Судова система

Ієрархія судових органів в Японії має чотириступеневу структуру:

· Верховний суд,

· вісім вищих апеляційних судів,

· 50 місцевих судів (у кожній префектурі по одному і чотири місцевихсуди на острові Хоккайдо),

· 50 сімейних судів і приблизно 450 первинних судів (місцеві та сімейні суди мають однаковий статус).

Створення спеціальних судів Конституцією заборонено (ст. 76). Правовою основою судоустрою в Японії є Конституція і Закон про суди 1947 року.

Верховний суд, вищі, місцеві та первинні суди розглядають цивільні та кримінальні справи. Компетенція Верховного суду поширюється на всю територію країни і умовно може бути розподілена на три основні сфери: розгляд цивільних, кримінальних і адміністративних справ; судове управління; конституційний нагляд.

Вищим судовим органом є Верховний суд, до складу якого входить головний суддя, призначений Імператором, і 14 суддів, призначених Кабінетом. Призначення суддів Верховного суду затверджується всенародним референдумом під час найближчих виборів у Палкгу представників; потім такі референдуми повторюються кожні десять років (ст. 79 Конституції).

Верховний суд виконує свою роботу в повному складі (кворум — 9 членів) або в складі відділень (ст. 9 Закону про суди). До складу Верховного суду входять три відділення по п'ять суддів у кожному. Щоб відділення було правомочно прийняти рішення, на його засіданні мають бути присутніми не менш як три судді. Закон про суди передбачає, що питання, які стосуються розгляду законів і підзаконних актів на предмет відповідності Конституції повинен розглядатися Верховним судом у повному складі (ст. 10 Закону про суди). Рішення з цього питання приймається Верховним судом, якщо за нього проголосувало не менш як вісім членів суду (на практиці це буває рідко).

Основною функцією Верховного суду є конституційний контроль, а крім того, він виступає судом останньої інстанції при розгляді будь-яких справ. Він розглядає у другій інстанції справи про злочини проти держави, і в третій — інші кримінальні та цивільні справи. Верховний суд виконує також повноваження судового управління. Він узагальнює судову практику, видає обов'язкові керівні матеріали для судів нижчої інстанції, положення про прокуратуру при Верховному суді, про внутрішню дисципліну та управління судовими органами, встановлює правила процедури судочинства, роботи адвокатів, внутрішнього розпорядку в судах (ст. 77 Конституції).

Вищі суди (усього вісім, мають шість відділень ) є судами першої інстанції по справах про державну зраду та інші злочини проти держави, а також апеляційною інстанцією з цивільних і кримінальних справ, що розглядаються в судах нижчої інстанції. Справи розглядаються колегією з трьох суддів, а колегія з п'яти суддів розглядає справи про деякі державні злочини.

Окружні суди (усього 50, мають 242 відділення) розглядають основну масу цивільних і кримінальних справ, а також є апеляційною інстанцією з рішень, що виносяться дисциплінарними судами. Вони є в кожній із 47 префектур. Справи розглядаються зазвичай одним суддею або колегією з трьох суддів, якщо справа стосується звинувачення у злочині, що карається позбавленням волі понад один рік. Кордони судових округів побудовані так, щоб не збігалися з кордонами територіальних одиниць місцевого самоврядування.

Суди по сімейних справах мають таку саму структуру, як і окружні, і діють при окружних судах і в їх відділеннях. Вони виконують примирливу функцію і виносять рішення по справах, зв'язаних із сімейним правом, розглядають деякі кримінальні злочини, які скоїли неповнолітні (до 20 років).

Як допоміжні органи при сімейних судах існують примирливі комісії, до кожної з яких входять суддя і представник від населення. У штатах сімейних судів для підготовки до розгляду справ неповнолітніх діють так звані дослідники (тьосакан), в обов'язки яких входить вивчення на науковій основі особистості неповнолітнього, соціального середовища, в якому він живе, умов, в яких він скоїв злочин. Ефективність сімейних судів досить висока, проте їхня перевантаженість заважає індивідуалізації підходу до неповнолітніх.

Дисциплінарні суди (усього 575) розглядають незначні цивільні справи з ціною позову не більш як 900 тис. ієн і незначні кримінальні справи. Вони розглядаються одним суддею, котрий не обов'язково повинен мати юридичну освіту.

Прокуратура діє на основі Закону про прокуратуру 1947 року. Певне протиріччя між принципом незалежності прокуратури з субординаційними відношеннями з міністерством юстиції формально дозволяється тими обставинами, що відносно конкретних справ міністр може дати вказівкилише Генеральному прокуророві. Прокуратура повинна дотримуватися правил, встановлених Верховним судом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вищі органи державної влади	\|	Місцеве самоврядування і управління.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.