботи над оповіданням Є. Гуцала «Зайці» не зайво буде дати учням завдання: «Прочитайте, що розповів батько Василька», «Скажіть словами тексту, який висновок зробив Василько».

Аналіз частин окремих творів дозволяє працювати над встановленням головної думки цієї частини, на основі якої потім розкриватиметься задум твору.

І відповіді на запитання, і спроби сформулювати ідею частини сприяють розвиткові мовлення учнів, адже учень «змушений задумуватись над тим, як оформити думку, які слова необхідно дібрати для цього.

Учнів слід ознайомити з основним принципом аналізу твору — композиційним, тобто аналізом за будовою. У більшості випадків твір легко ділиться на три частини. Перша — це початок, у якому дається опис того, що становить підготовку подій. За нею йде розповідь про події, інакше кажучи, їх розкриття. Це — головна частина твору. Після цього — завершення подій, їх кінець. Так, в оповіданні Б. Комара «Дівчинка Олеся» перший абзац вводить читача в ситуацію, яка створилася на вулиці, де Олеся гралася з подружками. Увесь подальший виклад — це широке змалювання напружених хвилин, протягом яких дівчинка намагалася врятувати коляску з немовлям від небезпеки. Останній же абзац — кінець подій: радісний, оскільки дівчинка наздогнала-таки коляску.

Щоб привчити дітей усвідомлено ставитися до будови твору, можна пропонувати їм запитання типу: Як починається твір? Описом яких подій відкривається оповідання? Як розгорталися події у творі? Чим закінчується оповідання?

Ясно, що у будь-якому творі головна (середня) частина за розміром значно більша, ніж попередня і наступна. До того ж у ній дається поетапний опис основних подій, що дозволяє в самій другій частині виділити кілька думок. Тому корисно пояснити учням, що цю частину твору можна і потрібно ділити на самостійні смислові відрізки.

На початковій стадії поділ читаного матеріалу здійснює вчитель, пояснюючи учням його принцип: кожна частина має бути закінченою за змістом, тобто нести в собі певну інформацію, змальовувати подію. При цьому доцільно наголошувати на тому, що є частина, яка готує до опису, частина, що малює головні події, і є частина, яка становить завершення опису. Розуміння будови твору розкриває перед учнем логічну послідовність викладу подій. Усвідомлення логіки змалювання картин допоможе учням справлятися із завданням — переказувати зміст твору.

У подальшому до поділу твору на частини слід залучати учнів. Цю роботу найкраще починати з відновлення в їх пам'яті вимог, які ставляться до частин твору, їхні уявлення про частину твору слід поповнити вказівкою на те, що до складу частини може входити не один, а кілька абзаців. Виправдовує себе допомога вчителя у визначенні кількості частин: учитель говорить, із скількох частин складається твір, учні їх знаходять. З часом робота над поділом твору на частини стане звичною. Учні легко справлятимуться з уміщеними в книзі завданнями поділити текст на частини, наприклад, оповідання Ю. Збанацького «Щедрий їжачок». В основному ж такі завдання учні одержують від учителя.

У процесі читання частин продовжується робота над словом. Оскільки йде поглиблене вивчення твору, рекомендується після прочитання речення, якщо є потреба, зупинятися для уточнення того, чи всі слова й вирази зрозумілі учням. Без пояснення не можна залишати жодного нового чи незрозумілого учням слова. На перший погляд здається, наприклад, що в оповіданні С. Баруздіна «Як Олексійкові вчитися набридло» все ясно. Однак навряд чи всі діти знають, які це латинські літери, і уявляють, що означає слово «креслення» (російською мовою «чертеж»), на якому Олексійко побачив лінії, стрілки, цифри. Доцільно, мабуть, сказати дітям, що цим словом називають ще й навчальний предмет, який їм викладатимуть у старших класах (російською мовою — «черчение»). Читання частин розкриває великі можливості для роботи над текстом: будовою речень, виділенням слів, які пов'язують речення в єдиний логічний ланцюг. Уроки читання дають простір для розвитку мовлення учнів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Перше читання твору і перевірка сприймання прочитаного	\|	Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.