Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






ДРЕВНЯЯ РУСЬ 6 страница

ЕВОЛЮЦІОНІЗМ - учення про розвиток як процес безперервних змін, що поступово без стрибків переять одна в одну.
ЕВОЛЮЦІЯ — поступовий розвиток явища, предмета при збереженні його сутнісної визначеності в процесі якісно-кількісних змін.
ЕГАЛІТАРИЗМ — основний принцип соціалістичних учень, які відстоюють рівність у розподілі соціальних благ.
ЕГОЇЗМ — морально-етичний принцип, який означає таку поведінку людини, коли вона віддає перевагу власним інтересам, нехтуючи інтересами суспільства й інших людей.
ЕЙФОРІЯ — підвищений настрій (відчуття радості, безтурботності), що не відповідає об'єктивним обставинам. спільно-економічних формацій.
ЕКОНОМІКА ТІНЬОВА- не фіксовані державою і неоподатковані виробництво, розподіл, обмін товарів і послуг.
ЕКСПАНСІЯ— одна із форм зовнішньої політики держави, спрямована на економічне і політичне поневолення інших країн.
ЕКСПЛУАТАЦІЯ - безоплатне привласнення результатів чужої праці.
ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПОЛІТИЧНА - форма взаємодії, яка передбачає перерозподіл суспільних благ інститутами політичної влади на користь правлячої політичної еліти за рахунок інших соціальних груп суспільства.
ЕКСПОРТ — вивіз Із країни товарів, капіталу, цінних паперів, послуг тощо для реалізації їх на зовнішньому ринку.
ЕКСПРОПРІАЦІЯ - 1) у праві - примусове безоплатне або оплачуване відчуження майна органами державної влади, як правило, незалежно від згоди власника. 2) У соціально-економічному розумінні — позбавлення засобів виробництва одного суспільного класу (або верстви) іншим за допомогою прямого насильства або економічним шляхом.
ЕКСТРЕМІЗМ — схильність до крайніх поглядів і дій, переважно в Ідеології та політиці.
ЕЛЕКТОРАТ — сукупність громадян, яким надане право брати участь у виборах певного органу, політичної партії чи конкретної особи.
ЕЛІТА — провідна верства в суспільстві, яка здійснює керівництво, досягла значних успіхів у певних галузях суспільного життя і має інтелектуальну, вольову і моральну перевагу над іншими соціальними групами.
ЕЛІТА ПОЛІТИЧНА - еліта, яка здійснює політичне управління.
ЕМБАРГО — 1) заборона державною владою будь-якої країни ввозити або вивозити золото, іноземну валюту, певні товари та інші цінності. 2) Заборона заходити в порти й виходити з них іноземним суднам. 3) Затримання (арешт) у країні іноземної власності.
ЕМІГРАЦІЯ — переселення з батьківщини в іншу країну, а також тривале перебування громадян за межами батьківщини внаслідок такого переселення.
ЕМІСІЯ — випуск банківських білетів, паперових грошей і пінних паперів державними установами та акціонерними товариствами.
ЕПІГОН — особа, яка в нових умовах механічно відтворює застарілі ідеї та (в мистецтві) прийоми й художні засоби своїх попередників.
ЕРА — 1) період, докорінно відмінний від попереднього. 2) Початок літочислення, пов'язаний з якоюсь історичною або легендарною подією (напр. рік народження Ісуса Христа).
ЕСКАЛАЦІЯ — у воєнно-політичних доктринах деяких держав планомірне нарощування військової могутності держави, армії, збільшення збройних сил у певному районі, нарощування інтенсивності й розширення театру воєнних дій, перенесення воєнних операцій у нові райони.
ЕТАТИЗМ — сучасна соціологічна доктрина, яка обґрунтовує необхідність активного втручання держави в економічне і політичне життя суспільства.
ЕТИКЕТ ПОЛІТИЧНИЙ- норми поведінки, порядок дій і правил, взаємовідносин і принципів у політиці, котрі становлять сукупність найдоцільніших, глибоко усвідомлених і конкретизованих стосовно того чи іншого суспільства норм загальнолюдської моралі.
ЕТНОГЕНЕЗ — процес походження нової етнічної спільноти на базі різних етнічних компонентів, що існували раніше.
ЕТНОДЕРЖАВОЗНАВСТВО - нова наукова дисципліна і новий напрям дослідження, заснований на розумінні органічної взаємодії етнонаціонального та державницького.
ЕТНОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНА - одна із нових соціально-політичних наук, яка вивчає місце І роль у політичному житті народів як етноісторичних спільностей.
ЕТНОПОЛІТИКА - теорія і політика у сфері вивчення та розв'язання етнокультурних, етнополітичних, етноекономічних проблем, формування і консолідації нації.
ЕТНОС — стійка культурна спільнота, котра має спільну історичну територію або зберігає символічний зв'язок з нею, спільні культурні та психологічні риси, що сформувалися упродовж століть.
ЕТНОЦИД — різновид етноса тональної політики (політична поведінка), спрямованої на знищення конкретного народу (етносу). На відміну від геноциду, який прагне до тієї ж мети шляхом фізичного винищення етносу, Е. спрямований на ЇЇ досягнення за допомогою комплексу заходів по зруйнуванню системних зв'язків усередині народу.

 

ЄВРАЗІЙСТВО — концепція, основною засадою якої є ідея синтезу західної і східної культур як моделі суспільного розвитку. Передумовою Є. був релігійний провіденціалізм російського мислителя першої половини XIX ст. П.Чаадаєва, котрий вважав, що Росія, перебуваючи між Заходом і Сходом, мала поєднати в собі "обидва великих начала духовної природи", але не зробила цього і залишилася поза часом і поза межами двох цивілізацій.

 

ЖИТТЯ ПОЛІТИЧНЕ - одна із основних сфер суспільного життя, пов'язана з діяльністю та відносинами індивідів і соціальних спільнот, створених ними політичних інститутів для виявлення інтересів соціальних суб'єктів, а також боротьба за їх реалізацію через посередництво політичної влади у процесі політичного розвитку.

 

ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ- охоплення роботою працездатного населення міста й села на підприємствах, в установах та ін.
ЗАКОН — акт найвищого органу державної влади, що має найвищу юридичну силу щодо активів інших державних органів та громадських організацій і регулює найважливіші суспільні відносини.
ЗАКОЛОТ— таємна змова вузького кола осіб з метою здійснити збройне повалення чинної влади або змусити її прийняти потрібне рішення.
ЗАКОННІСТЬ — правовий режим життя суспільства, при якому діяльність усіх державних органів, установ і організацій, усіх службових осіб і громадян здійснюється відповідно до вимог закону.
ЗАКОНОДАВСТВО- сукупність законів держави, що регулюють суспільні відносини загалом або їхні окремі галузі.
ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОЛІТИЧНІ - необхідні й суттєві, стійкі й повторювані зв'язки у процесі політичних відносин і діяльності, функціонування і розвитку політичного життя, взаємодії політики з іншими сферами суспільного життя.
ЗАПИТ ДЕПУТАТСЬКИЙ - вимога депутата представницького органу до відповідних державних органів і службових осіб дати пояснення з питань їхньої діяльності.
ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ - періодичні друковані видання та інші форми поширення інформації, спрямовані на охоплення необмеженого кола осіб, соціальних груп, держав з метою оперативного інформування їх про події і явища у світі, конкретній країні, певному регіоні, зорієнтовані на виконання специфічних функцій (контролю, спостереження, соціалізації, розвитку культури населення та ін.)
ЗАХИСТ СОЦІАЛЬНИЙ - система заходів і відповідних інститутів, призначених для забезпечення нормального існування людини, підвищення рівня задоволення її соціальних потреб, якості життя.
ЗЛОЧИНЕЦЬ ВІЙСЬКОВИЙ - особа, яка вчинила найтяжчі злочини проти миру і людяності, порушила загальновизнані закони і звичаї війни.
ЗМОВА — таємна угода вузького кола осіб для досягнення якоїсь політичної мети.
ЗОНА БЕЗ'ЯДЕРНА - 1) зона, вільна від ядерної зброї. 2) Територія, на якій заборонені випробування, виробництво, розміщення, збереження, транзит та застосування ядерної зброї.
ЗРІЛІСТЬ ПОЛІТИЧНА - рівень розвитку особистості, що характеризує ступінь і повноту оволодіння нею досвідом політичних відносин. ЕПОХА — великий проміжок часу, ознаою якого є визначні події, явиша

 

ІДЕАЛ — і) сукупність уявлень того чи іншого народу про найдосконалішу модель свого національно-соціального устрою, яка найповніше відповідає його традиційним культурно-психологічним установкам і забезпечує подальший розвиток. 2) Кінцева мета національно-визвольного руху.
ІДЕАЛ НАЦІОНАЛЬНИЙ - створена в уяві картина національного життя у соціально облаштованому суспільстві, повній гармонії інтересів, що є простором для розвитку національної культури.
ІДЕАЛІЗАЦІЯ — 1) уявлення про когось чи про щось як про значно краще і досконаліше, ніж воно є насправді. 2) Наділення когось або чогось властивостями, що відповідають ідеалові.
ІДЕОЛОГІЯ — система політичних, економічних, правових, моральних, естетичних, філософських і релігійних поглядів, що виражають інтереси певних соціальних верств або груп.
ІДЕОЛОГІЯ НАЦІОНАЛЬНА - система ідей та поглядів, яка відображає Інтереси та шляхи політичного й етнокультурного розвитку нації.
ІДЕЯ НАЦІОНАЛЬНА- основна думка, в якій синтезовані політичні, економічні та етнокультурні аспекти формування та розвитку нації.
ІЗОЛЯЦІОНІЗМ - політична течій, спрямована проти здійснення державою, регіоном активної політики на міжнародній арені, поза власними межами.
ІЄРАРХІЯ — 1) поділ па вищі й нижчі посади, чини. 2) Суворий порядок підлеглості нижчих щодо посади або чину осіб вищим.
ІМІГРАЦІЯ— в'їзд до держави громадян інших держав з метою постійного або тимчасового проживання.
ШІДЖМЕЙКЕР - спеціаліст у галуні створення іміджу політичних діячів.
ІМІДЖ ПОЛІТИЧНИЙ- образ (найчастіше політика, політичного лідера), що цілеспрямовано формується й покликаний справити емоційно-психологічний вплив на певних осіб з метою популяризації, політичної реклами тощо.
ІМПЕРАТОР — титул глави держави в деяких монархічних країнах. Вищий ранг порівняно з королем, царем.
ІМПЕРІЯ — 1) монархічна держава, главою якої є імператор. 2) Велика колоніальна держава, яка загарбала обширні території у різних частинах земної кулі.
ІМПІЧМЕНТ — особливий порядок і встановлена законом процедура притягнення до відповідальності за грубі порушення закону високих посадових осіб до завершення терміну одержаних ними внаслідок виборів повноважень.
ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ - процес впровадження результатів всенародного референдуму у законодавчий акт.
ІМПОРТ— ввіз товарів у будь-яку країну з-за кордону для реалізації їх на внутрішньому ринку.
ІНАВГУРАЦІЯ, ІНАУГУРАЦІЯ - урочиста церемонія введення на посаду глави держави або посвячення в сан.
ІНВАЙРОМЕНТАЛІЗМ- соціологічна течія, спрямована на вивчення проблем поліпшення якості життя та довкілля.
ІНВЕСТИЦІЯ— довгострокове вкладення капіталу у різні галузі економіки в межах країни або за кордоном для одержання найвищого прибутку.
ІНДЕМНІТЕТ— певний захист депутата парламенту від юридичної відповідальності за його висловлювання.
ІННОВАЦІЇ ПОЛІТИЧНІ - створення нових підходів і технологій на основі переосмислення попереднього досвіду і запровадження новітніх досягнень та їх комплексне використання у сфері політики.
ІНСИНУАЦІЯ — брехливі, наклепницькі звинувачення з метою знеславити, принизити політичного лідера чи якесь політичне угруповання.
ІНСТИТУТИ ПОЛІТИЧНІ - сукупність політичних норм та організацій, які мають сталий довготривалий період існування і забезпечують функціонування окремих елементів політичної системи.
ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ - перетворення якогось політичного феномена чи руху в організовану установу, впорядкований процес з певною структурою відносин, ієрархію влади різних рівнів, дисципліною, нормами поведінки.
ІНТЕГРАЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА - процес поступової уніфікації та зрощування національних економік європейських держав з метою подолання суперечностей між інтернаціоналізацією господарського життя та обмеженими можливостями внутрішніх ринків.
ІНТЕГРАЦІЯ ПОЛІТИЧНА - сукупність політичних процесів, спрямованих на консолідацію, злиття суспільних, ПОЛІТИЧНИХ, ВІЙСЬКОВИХ, економічних структур або етносів у рамках однієї держави з метою протидії деструктивним внутрішнім і зовнішнім чинникам.
ІНТЕЛІГЕНЦІЯ— особлива група людей, що займається розумовою працею.
ІНТЕРАКЦЮНІЗМ СИМВОЛІЧНИЙ - сучасний напрям у соціології і політології, який передбачає вивчення суспільної взаємодії (міжособистісної і міжгрупової) як основи формування і зміни суспільних інститутів. Успішна взаємодія її суб'єктів, на думку теоретиків цього напряму, залежить від розуміння ними символічних знаків: термінів, логічних конструкції!, предметів адекватного або неадекватного ситуації вибору певних ціннісних орієнтирів та використання оптимальних технологій для досягнення спільної мети.
ІНТЕРВЕНЦІЯ— у міжнародному праві одна із найбрутальніших форм втручання однієї або кількох держав у внутрішні справи іншої держави або у взаємовідносини з третіми державами.
ІНТЕРЕС ДЕРЖАВНИЙ - усвідомлена та виражена в правових нормах об'єктивна потреба державних органів та посадових осіб у забезпеченні політичної стабільності та належного виконання державою своїх функцій. Часто І.Д. виражаються через інтереси державної бюрократії та фінансово-промислових олігархій.
ІНТЕРЕС ПОЛІТИЧНИЙ - усвідомлена потреба суб'єктів політики в процесі формування та розподілу політичної влади.
ІНТЕРЕС ПОЛІТИЧНИЙ СВІТОВИЙ — сукупна діяльність народів, держав та їхніх інститутів, соціальних спільнот, їхніх організацій та рухів, які мають певну політичну мету в царині міжнародного життя.
ІНТЕРЕС СОЦІАЛЬНИЙ - об'єктивно зумовлений мотив діяльності соціальних суб'єктів (окремих людей, соціальних спільнот), який полягає в усвідомленні ними власних потреб та з'ясуванні умов і засобів їхнього задоволення.
ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМ - система поглядів і відповідна політика, що виражає збіг корінних інтересів або прагнення до поєднання зусиль різних держав, націй чи соціальних груп і верств. Об'єктивна основа І. — процес інтеграції у галузі виробництва, інформаційного обміну, науково-технічного, культурного розвитку. І. зумовлює поступовий глобальний поворот від національного розбрату до міжнаціональної співпраці.

 

КОЛОНІЯ — країна або територія, що перебуває під владою метрополії, позбавлена політичної й економічної самостійності; управляється на основі спеціального режиму.
КОМІСІЯ МАНДАТНА - виборний орган, що перевіряє повноваження учасників зборів, делегатів конференцій і з'їздів, депутатів представницьких установ тощо.
КОМПЕТЕНЦІЯ - сукупність повноважень (прав і обов'язків) державного або громадського органу, службової особи, що встановлюється законом, статутом або іншими нормативними актами.
КОМПРОМІС— згода на основі взаємних поступок між представниками різних, протилежних інтересів, думок, поглядів.
КОМУНІКАЦІЯ ПОЛІТИЧНА- процес передачі, обміну політичною Інформацією, який структурує політичну діяльність і надає їй нового значення, формує громадську думку і політичну соціалізацію громадян з урахуванням їхніх потреб та інтересів.
КОМЮНІКЕ — офіційне повідомлення про хід і наслідки переговорів між державними і громадськими діячами, делегаціями у міжнародних відносинах.
КОНВЕНЦІЯ — різновид міжнародного договору, простого за формою і одно-предметного за змістом. К. встановлює взаємні права та обов'язки держав, як правило, у певній галузі.
КОНКУРЕНЦІЯ - 1) боротьба між приватними товаровиробниками за вигідні умови виробництва й збуту товарів. 2) Суперництво між окремими особами, зацікавленими в досягненні найвищих результатів.
КОНСЕНСУС - 1) наявність єдності у поглядах двох чи більше суб'єктів щодо ключових аспектів соціального порядку, що виявляється в єдності дій. 2) Метод, форма прийняття колегіальних рішень, що передбачає досягнення згоди.
КОНСЕРВАТИЗМ - політична ідеологія і практика суспільно-політичного життя, що орієнтуються на збереження і підтримання існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад.
КОНСОЛІДАЦІЯ - форма політичної взаємодії, яка передбачає згуртування суспільства навколо певних цінностей і реалізації суспільних цілей.
КОНСТИТУЦІАЛІЗМ - теорія і практика обмеження всевладдя держави з допомогою права, основні норми якого відображені в конституції.
КОНСТИТУЦІЯ - основний закон держаки, який визначає основи політичної, економічної і правової системи країни. К. закріплює форму правління й державного ладу, порядок утворення, принцип діяльності і компетенції центральних і місцевих державних органів, виборчу систему, права і обов'язки -громадян, організацію та принципи правосуддя тощо. К. приймається парламентом, конституційними зборами — конституантою, загальнонародним референдумом, актом монарха (даровані конституцією).
КОНТРАБАНДА — незаконне умисне переміщення товарів або інших цінностей через державний кордон.
КОНТРРЕВОЛЮЦІЯ - активна боотьба реакційних (повалених) класів і соціальних груп, які сходять з історичної арени, проти революційних змін, їхня реакція на революційний процес.
КОНФЕДЕРАЦІЯ - 1) союз суверенних держав, об'єднаних для досягнення певної спільної мети, переважно ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ або військової. 2) Назва тимчасових військово-політичних союзів шляхти, створюваних у феодальній Польщі у ХУІ-ХУШ ст.
КОНФЕРЕНЦІЯ - збори, нарада представників держав або членів чи представників партійних, громадських, наукових та інших організацій для обговорення певних проблем та питань.
КОНФЕСІЯ — спільність послідовників тієї чи іншої релігії на основі віросповідального підходу.
КОНФЕСІЯ РЕЛІГІЙНА - окремий напрямок конкретної релігійної течії.
КОНФЕСІОНАЛІЗМ - в окремих державах система виборів до найвищих органів влади, що полягає у представництві за релігійним принципом.
КОНФЛІКТОЛОГІЯ - сучасний напрям В СОЦІОЛОГІЇ І ПОЛІТОЛОГІЇ, ЯКИЙ передбачає вивчення суспільного процесу під кутом зору зіткнення соціальних інтересів, у конфліктних ситуаціях, механізмів попередження і розв'язання конфліктів. Конфлікти, які можна розв'язати у рамках цивілізованих механізмів, на думку конфліктологів, забезпечують прогресивний розвиток.
КОНФЛІКТ ПОЛІТИЧНИЙ - зіткнення, протиборство різних соціально-політичних сил, суб'єктів політики в їхньому прагненні реалізувати свої інтереси і мету, пов'язані насамперед з боротьбою за здобуття влади, її перерозподіл, зміну свого політичного статусу, а також з політичними перспективами розвитку суспільства.
КОНФОРМІЗМ - пристосуванство, пасивне беззаперечне прийняття існуючих порядків, панівних ідей і цінностей, стандартів поведінки, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетами.
КОНЦЕПЦІЯ — система ідей, підходів, поглядів на певні явища, викладена у теоретичних положеннях.
КОНЦЕСІЯ — договір передачі в експлуатацію на певних умовах природних багатств, підприємств та інших громадських об'єктів, що належать державі або муніципалітетам.
КОН'ЮНКТУРА ПОЛІТИЧНА- момент співіснування різнорідних політичних та соціальних сил та тенденцій його зміни. Орієнтація на використання сприятливих політичних обставин, на новизну. Врахування К.П. — обов'язковий елемент вироблення політичної стратегії і тактики.
КООПЕРАТИВ - добровільне об'єднання людей, які па пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності.
КООПЕРАЦІЯ - форма об'єднання людей для спільної праці чи господарсько-споживчої діяльності.
КООПЕРАЦІЯ СПОЖИВЧА - вид кооперації, яка об'єднує масових споживачів для сумісних закупівель і частково для виробництва споживчих товарів з подальшим продажем їх своїм членам та населенню.
КООПТАЦІЯ — введення до складу виборного органу нових членів за його власним рішенням, без додаткових виборів.
КОРДОН ДЕРЖАВНИЙ - лінія, що встановлює межі сухопутної, водної території та повітряного простору держави.
КОРУПЦІЯ — підкупність, продажність державних, політичних, громадських діячів, урядовців і службовців, використання ними свого становища з корисливою метою.
КОСМОПОЛІТ — людина, позбавлена патріотизму, відірвана від інтересів своєї батьківщини, чужа своєму народові.
КОСМОПОЛІТИЗМ - ідеологія, що сповідує зречення від національних традицій і культури, заперечує державний і національний суверенітет.
КРАША — історико-географічна територія, яка характеризується певним географічним положенням і природними умовами, користується державним суверенітетом, має чітко визначені кордони і специфічний склад народонаселення.
КРИЗА ЕКОНОМІЧНА - значне порушення процесу відтворення, що виявляється в надвиробництві товарів, скороченні виробництва, руйнуванні грошових і кредитних відносин, банкрутстві промислових, торговельних і банківських фірм, зростанні масового безробіття, різкому зниженні життєвого рівня народу.
КРИЗА ПОЛІТИЧНА - 1) тимчасове припинення функціонування окремих елементів або інститутів політичної системи. 2) Значне поглиблення й загострення наявних політичних конфліктів, політичної напруженості.
КСЕНОФОБІЯ - 1) невизначений страх перед незнайомими людьми, народами. 2) Негативне ставлення до інформації, що надходить з інших країн. 3) Ненависть до інших етносів, людей іншої національності.
КУЛЬТ ОСОБИ— єдиновладдя тоталітарного типу, часто релігійного характеру, що означає поглиблення й загострення наявних політичних конфліктів, політичної напруженості.
КУЛЬТУРА — сукупність цінностей, норм і способів поведінки, якісний стан функціонування суспільства та його складових.
КУЛЬТУРА ПОЛІТИЧНА- сукупність політичних цінностей і норм та способів поведінки суб'єктів політики, якісний, стан функціонування інститутів політичної системи.
КУРС ВАЛЮТНИЙ - ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни.

 

ЛАД ДЕРЖАВНИЙ - система державних органів, організацій та установ і їх взаємозв'язок з іншими інститутами політичної системи та суспільством.
ЛАТЕНТНИЙ — прихований; той, що не виявляє себе видимими ознаками.
ЛЕГІСЛАТУРА — термін повноважень політичних органів влади або назва законодавчих зборів штату у США.
ЛЕПТИМНІСТЬ - 1) здатність політичного режиму досягти суспільного визнання й виправдання обраного політичного курсу, винесених ним політичних рішень, кадрових або функціональних змін у структурах влади. 2) Визнання масовою свідомістю законності влади.
ЛІБЕРАЛ — 1) у первісному значенні — вільнодумець. 2) Прихильник лібералізму. 3) Член ліберальної партії. 4) Людина, схильна до надмірної поблажливості.
ЛІБЕРАЛІЗМ — політична та ідеологічна течія, історичною ознакою якої є обстоювання мирного реформістського шляху здійснення соціально-економічних і політичних перетворень.
ЛІДЕР — 1) голова, керівник політичної партії, громадської організації тощо. 2) У широкому розумінні — той, що йде попереду.
ЛІДЕР ПОЛІТИЧНИЙ - 1) глава, керівник держави, партії, громадсько-політичної організації, руху, якоїсь громади тощо. 2) Популярний і впливовий учасник суспільного життя, який визначально впливає на нього, консолідує зусилля людей для досягнення якоїсь спільної мети.
ЛІНІЯ ДЕМАРКАЦІЙНА - 1) умовна лінія (смуга) на місцевості, водному і повітряному просторах, яка розмежовує збройні сили воюючих сторін на час перемир'я або перед підписанням угоди про мир. 2) Лінія, що поділяє на зони окупації териорію переможеної країни.
ЛОБІ— агенти громадських організації! (юристи або юридичні контори), які, відстоюючи їхні інтереси, здійснюють різні форми тиску на інститути політичної влади з метою прийняття вигідних для них політичних і правових рішень.
ЛОЗУНГ — 1) заклик, у якому чітко, стисло виражена провідна ідея, завдання або вимога політичної, громадської організації. 2) В давнину — умовне секретне слово, що вживалося при сторожовій охороні військ, пароль.
ЛОЯЛЬНІСТЬ — вірність обов'язкові і зобов'язанням, повага до існуючого державного ладу, влади, вірність чинним законам.
ЛЮМПЕНИ — декласовані п деморалізовані верстви населення, які опинилися на "дні" суспільства і нездатні до самостійного організованого руху, хоча висувають завищені соціальні вимоги й претензії.
ЛЮМПЕНІЗАЦІЯ - процес втрати якимсь класом, соціальним прошарком характерних рис, перехід в інший соціальний статус. Л. здебільшого супроводжується втратою професіоналізму та соціальної ініціативи, безробіттям, правовим нігілізмом, зниженням рівня культури.

 

МАКІАВЕЛЛІЗМ - політика, яка здійснюється підступними методами, не гребує нічим задля досягнення мети. Від імені політичного діяча Флорентійської республіки Ніколо Макіавеллі (1469-1527).
МАНДАТ — 1) повноваження, доручення. 2) У виборчому праві — документ, що стверджує повноваження депутата. 3) У міжнародному праві — документ, що засвідчував особливий вид колоніальної залежності.
МАНІПУЛЮВАННЯ ПОЛІТИЧНЕ -1) система засобів ідеологічного і духовно-психологічного виливу на масову свідомість з метою нав'язування певних ідей, цінностей. 2) Цілеспрямований вплив на громадську думку і політичну поведінку задля спрямування їх у заданому напрямі.
МАНІФЕСТ — 1) урочистий акт, звернення верховної державної влади до населення. Іноді містить законодавчі норми або сповіщає про схвалення важливих законів. 2) Письмове звернення, декларація політичної партії, громадської організації з викладом програмних поглядів, постанов тощо.
МАНІФЕСТАЦІЯ — публічний масовий виступ для вираження солідарності, підтримки або протесту.
МАРПНАЛІЗАЦІЯ - неповний, незавершений перехід людини в нове соціальне середовище, в якому вона втрачає попередні соціальні зв'язки й не може повною мірою пристосуватися до нових умов життя.
МАРІОНЕТКА — людина, держава, уряд, які є слухняним знаряддям у чужих руках.
МАРКЕТИНГ ПОЛІТИЧНИЙ - вид некомерційного маркетингу, який вивчає і впливає на кон'юнктуру політичного ринку. Вдале застосування прийомів маркетингу в політиці дозволяє досягнути популярності, перемогти на виборах і триматися на вершині політичного олімпу.
МАСОНСТВО — альтернативний до державних структур і державної ідеології громадській рух. Назву, організаційну форму (так звані ложі), традиції М. запозичило у середньовічних цехів (братств) каменярів, почасти — у лицарських і містичних (чогось) у будь-якій сфері діяльності.
МОНОПОЛІЯ ВАЛЮТНА - виключне право держави проводити всі операції з іноземною валютою, дорогоцінними металами та іншими валютними цінностями.
МОНОЦЕНТРИЗМ - учення про походження людини сучасного типу і людських рас з однієї області земної кулі, від однієї форми стародавньої людини.
МОРАЛЬ — 1) одна із форм суспільної свідомості. 2) Система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей.
МОРАТОРІЙ — відтермінування виконання забов'язань, встановлене державними органами на певний час, у зв'язку з настанням надзвичайних подій чи обставин — війни, стихійного лиха тощо.
МУНІЦИПАЛІЗАЦІЯ- примусове безоплатне вилучення у приватних осіб нерухомого майна і передача його у відання органів місцевого самоврядування.
МУНІЦИПАЛІТЕТ - в окремих державах виборні органи місцевого самоврядування і місцевого управління.

 

НАРОД — 1) у звичайному розумінні — населення держави, країни. 2) Спільність людей, яка змінюється на різних етапах історичного розвитку і включає соціальні верстви і групи.
НАСЕЛЕННЯ— сукупність людей, що живуть у межах тієї чи іншої держави і підлягають її юрисдикції.
НАТУРАЛІЗАЦІЯ — надання державою свого громадянства особам, що мають громадянство іншої країни або зовсім його не мають,
НАЦИЗМ — назва німецького фашизму, що походить від назви Націонал-соціалістичної робітничої партії в Німеччині.
НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ - перехід із приватної у державну власність основних засобів виробництва, центральна ланка комуністичної системи організації виробництва та розподілу продукції.
НАЦІОНАЛІЗМ — ідеологія або націоальний рух. спрямовані на здобуття національної держави (або в окремих випадках національної автономії), забезпечення політичного та етнокультурного розвитку народу.
НАЦІОНАЛЬНІСТЬ - 1) належність до певної нації, народності чи певної національної групи. 2) Термін для спільного визначення нації і народності.
НАЦІЯ — етнополітична спільнота, яка має спільні територію, політичні і правові інститути, етнокультурні та психологічні риси та громадянську культуру.
НЕЙТРАЛІТЕТ — у міжнародному праві становище держави, що не бере участі у війні, зберігає мирні відносини з воюючими сторонами і не подає жодній З НИХ ВІЙСЬКОВОЇ ДОПОМОГИ.
НЕПРИЄДНАННЯ РУХ - міжнародне політичне об'єднання країн з різним політичним ладом, які прагнуть спільними зусиллями гарантувати національну, регіональну і глобальну безпеку. Нині до Н.Р. як повноправні члени входять 102 країни Азії, Африки, Латинської Америки, Європи та Океанії.
НЕОКОНСЕРВАТИЗМ - сучасна політична течія, що пристосовує традиційні цінності консерватизму до реалій постіндустріального суспільства й визначає урядову політику та політичний курс провідних країн Заходу останніх десятиліть (напр., "рейганоміка", "тетчерпзм").
НЕОЛІБЕРАЛІЗМ - сучасна політична течія, різновид традиційного лібералізму, який відстоює принципи обмеженого втручання держави в економічну та соціальну сфери, пріоритету прав та свобод громадян над державними інтересами, інтеграції націй у глобальні процеси розвитку.
НЕОФАШИЗМ — ідеологія і політика крайніх правих реакційних течій, угруповань і партій, ідейною основою яких є значною мірою трансформовані і пристосовані до сучасної соціальної структури концепції фашизму.
НЕПРИЄДНАННЯ ПРИНЦИП - зовішньополітичний принцип держави в мирний час, який передбачає відмову від участі в мілітаристських блоках і оборонних союзах, а також неприпустимість надання своєї теиторії під військові бази іноземних держав.
НІГІЛІЗМ — заперечення загальноприйнятих вартостей, ідеалів, законодавчих норм, культури, форм суспільно-політичного життя та ін.
НОМЕНКЛАТУРА - коло посадових осіб, призначення та затвердження яких належить до компетенції вишестоячих органів.
НОРМИ ПОЛІТИЧНІ - загальноприйняті, а також встановлені державою обов'язкові правила й порядок загального характеру, покликані сприяти врегулюванню політичних відносин, забезпеченню їх зміни та розвитку.
НОРМИ СОЦІАЛЬНІ - зразки, стандарти діяльності, що склалися історично або встановилися як певні правила поведінки, виконання яких окремою людиною чи групою людей є необхідною умовою підпорядкування особистої діяльності суспільним інтересам.
НОСТАЛЬГІЯ — комплекс негативних психічних явищ, спричинений відривом людини від свого етноландшафтного середовища.
НОУ-ХАУ — у міжнародному приватному праві зобов'язання, що полягає в передачі однією країною іншій технічних досягнень і знань, викладених у формі документа, а також виробничого досвіду і навичок, необхідних для виготовлення тих чи інших виробів або організації виробничого процесу тощо.
НУВОРИШ — людина, яка розбагатіла на спекуляції і махінаціях, пробилася завдяки цьому до високих верств суспільства.

 


Читайте також:

  1. I. ОБРАЗОВАНИЕ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ 14 страница
  2. А. В. Дудник 1 страница
  3. А. В. Дудник 10 страница
  4. А. В. Дудник 11 страница
  5. А. В. Дудник 12 страница
  6. А. В. Дудник 2 страница
  7. А. В. Дудник 3 страница
  8. А. В. Дудник 4 страница
  9. А. В. Дудник 5 страница
  10. А. В. Дудник 6 страница
  11. А. В. Дудник 7 страница
  12. А. В. Дудник 8 страница




Переглядів: 427

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Між правдою та славою | ДРЕВНЯЯ РУСЬ 7 страница

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.025 сек.